Художня своєрідність роману Маркеса «Сто років самітності» Маркес Г. Закордонна література

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы

Художня своєрідність роману Маркеса «Сто років самітності»
У книзі Маркеса "Сто років самітності" показана історія Колумбії, але не вся історія, а лише найбільш гострі її моменти, характерні для держав Латинської Америки

Важка самітність, властивим членам сімейства Буендиа, - це історично сформована національна риса, особливість народу, що живе в країні, де напівфеодальні форми експлуатації людини сполучаються з формами розвиненого капіталізму. Самітність - риса спадкоємна, родовий ознака сім'ї Буендиа. Члени цієї сім'ї з пелюшок наділені "самотнім видом", але вони замикаються у своїй самітності не відразу, а в результаті різних життєвих обставин

Герої Маркеса, за рідкісними винятками, - сильні особистості, наділені життєвою волею, бурхливими страстями й незвичайною енергією. Так, життєва сила Урсули Игуаран через сторіччя спалахує в її правнучці Амаранті Урсуле, зближаючи образи цих двох жінок, одна йз яких починає рід Буендиа, а інша завершує його.

Художня своєрідність роману Габриеля Гарсиа Маркеса "Сто років самітності" у тім, що майстерно використовує такий прийом як іронія й такий жанр як казка. Життєдайні води казки обмивають привносять із собою в роман Маркеса теперішню поезію. Казка просочується в життя сімейства Буендиа.

Казкові сюжети, казково-поетичні образи й асоціації присутні в романі. У всемогутньому Джеку Брауне явно втілений казковий чаклун-перевертень. А в солдатах, викликаних на розправу зі страйкарями, - "багатоголовий дракон". Є в романі й більше масштабні асоціації. Так, похмуре місто, батьківщина Фернанди, де по вулицях бродять примари й дзвони тридцяти двох дзвіниць, які оплакують свою долю, знаходить риси царства чарівника

По казкових дорогах роману приходять цигани в Макондо, по них від поразки до поразки скитаются непереможний полковник Аурелиано, по них у пошуках "найкрасивішої жінки на світі" мандрує Аурелиано Другий. Грані між фантастичним і реальним стерті. У ньому є й утопія, віднесена автором у доісторичні, напівказкові часи. Чудеса, пророкування, примари, словом, усіляка фантастика є одним з головних компонентів змісту роману

Образ смерті й примари активно діють у романі Маркеса. Але смерть тут не карнавальна, гротескна маска з її обов'язковими атрибутами: черепом, кістяком, косою. Це проста жінка в синім платті. Вона наказує Амаранті шити собі саван. Але якщо ти не дурний, то можеш обдурити й смерть: скажемо, затягти шиття на довгі роки. Примари тут також одомашнені. Вони персоніфікують те каяття совісті в Труженсио Агилар, те родову пам'ять у Хосе Арнадио.

"Сто років самітності" - своєрідна енциклопедія любовного почуття, у якій описані всі його різновиди. У романі присутні й арабські казки з "Тисячі й однієї ночі". Ці казки приносять цигани, і тільки із циганами вони зв'язані

Є в романі й Габо. Це карткові гадання й пророкування долі. Ці пророцтва поетичні, загадкові, незмінно добрі. Але реальна життєва доля, який відає письменник Гарсиа Маркес, складається їм всупереч. Так, Аурелиано Хосе, якому карти наобіцяли довге життя, сімейне щастя, шістьох детишек, замість цього одержав кулю в груди. "его куля, мабуть, погано розбиралася в пророкуваннях карт", - смутно іронізує письменник над тілом чергової жертви громадянської війни

Гуманізм Гарсиа Маркеса активний. Письменник твердо знає: найгірше, що може трапитися з людиною, - це втрата мужності, волі, забуття минулого, смиренність перед злом.

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Adblock
detector