Учні третіх класів школи

Учні третіх класів школи №25 р. Оренбурга 3 «А» КЛАС Дар'я Хусаинова В 1941 році на нашу Батьківщину напала Німеччина. Почалася Велика Вітчизняна війна, унесшая багато життів і принесла багато горя нашим людям. Чоловіки й жінки, старі й діти воювали снемцами. Діана МурсалимоваЭпиграф - Першої прийняла бій з фашистами прикордонна Брестська міцність. Ця міцність була оточена такими сильними, міцними стінами, що через них не можна було ввійти в гарнізон. Гітлер рвався до Москви. Гітлер рушив величезні сили, щоб оточити місто.

Гітлер планував затопити Москву, але мети не досяг. Місто Ленінград німці осаджували з усіх боків майже три роки! Німці перерізували Дорогу Життя, по якій ішов підвіз продуктів у місто.

Голодні жінки й підлітки робили танки й зброю для фронту. Вистояв Ленінград! Ольга Очередько Вся країна встала на захист Батьківщини. Війна йшла не тільки на фронті, але й у тилу.

Там воювали партизани. Німці дійшли до Москви.

Але Москву так і не змогли здолати. Наші війська перейшли в настання. Ленінград, Сталінград, Брест, Київ - захищаючи ці й інші міста, загинуло багато наших солдатів.

І навіть зараз у місцях, де йшла війна, знаходять останки солдатів. Ми не завжди можемо довідатися їхні імена. Але ми знаємо, що цей солдат загинув, захищаючи Батьківщину. Ми не повинні забувати цю війну, щоб не почалася нова. Нехай завжди буде горіти Вічний вогонь, як пам'ять про всіх загиблим на війні Настасія Секретева У грудні 1941 року були розгромлені фашисти під Москвою. Були військові бої в багатьох містах нашої країни, але до нашого міста війна не дійшла Марина Боличевская Жорстока й героїчна боротьба радянського народу за свою волю й незалежність тривала майже чотири роки. Оренбуржци брали участь у битві за Москву, Сталінград, Ленінград, Одесу, Київ, Мінськ і інші міста.

На всіх фронтах і в тилу ворога, у партизанських загонах, героїчно боролися наші земляки від першого дня війни до останнього. Учасником цієї війни був і мій дідусь Боличевский Георгій Михайлович. Він нагороджений орденом Слави 3й ступеня, трьома медалями, у тому числі медаллю «За оборону Ленінграда». Його брат Боличевский Олександр Михайлович, льотчик, мав орден Червоної Зірки, два ордени Великої Вітчизняної війни, три медалі.

Був важко поранений інший брат Боличевский Микола Михайлович, а ще один, Боличевский Павло Михайлович, загинув при звільненні міста Смоленська 23 вересня 1943 року й похований у братській могилі в селі Аляхово. Мій прадід, Макєєв Василь Іванович, звільняв місто Смоленськ, Білорусію, Україну, Чехословаччину, дійшов до Освенцима, табору смерті в Польщі. Нагороджений медалями «За відвагу», «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні. 19411945 р. » і іншими медалями Настасія Кирилівська У минуле літо я була зі своєю родиною у Волгограді.

Ми ходили на Мамаев курган. Там я побачила пам'ятники, присвячені війні, і багато чого довідалася про саму війну з німцями на Мамаевом кургані. А ще я прочитала дуже цікаву книгу «200 героїчних днів». Місто Волгоград раніше називалося Сталінградом. Битва з фашистами почалася там 12 липня 1942 року. А закінчилася 2 лютого 1943 року. У дні Сталінградської битви на Мамаевом кургані йшли самі жорстокі бої.

Тут на смерть стояли наші воїни, борючись за оборону міста. Було сказано: «Відступати нікуди, за Волгою для нас землі ні». В обложеному Сталінграді не було просто жителів - у ньому залишалися тільки захисники. Тут можна було жити тільки борючись. З вершини Мамаева кургану видне все місто. На руїнах Сталінграда побудували нове місто.

Він став ще більш гарним, чим до війни. Я стояла там, і мені було дуже смутно. Це сувора луна війни, що докотилося до нас, ніколи не вмре в нашій пам'яті Ольга Безпалюк Фашисти вбивали жінок, дітей, старих, спалювали села, стирали з особи землі міста, але не змогли зломити мужності, стійкості, відваги радянських людей.

У тилу ворога діяли партизани. Про героїзм цих людей дотепер не все известно, але вони боролися за те, щоб вороги не перешкодили нам вирости щасливими. Наші війська й зараз удень і вночі стоять на стражі мирного життя, щоб всім дорослим і дітям на світі можна було спокійно жити, спокійно спати й бути щасливими. Эпиграф - Валерія Атапина Усе горіло навколо, гинули люди, плакали діти. Російський народ дуже любить свою Батьківщину й завжди, за всіх часів захищає неї до останньої краплі крові. Людина не повинен убивати на землі все живе, треба навчитися жити у світі. Эпиграф - Ольга Кочеткова На війні дуже страшно.

Ще на війні гинуть. Люди борються з останніх сил. Усіх намагаються врятувати країну. Ще, хто з нами бореться, то та погана людина.

Ми перемогли вже багато разів. Ще ми всіх любимо й поважаємо тих людей, які вже побували або підуть на війну. Війна - це рішення проблеми з використанням сили.

Люди або одна людина ставлять перед собою ціль і досягають її воєнними діями. Війна - це погано. Вопервих, страждає багато ні в чому не винних людей. Вовторих, порушуються природні процеси: умирають тварини, птаха. Війна закінчується завжди миром.

Так навіщо ж вона потрібна? Краще жити вмире. Влад Штопорів Восени 44го року прикордонні стовпи встали на свої місця.

Міцно й назавжди. Марія Бруківка 30 квітня 1945 року сержанти Егоров і Кантария водрузили Прапор Перемоги на Рейхстагом. 2 травня берлінський гарнізон капітулював. У ніч на 8 травня 1945 року був підписаний акт про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини.

Эпиграф - Олександра Очередько Все населення нашої країни встало на захист Батьківщини. Майже з кожної родини на фронт пішли батьки, сини, брати. І багато хто, багато хто не повернулися додому. А хто залишився в живих, той був поранений. Моя мама не бачила своїх дідусів. Вони вмерли після війни від ран.

Один дідусь був нагороджений орденом Червоної Зірки! Гітлер хотів завоювати увесь світ. Багато країн Гітлер завоював, але нашу країну так і не зміг! Наша країна не тільки не скорилася, але звільнила й інші країни. Свято Перемоги святкується не тільки в Росії, але й у всіх країнах, де йшла війна! Віра Селиванова У нашім рідному місті Оренбурзі до 60летию Перемоги будуються пам'ятники в саду ім'я Фрунзе.

Тут перебуває Вічний вогонь, пам'ятник нашому землякові, героєві Сталінградської битви генералові Родимцеву. Також у цьому парку будуть перебувати танки й пушки часів Великої Вітчизняної війни, легендарний автомобіль - грузовикполуторка. Тетяна Корольова У грізні роки Великої Вітчизняної війни народ зробив безсмертний подвиг. Він відстояв волю й незалежність свій Батьківщини Вікторія Захарова Фашисти хотіли позбавити нас волі, захопити нашу землю, міста. У Німеччини було більше гармат, літаків, танків, солдат. Але фашисти прорахувалися.

Весь радянський народ устав на захист своєї Батьківщини й волі. З фашистами боролися не тільки солдати, але й прості люди, навіть діти. Дев'ятого травня вся наша країна буде відзначати шістдесят років від Дня Перемоги.

Вічна слава й пам'ять всім героям, що захищали нашу Батьківщину. Вони подарували нам мир і волю 3«Б» КЛАС Христина Трунина 22 червня 1941 року на нашу країну (вона тоді називалася Радянський Союз) напали фашисти. Наша країна багатонаціональна, але весь народ об'єднався воєдино.

У нас у дворі школи коштує пам'ятник партизанумолодогвардейцу Героєві Радянського Союзу Сергію Левашову. Андрій Чубів Гітлерівська армія була збройна новими видами смертоносної зброї. У війні перемогли радянські Збройні сили. Радянський солдат із честю проніс через всю війну своє високе призначення захисника волі й незалежності своєї Батьківщини й визволителя інших народів Вероніка Гриценко Це була визвольна війна проти фашистів, коли «...Київ бомбили, усім оголосили, що почалася війна...

». Чотири роки мати без сина... Діти без батьків. Війна охопила весь народ: українці, білоруси, литовці й люди інших національностей згуртувалися й пішли на фронт захищати свою батьківщину, свій край, матерів, дітей...

Дуже багато загинуло в блокадному Ленінграді й обложеному Севастополі, у Смоленську й Керчі, у Москві й Кронштадті. Так, це були найтяжкі роки для наших бабусь і дідусів. Вони нагадують людям багато про що. Вони говорять про те, якою ціною завойовувалося мирне життя, яка ціна шелесту колосків пшениці, що цвітуть яблунь... Пам'яті полеглих будемо гідні...

АндрійЭпиграф - Материкин Головне військо була піхота. Де не пройдуть танки й артилерія, пройдуть вони. Радянські інженери придумали машину «катюшу». Її дуже боялися фашисти. Багато днів і ночей ішла битва за Волгоград, за кожний будинок, кожну висоту.