« Учитель! Перед ім'ям твоїм дозволь смиренно схилити коліна...».
Чудова й дивна людина, що зустрілася мені на початку життєвого шляху, була Буланова Галина Василівна. Моя перша вчителька зіграла більшу роль у становленні мене як особистості. Вона ставилася до учнів з добротою й розумінням, піклувалася про нас, як про власних дітей. Галина Василівна випромінювала таку теплоту, що була здатна розтопити щиросердечний лід, відігріти інше, закоцюбле серце
Важливо, щоб у період становлення людини поруч виявлялися дорослі люди, здатні допомогти вибрати правильний життєвий шлях. Мій класний керівник довів, що добро здатне створити багато чого. Вона говорила: «Людина повинен постійно вдосконалювати, бути в гармонії із самим собою». Галина Василівна розкрила мені всю повноту навколишнього світу. Учителька дала нам не просто знання, але й життєві уроки. Вона зробила з мене теперішньої людини. Галина Василівна увесь час говорила « Спереду - головний твір - життя, - помилки в якій не перекреслити». Ці слова є моїм девізом
Я вдячна долі за те, що саме ця людина зустрілася на моєму життєвому шляху. Зараз можу із упевненістю вимовити такі слова: «Учитель! Перед ім'ям дозволь смиренно схилити коліна!».
