Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідеї, художні особливості, естетичні відкриття письменника у творі; розвивати навички виділення ключових епізодів, їх переказу, аналізу, вміння оцінювати та обґрунтовувати свої твердження; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей, інтерес до літератури. оснащення: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, фрагменти кінофільму. тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Протягом століть триває суперечка між філософами, вченими — істориками, літераторами й просто зацікавленими людьми про роль народу в історії. Хоча центральні фігури роману-епопеї л. Толстого «Війна і мир» — не представники простого народу, вони теж «народ», «мир», його невід’ємна частина. І ті герої, які зуміли сприйняти народно-етичні погляди, моральні норми, вироблені віками, знайшли своє місце у житті, отримали гарячі симпатії автора й читачів.
Однією з тих, хто розкрив свої найкращі якості у єднанні з народом, народним духом, була Наташа ростова. Взагалі, для Толстого жінка — це символ життєдайного джерела, берегиня роду, кохана, сестра, мати. Отже, жінка — це «мир». «Усі твори, щоб бути хорошими, мають… виспіватись із душі творця»,— зазначав письменник. Саме таким образом, який просто «виспівався» у митця, є, напевне, образ наташі ростової. Про цей образ, а також про багато іншого, що пов’язано з романом-епопеєю «Війна і мир», ми говоритимемо сьогодні на уроці.
II. Оголошення теми та мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
1. Виділення ключових епізодів IV книги роману, стислий їх
переказ («сюжетний ланцюжок»), коментування
(Очікувані відповіді: Княжна Марія виховує сина Андрія Болконського —> невідома доля князя Андрія —> моління в церкві —> П’єр у французькому полоні переживає страту заарештованих —> знайомство з Платоном Каратаєвим —> княжна Марія їде до пораненого брата, незважаючи на небезпеку, разом з Наташею вони за ним доглядають -^роздуми князя Андрія і його смерть —> французи запросили миру —> страждання П’єра в полоні —> Кутузов зволікає, стримує військо від непотрібних наступів на ворога, який і так гине —> партизанська війна —> загін Дениса Давидова —> визволення П’єра з полону, звістка про смерть Петі Ростова і дружини П’єра Елен —> зустріч княжни Марії і Наташі з П’єром, у якого прокинулося давнє почуття до Наташі —> Наташа вийшла заміж за П’єра Безухова, народила дітей, стала дбайливою матір’ю і знайшла у цьому своє покликання —> родина Ростових після смерті її глави залишилася в боргах, і Микола взяв їх під свою опіку, розпочав службу й намагався утримувати Соню і матір так, щоб вони не помітили бідності —> восени 1814 року Микола одружився з княжною Марією.)
2. евристична бесіда
♦ чи очікували ви такого закінчення роману? чи розчарував вас фінал роману, чи порадував?
♦ які нові народні риси розкрилися в цій частині твору?
♦ Що найбільше запам’яталося, вразило?
IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. слово вчителя, евристична бесіда
— роман-епопея «Війна і мир» містить більш ніж 100 масових сцен і майже 50 «солдатських епізодів». «я прагнув писати історію народу…» — пояснює Толстой. як ми вже згадували на попередньому уроці, відступаючи від історичної правди, л. Толстой зображує, наприклад, наполеона повністю в непривабливому світлі, починаючи від зовнішності й закінчуючи духовними якостями, тому що для народу жорстокий загарбник не може бути людиною з якимись позитивними якостями. Кутузов — визволитель, переможець, через те, без сумніву, гарна людина.
Саме народ є рушійною силою історії, коли об’єднуються всі верстви населення заради благородної мети, такої, як захист Вітчизни, рідної землі. Селяни йдуть у партизанські загони, відмовляються продавати ворогам сіно, купці спалюють майно, щоб воно не дісталося завойовникам, дворяни залишають коштовні речі, щоб на підводах, які звільнилися, вивезти з Москви поранених. не «я», а «ми» рухає історію, веде до справедливої перемоги. Наташа ростова, коли молиться у церкві, думає: «миром,— усі разом, без розрізнення станів, без ворожнечі, а об’єднані братньою любов’ю…» цю думку повторює і солдат П’єру Безухову: «Усім народом навалитися хочуть, одне слово — Москва».
За Толстим, народ — головна сила, що визначила долю війни. народ не розуміє і не визнає «гри» у війну, тому що вирішуються питання його життя і смерті. Письменник порівнює війну з двома фехтувальниками, один з яких вимагає дотримання правил гри, а інший жодних правил не визнає, тому що зрозумів — «справа ця не жарт, а стосується його життя», тому він «кинув шпагу» і, «взявши перши-ліпший дрюк, став ним навертати». роль партизан у Вітчизняній війні Толстой визначив так: «Партизани знищували велику армію частинами. Вони підбирали те опале листя, яке саме собою сипалося із засохлого дерева — французького війська,— і інколи трясли це дерево». якщо взяти в цілому, то день Бородіна — день перемоги російського духу, хоча війна — це жорстоке й нелюдське «потьмарення» людського розуму.
«Війна і мир» є не лише геніальним відтворенням картин російської дійсності, своєрідною «воїнською повістю» нового часу, але й схвильованою розповіддю про випробування людини, нації на моральну стійкість, на життєздатність. недаремно наташа ростова, яка серед головних героїв духовно стоїть найближче до народу, його культури й традицій (згадайте полювання, запальну «Бариню» в її виконанні, ряджених, ворожіння, спільну молитву в церкві), виступає в романі втіленням «природної краси», поезії «життя» і «розуму серця». Однак чарівній, жвавій та безпосередній, обдарованій музичним талантом і душевною інтуїцією наташі також доводиться пройти через життєві випробування, перш ніж стати втіленням толстовського ідеалу дружини й матері.
Пригадайте, коли ми вперше зустрічаємося з наташею ростовою? (На іменинах у її матері-графині)
Згадайте зовнішність героїні в тринадцятирічному віці. («Чорноока, з великим ротом, негарна, але жвава дівчинка…») чим захопила наташа ростова всіх на своєму першому балу? (Несхожістю з іншими манірними світськими дівчатами, життєрадісністю)
У якій атмосфері зростала наташа? (В атмосфері загальної любові, сімейного затишку, взаємоповаги)
Що вразило в наташі її дядька під час полювання? («— День від’їздила, це й для чоловіка не абищо, і як нічого й не було!», «Як, де, коли ця графинечка, яку виховала емігрантка-француженка, увібрала в себе з того російського повітря, що ним вона дихала, цей дух, звідки взяла вона ці прийоми, що їх па де кале давно б мали витіснити? Але дух і прийоми ці були ті самі, не наслідовні, не студійовані, російські…», Вона «вміла зрозуміти все те, що було і в Онисії, і в батькові Онисії, і в тітці, і в матері, і в кожному росіянинові») які почуття були у наташі до андрія Болконського? (Нові, сильні: «Але такого, такого… зі мною ніколи не бувало!») чому наташа захопилася анатолем Курагіним? (Красивий, умів залицятися, а Наташа не мала досвіду світського життя) як переживала наташа обман Курагіна, свою помилку? (Дуже тяжко, до хвороби)
які риси характеру наташі виявилися під час від’їзду з москви у зв’язку з наступом французів? (Вона пожертвувала всім майном родини заради того, щоб вивезти поранених.) У чому наташа знаходить сенс свого життя? (У материнстві, ставши дружиною П’єра Безухова, у піклуванні про родину) чим приваблює образ наташі? (Багатим внутрішнім світом, доброзичливістю, щирістю, обдарованістю)
2. Змалюйте узагальнений образ Наташі ростової за допомогою «сонечка»
V. Закріплення знань, умінь і навичок
Учитель. Прокоментуйте уривки з тексту, визначте, хто про кого говорив чи з ким.
• «Ти знаєш, що Соня мій друг, такий друг, що я руку обпечу для неї. Ось подивися.— Вона підняла свій серпанковий рукав і показала на своїй довгій, худій і ніжній ручці під плечем, значно вище ліктя (у тому місці, що буває закрите бальними платтями), червоний знак.— це я обпекла, щоб довести їй любов. Просто лінійку розпекла на вогні й притиснула». (Наташа братові Миколі Ростову)
• «Так, це добрі, гарні люди… певна річ, вони не розуміють ні на волосину того скарбу, який мають; але вони — добрі люди, і вони становлять найкращий фон для того, щоб на ньому вирізнялась ця особливо поетична, переповнена життям, чудесна дівчина!» (Андрій про Наташу)
• «миром, усі разом, без різниці станів, без ворожнечі, а з’єднані братньою любов’ю — будемо молитися». (Наташа молилася в церкві)
VI. Домашнє завдання
