Ти назавжди у відповіді за ті, кого приручив

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы

Ти
НаЗа
Вжди

У
Відповіді
За
Ті
, Кого
прирУ
Чив Твір по казці АнтУ
Ана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”. АнтУ
Ан де Сент-Екзюпері не писав спеціально для дітей. І вЗа
Галі, За
професією він бУ
В не письменником, а чУ
Довим льотчиком. Однак його прекрасні добУ
Тки, такі як “Нічний політ”, “Планета людей”, “Військовий льотчик”, і, звичайно ж, “Маленький принц”, поЗа
всяким сУ
Мнівом, належать до кращого, що бУ
Ло написано У
Франції в XX столітТі
. В “МаленькомУ
принці” Сент-Екзюпері звертається рівною мірою до У
Сім - маленьким і більшим, - хто хоче За
ДУ
Матися над життям і спробУ
Вати зрозУ
Міти, що ж У
ній має теперішню цінність. От чомУ
цю казкУ
, У
якій письменник вертається до своїх У
Люблених дУ
Мок, але виражає їх по-новомУ
, тобто образно й У
За
Гальнено, прийнято називати філософською. Виявляється, і про дУ
Же серйозні й глибокі речі можна говорити зовсім просто й зрозУ
Міло, особливо, якщо мати почУ
Ття гУ
МорУ
. “Намалюєш У
Дава, що проглотили слона, а дорослі говорять - капелюх”, - жУ
Риться автор “МаленьКого
принца”, розповідаючи, чомУ
, За
Мість того, щоб стати хУ
Дожником, як він хоТі
В, йомУ
довелося вибрати іншУ
професію - він навчився водити літаки. - “Дорослим За
Вжди все потрібно пояснювати…

Я вже не говорив з ними ні про У
Давів, ні про джУ
Нглі, ні про зірки… Я говорив з ними про грі в бридж; і про гольф, про політика й про краватки… Дорослі дУ
Же люблять цифри. Коли розповідаєш їм, що в тебе новий дрУ
Г, вони ніколи не За
Питають про самомУ
головний: “Який У
нього голос? У які ігри він любить грати? Чи ловить він метеликів?” Вони За
ПитУ
Ють: “Скільки йомУ
років?

Скільки в нього браТі
В? Скільки він важить?

Скільки За
Робляє його батько?” Саме собою зрозУ
Міло, що, озиваючись так про дорослий, Сент-Екзюпері має на У
Вазі не всіх дорослих, а Ті
Льки тих, хто За
БУ
В, що колись бУ
Ли дітьми, тих, хто називає себе “серйозними людьми”, тих, хто У
Весь час складає цифри, як “людина з багряною особою”, жодного разУ
За
все своє життя не понюхало квітки, жодного разУ
не подивився на зіркУ
й ніколи ніКого
не любив, тих, хто подібно одномУ
королеві, дУ
Має, що керУ
Є цілої вселеної, тих, хто живе нУ
Дно, одноманітно й, по сУ
Ті
, нещасливо. Маленький принц - це “За
Бавний чоловічок, що, як поТі
М з’ясовУ
Ється, з дУ
Же маленької лланетки. Такий маленької, що, пересУ
Ваючи сТі
Лець, там можна бУ
Ло в бУ
Дь-якУ
годинУ
любУ
Ватися За
Ходом, а разросшиеся баобаби могли неї розірвати на частині своїми коріннями. Маленький принц, як гарний, розУ
Мний хазяїн своєї планети, висапУ
Вав баобаби, прочищав вУ
Лкани й доглядав За
У
Любленою красУ
Нею-трояндою. Але вона кривдила його колкостями й каприЗа
Ми, він страждав і одного чУ
Дового дня вирішив піти.

На всіх планетах, на яких Маленький принц попадав під час своїх мандрівок, він і справді почУ
Вав себе інопланетянином (У
Же не в бУ
КвальномУ
, а в переносномУ
значенні), насТі
Льки незрозУ
Мілим, безглУ
Здим і просто нУ
Дним здавалося йомУ
там У
Се, що він бачив. Він побУ
Вав У
короля, що віддавав лише Ті
веління, які не могли не виконУ
Ватися; У
людини, що хоТі
В, щоб всі його почитали, хвалили, без кінця повторюючи, що він гарніше, ошатніше, богаче й розУ
Мніше всіх, хоча він бУ
В єдиним мешканцем цієї планети; У
ліхтарника, що Ті
Льки й робив, що гасив і За
Палював ліхтар, виконУ
Ючи У
ГодУ
, що давним-давно втратив У
Сякий зміст; У
вченого, що У
ТкнУ
Лся в книги, а навколо себе нічого не бачив, та й пс хоТі
В бачити… І Маленький принц не переставав дивУ
Ватися, якими дивними речами За
ЙняТі
всі ці люди! А його простодУ
Шні, наївні питання ще більше обнажа-ли їхню сліпотУ
, марнославство, егоїзм, жадібність, байдУ
Жість… Дивлячись на мир очами МаленьКого
принца, ми розУ
Міємо, що За
СУ
ДжУ
Є Сент-Екзюпері, що він ненавидить, і не можемо не розділяти його почУ
Ття. Але адже в цій казці головне не ненависть, а любов, і, хоча вона написана в жарТі
Вливо-іронічномУ
тоні, зміст її не в Ті
М, щоб висміювати й викривати.

У пУ
Стелі Сахарі, але разом з тим і в пУ
Стелі сУ
Часного мирУ
, серед “серйозних ділових людей”, Маленький принц нескінченно самотній. Недарма говорять: самотній, як У
пУ
Стелі! “Я шУ
Каю дрУ
Зів”, - говорить він Лисові. А Лис відповідає: “Якщо хочеш, щоб У
тебе бУ
В дрУ
Г, прирУ
Чи мене”, - і пояснює: “ПрирУ
Чити - означає прив’яЗа
Ти до себе… Ти
для мене поки всього лише маленький хлопчик, точно такий же, як сто тисяч інших хлопчиків. І ти мені не потрібний.

І я тобі не потрібний. Для тебе я всього Ті
Льки лисиця, точно така ж, як сто тисяч інших лисиць. Але якщо ти мене прирУ
Чиш, ми станемо потрібні один одномУ
. Ти
бУ
Деш для мене єдиний У
ціломУ
світлі. І я бУ
ДУ
для тебе один У
ціломУ
світлі”. Маленький принц розУ
Міє слова мУ
Дрого Лиса: “Є одна троянда… напевно, вона мене прирУ
Чила…” “ПрирУ
Чити” мовою Сент-Екзюпері значить сильно прив’яЗа
Тися до Кого
, випробовУ
Вати до іншої істоти ніжність, любов, почУ
Ття відповідальносТі
За
його долю.

Але разом з тим це означає розширити рамки свого мирУ
, побачити й відчУ
Ти те, що колись, бУ
Ло недостУ
Пно. ПрирУ
Чений Лис, наприклад, стає зовсім іншим, чим бУ
В до цього. Колись для нього існУ
Вали Ті
Льки мисливці й кУ
Ри, переслідУ
Вачі й переслідУ
Вані. І тоді він на все дивився з поглядУ
своєї корисТі
й бУ
В сліпий до безкорисливої краси. Колосящееся-поле, скажемо, За
Лишало його зовсім байдУ
Жим, оскільки хліб його не цікавив.

Але коли його прирУ
Чив Маленький принц, золоТі
колосся пшениці стали йомУ
нагадУ
Вати золотавУ
копицю волось дрУ
Га, і він полюбив їхній шелест на вітрі. Точно так же для оповідача оживають зірки, і він чУ
Є в небі дзенькіт срібних дзвіночків, що нагадУ
Є йомУ
сміх МаленьКого
принца. Коли ми Кого
Сь прирУ
Чили, ми почУ
Ваємо себе відразУ
богатыми - сТі
Льки нових вражень і переживань! - томУ
що всі, рішУ
Че всі навколо нагадУ
Є про У
ЛюбленомУ
, прирУ
ЧеномУ
нами істоТі
і є “подарУ
Нком серця”, як та вода з колодязя, що “народилася з довгого шляхУ
під зірками, зі скрипУ
ворота, із зУ
Силь моїх рУ
К”, щоб У
ГамУ
Вати спрагУ
МаленьКого
принца.

“Серйозні, ділові люди” не одержУ
Ють таких подарУ
Нків. Так вони бУ
Ли б і нездатні їх оцінити. ТомУ
МаленькомУ
принцові стає ясно, що їхня могУ
Тність і багатство лише гадані, насправді ж вони неспроможні й злиденні. Адже він тепер знає, що твоїм стає Ті
Льки те, чомУ
ти віддавав всю свою дУ
ШУ
. Саме в цьомУ
й полягає різниця між трояндою, що він За
Лишив на своїй планеТі
, і тими трояндами, які він знайшов на землі. “Ви гарні, але порожні, - говорить їм Маленький принц. - Заради вас не За
Хочеться вмерти.

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный ассистент
Adblock
detector