Терміни, використовувані у формулюваннях завдань

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы

Абзац - 1. Відступ і виступ у початковому рядку тексту (новий рядок). 2. Відрізок письмового або друкованого тексту від одного нового рядка до іншої. Найпоширеніша функція абзацу - логіко-значеннєва, тобто абзац членує текст на логічно й за змістом поєднувані частини. Також можливі експресивно-емоційна, акцентно-видільна й композиційна функції.

Аргумент - судження (або сукупність взаємозалежних суджень), за допомогою якого обґрунтовується істинність якого-небудь іншого судження (або теорії). Аргументація - приведення доводів, або аргументів, з наміром викликати або підсилити співчуття іншої сторони до висунутого положення; сукупність таких доводів. В аргументації розрізняються теза-твердження (або система тверджень), що сторона, що аргументує, уважає потрібним вселити аудиторії, і довід, або аргумент, - одне або трохи зв'язаних між собою тверджень, призначених для підтримки тези. Авторська позиція - авторське розуміння життя і її оцінка.

Проявляється в тім, що художник організує життєвий матеріал відповідно до власного естетическим ідеалом, використовуючи при цьому певні художні засоби. Доказ - міркування, що встановлює істинність якого-небудь твердження шляхом приведення інших тверджень, істинність яких уже доведена.

У доказі розрізняються теза - твердження, яку потрібно довести, і підстава, або аргументи, - ті твердження, за допомогою яких доводиться теза. Ідея - головна думка художнього твору, що виражає відношення автора до дійсності. Передається всією художньою структурою добутку. Коректний - 1. Увічливий, чемний, тактовний. 2. Правильний, точний.

Логічні помилки - помилки, пов'язані з порушенням послідовності виклади думок. Найбільш типовими з них є такі: відступ від теми; підміна тези; порушення логічної послідовності в розгляді теми або проблеми; неправильна розбивка тексту на абзаци; уживання непереконливих прикладів для доказу судження; відсутність значеннєвого зв'язку між заявленою темою й змістом вступу (висновку); порушення логічного зв'язку між частинами твору; порушення логічного зв'язку між тезою й доказом - цитатою; нерозмірність частин твору й т.

п. Опонент - що противополагает, що заперечує. Супротивник у суперечці. Позиція автора - відношення автора до теми або проблеми (проблематиці) тексту. Полемічні прийоми - прийоми, використовувані для того, щоб захистити свою точку зору й спростувати думка. Приклад - факт або окремий випадок, використовуваний як відправний пункт для наступного узагальнення й для підкріплення зробленого узагальнення.

Факт, що обирається в якості приклада, або випадок повинен виглядати ясним і незаперечним. Приклад повинен підбиратися й формулюватися таким чином, щоб він спонукував перейти від одиничного або часткового до загального, а не від частки знов-таки до частки. Проблема - усвідомлення суб'єктом неможливості дозволити труднощам і протиріччя, що виникли в даній ситуації, засобами наявного знання й досвіду. На відміну від завдання проблема усвідомлюється як така суперечлива ситуація, у якій мають місце протилежні позиції при поясненні тих самих об'єктів, явищ і відносин між ними. У проблемі центральним елементом є протиріччя.

Проблема - складне питання, що вимагає дозволи, дослідження. Він може одержати відповідь, а може залишитися невирішеним. Проблема - складна, найчастіше конфліктна життєва ситуація, що автор ставить у центр свого добутку. Проблематика - сукупність проблем. Міркування - це тип мовлення, у якому автор доводить щось, міркує про щось, намагаючись при цьому встановити причинно-наслідкові зв'язки між явищами, і доходить якого-небудь висновку, судженню. Міркування може являти собою доказ, пояснення або міркування. Звичайно в міркуванні виділяються три частини: теза, доказ (або спростування), висновок (буває не завжди).

Теза - один з елементів доказу, положення, істинність якого обґрунтовується в доказі. Теза повинен задовольняти наступним правилам: а) теза повинен бути сформульований ясно й точно; б) теза повинен залишатися тим самим протягом усього доказу. Тема тексту - коло життєвих явищ, зображених у добутку, коло подій, скріплений авторським задумом. Фактичні помилки - невідповідність змісту висловлення реальної дійсності, перекручування тих або інших фактів. Найбільш типові фактичні помилки: недостатнє засвоєння змісту вихідного тексту (у викладі подій, фактів, сюжету); незнання предмета, про яке мова йде, фактичного положення справ; змішання епох, авторів, назв; незнання дат; перекручування в цитуванні; гіперболічне, перебільшене висвітлення фактів і т. п. Літературознавчі терміни Анафора - фігура, заснована на повторенні значимого елемента (слова, словосполучення, рідше частини складного слова, морфеми) на початку кожного відрізка мовлення (речення, фрази, рядка...

). Антитеза - різке протиставлення понять, думок, образів. Гіпербола - художній прийом, заснований на перебільшенні тих або інших властивостей зображуваного предмета або явища. Градація - фігура, що сполучить зіставлення по подібності й контрасту.

Складається з ряду словесних компонентів (не менш трьох), що мають щось загальне в значенні й у той же час протипоставлених один одному по інтенсивності прояву цього загального. Протиставлення підсилюється або, навпаки, падає від компонента до компонента. Розрізняють висхідну й спадну градацію. Інверсія - порушення звичайного розташування складове речення слів або словосполучень. Результатом інверсії є те, що переставлений елемент виявляється интонационно виділеним і залучає до себе додаткова увага.

Метафора - уживання слова в переносному значенні на основі подібності в якому-небудь відношенні двох предметів або явищ. В основі метафори лежить порівняння, тому метафори називають також схованим порівнянням. Подібність між предметами або явищами може бути засноване на всіляких рисах: формі, місці знаходження й т.

д. Уособлення - різновид метафори, присвоєння предметам неживої природи або абстрактних понять властивостей живих істот. Повтор - фігура, що будується на повторенні слова, словосполучення, рідше на повторенні речень. Повтор часто використовується для вираження тривалості дії або стани, тимчасової й просторової тривалості. Але повтор може використовуватися й для вираження щиросердечного стану.

Риторичне питання - судження, позитивне або негативне, убране у форму питального речення. Основна функція риторичного питання полягає в тому, що він зображує сумніви або роздуми мовця й одночасно повідомляє про результати цього роздуму або хоча б натякає на них. Риторичне питання не припускає відповіді; така форма використовується для того, щоб привернути увагу співрозмовника. Уживається для виділення значеннєвих центрів. Риторичний вигук - окличне речення, що виконує в тексті роль емоційного посилення.

Порівняння - уподібнення зображуваного явища іншому по якому-небудь загальному для них ознаці з метою виявити в об'єкті порівняння нові важливі властивості. Епітет - образне визначення предмета, явища. Епітет відрізняється від простого визначення художньою виразністю, він передає відношення автора до зображуваного предмета.

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный ассистент
Adblock
detector