Мета : виявити зміни, що сталися у неживій природі, в житті рослин: забарвлення листя, листопад, зміни в трав'яному покриві; установити причини, що зумовлюють ці зміни; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; ознайомити дітей з охороною здоров'я восени; виховувати дбайливе ставлення до рослин, до свого здоров'я. Обладнання: термометр, загадки, ігри. Тип уроку: урок-екскурсія. ХІД УРОКУ I. Підготовка учнів до екскурси Екскурсію можна провести у ліс або парк. Учитель завчасно ретельно вивчає, які саме об'єкти живої та неживої природи зможуть побачити учні. Діти вивчають вірші, народні прикмети про осінь.
Пригадати з учнями правила поведінки в лісі. II. Проведення екскурсії — Відгадайте загадку. Хто вона, ота красуня В золотім намисті, Що без пензля і без барв Скрізь малює листя? На деревах листя те Так блищить, мов золоте!
(Осінь) — Яка зараз пора року? — Які осінні місяці ви знаєте? — Чи знаєте ви, чому вони так називаються? — Назви місяця вересня здебільшого пов'язані із його особливостями: у римлян його називають «септембер» через його порядковий номер. Давньоруська назва цього місяця — ревун, марень (хмурень), а українська його назва походить від слова «врасень» — іній. Зустрічається й інше його ім'я — «маїк», що бере свій початок від слова «май», бо о цій порі озимина ніжними пагонами вкриває ниви, відбувається повторне цвітіння багатьох рослин. Назва «жовтень» закріпилася в літературній мові у XIX ст.
Раніше в народі його справедливо називали рум'янцем осені, корінником (середній кінь у трійці), «місяцем голої землі, крижаних денців, мокрого снігу». А ще йому було присвоєно назву «брудніш», бо ані колеса, ані полоза не любить. У римлян цей місяць був восьмим за порядком (від лат. «окто» — вісім), тому й назвали його «октобером», а в російській мові «октябрем». Одвічна слов'янська назва «листопад» уживається в шести мовах.
У XX ст. ця назва закріпилася за 11-м місяцем року і в українській мові, хоча до того супроводжувала десятий. За холодні й короткі дні листопад ще називали куцнем, місяцем безлистої зими, листогнієм, напівзимником, місяцем «зніми одяг», роздягальником, присмерком року.
У російській мові назва «ноябрь» походить від латинського «новембер» — дев'ятий місяць у давньоримському календарі. — Які дні восени? — Чи часто віє вітер? — А яке осіннє явище ми часто спостерігаємо, ви дізнаєтеся, відгадавши загадку. Йшов Мокрисько — довгі ноги, Вп'ялись ноги у пісок.
Заблищали всі дороги, Одяг враз увесь промок. (Дощ) — Яке зараз небо? — Як гріє сонечко — сильніше, ніж декілька днів назад, чи слабше? — Яка зараз температура повітря? (Вимірювання температури повітря за допомогою термометра.
) — Як, за вашими спостереженнями, змінилась погода у нашій місцевості порівняно з літом? — Як змінився ліс?
Зверніть увагу, який він гарний восени, укритий золотом і багрянцем. Наш народ про цю чудову пору року склав багато загадок, прислів'їв, приказок.
Давайте пригадаємо деякі з них. • Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? (Осінь) • Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. • Як листя жовтіє, то поле смутіє.
• Я дерево-красень, зовуть мене... (ясень). — Зверніть увагу на зміну кольору листя на різних деревах і кущах.
Ось перед вами бузок і. вільха. Які в них листочки? (Зелені) — А ось клен і горобина. А які в них листочки? (Червоні) — А берізки які красиві! Ніби одягнені в золоті сарафани.
Саме через те, що листя різноманітно забарвлене, ліс ранньої осені такий гарний. Цю пору називають золотою. А від чого ж восени жовтіє й червоніє листя?
(Відповіді учнів. ) — Зелений колір листку надає хлорофіл. Але, крім нього, є й інші фарбувальні речовини: ксантофіл — жовтий колір і каротин — оранжевий колір. Улітку, коли під впливом сонячного світла хлорофіл у листках рослин утворюється у великій кількості, жовті й оранжеві речовини непомітні. Вони маскуються зеленим кольором хлорофілу. Восени утворення хлорофілу відбувається повільно, а потім і зовсім припиняється.
Тоді стають все більш помітні жовті фарбувальні речовини, і листя рослин жовтіє. — А що ще відбувається з листям кущів і дерев? (Опадає.
) — Чому ж листочки опадають? — Тепер зверніть увагу на трав'янисті рослини. Чи змінились вони порівняно з літом? (Теж змінюють колір.) Вони не просто тьмяніють, в'януть. Уважно придивіться до них — і побачите, що трав'янисті рослини восени не менш різноманітні за кольором, ніж дерева і кущі. Але деякі з них навіть цвітуть.
Відшукайте квітучі рослини. (Біла конюшина, червона конюшина, дика редька, грицики, ромашки) — Погляньте довкола себе. Які предмети природи вас оточують? — Що з побаченого належить до живої природи? До неживої природи? Гра «Живе — неживе» Учні об'єднуються у дві команди, призначають ведучого, який швидко називає різні об'єкти. Якщо він називає об'єкт живої природи, діти підводять руки, якщо неживої — присідають.
Той, хто помилився, залишає гру. Перемагає команда, у якій залишиться більше учасників. — Чи подобається вам у лісі? Чому? — Своєю поведінкою людина може принести користь довкіллю або, навпаки, завдати шкоди. Так, рослини і тварини зникають через те, що люди чинять їм зло: виривають із корінням квіти, полюють на тварин у період, коли цього не можна робити, інколи діти руйнують гнізда птахів. Чи буде збережена природа, залежить від кожного з нас.
Гра «Найцікавіша хмаринка» Повертаючись додому, учні розглядають хмаринки, порівнюють, шукають, які з них схожі на предмети навколишнього світу. НІ. Підсумки екскурсії — Чи сподобалось вам у лісі? — Що нового узнали, побачили? — Які зміни трапилися в лісі з настанням осені? — Як потрібно поводитися в лісі? Чому?
IV. Домашнє завдання Намалювати ілюстрацію «Осіння прогулянка».
