Роман "Обломів" був створений напередодні селянської реформи, в 1859 році. Головна ідея полягає в тім, щоб показати пагубний вплив кріпосництва на життя селян і поміщиків. Це самий вплив ми бачимо на прикладі одного поміщика - Обломова. Протягом усього роману ми простежуємо тему рабства. Рабства не тільки селян, що перебувають у володінні свого пана, але й самого поміщика, що є рабом своїх рабів, тому що без них його існування приречене: сам він не може не тільки заробляти собі на життя, але й одягатися. Обломів говорить своєму слузі Захарові: "Я жодного разу не натягнув собі панчоху на ноги, як живу, слава Богові!" Цей вигук говорить про те, що Обломів і подібні йому люди не тільки не розуміють, що невміння самим одягатися ганебно для дорослих людей, але навіть пишаються цим. Кріпосництво дозволяло поміщикам не піклуватися про "хліб насущному", що, у результаті, привело до бездіяльності й деградації. Але рабство буває не тільки безпосередньо фізичне, але й духовне. Багатовікове кріпосне право привело до того, що селяни, що не знають інший життя, стали моральними рабами своїх поміщиків. Вони звикли терпіти безправ'я й приниження. Такий, наприклад, Захар. Все його життя пройшло поруч із Обломовим, за яким він доглядав з дитинства. Захар не уявляв собі іншого життя, адже він кріпак, і пан може зробити з ним усе, що захоче: покарати, продати, навіть убити, і це не буде вважатися злочином. Сон Обломова - глава роману, виділена особливо, адже вона розповідає про дитинство Обломова, побуті його сім'ї, її моральних умовах. У цьому сні ми простежуємо становлення, а правду кажучи, деградацію Обломова. Обломовка стояла обособленно від інших поселень. До найближчого міста було верст тридцять, тому життя обломовцев протікала помірковано: "Тиша й непорушний спокій царюють у вдачах людей у тім краї. " Ця обстановка простежується в побуті як селян, так і їхніх панів. До людей в Обломовке (так називали кріпаків) ставилися, як до речей. Тому приклад - випадок з галереєю: у панського будинку була стара галерея, по якій заборонялося ходити маленькому Обломову, тому що вона могла обвалитися в будь-який момент. Кріпаки ж ходили по ній досить часто, адже їхнє життя нічого не коштує. Але рабство, може бути, ще більш страшне, чим кріпосне,- рабство, у якому почалося життя Обломова. Він, допитливі й живий, як всі діти, був змушений звістки невластивий його віку спосіб життя. Постійна опіка батьків, няньок і тіток не дала йому можливості повноцінно розвиватися. Всі спроби до самостійної діяльності спростовувалися доводами: "Навіщо? Куди? А Васько, а Ванька, а Захарка на що?" чи Захочеться йому чого-небудь, і вже троє-четверо слуг поспішають виконати його побажання. Все це привело до поневолення Обломова. Кріпосне рабство є замкнутим колом. З одного боку, щирі раби - селяни, що виконують часом непосильну роботу заради процвітання й збагачення своїх панів, з іншого боку - поміщики, мимовільні моральні раби державного ладу, заснованого на безправній праці селян. Звідси треба єдино правильний висновок: Обломів - раб свих рабів, більший раб, ніж вони самі