Немирович-Данченко Володимир Іванович

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы

Дата народження - 23 грудня - 1858 Дата смерті - 25 квітня - 1943 Немирович-Данченко Володимир Іванович (11(23).12.1858, Озургети, нині Махарадзе Грузинської РСР, - 25.4.1943, Москва), режисер, педагог, письменник, драматург, реформатор і теоретик театру, народний артист СРСР (1936). В 1876-79 учився на фізико-математичному і юридичному факультетах Московського університету. Повістяр, романів, п'єс З 1870-х рр. виступав як театральний критик; в 1890-х рр. його п'єси «Нова справа», «Золото», «Ціна життя» і ін. ставилися Вмоскве.

В 1898 разом з К. С. Станіславським створив Художній загальнодоступний театр (Мхтбудучи завідувачем репертуаром, Немирович-Данченко визначав ідейно-репертуарну лінію театру, був ініціатором включення в репертуар п'єс А. П.

Чехова, М. Горького, Г. Ибсена, Г. Гауптмана й др. Разом зі Станіславським поставив п'єси «На дні» Горького (1902), «Чайку» (1898), «Дядько Ваня» (1899), «Три сестри» (1901) і «Вишневий сад» (1904) Чехова; одна з його кращих робіт - «Юлій Цезар» У. Шекспіра (1903).

Ставлячи росіянку класикові (1906-17), Немирович-Данченко знаходив найтонші прийоми сценічної виразності («Борис Годунов» А. С. Пушкіна, «На всякого мудреця досить простоти» А. Н. Островського, «Живий труп» Л. Н. Толстого, «Смерть Пазухина» М.

Е. Салтикова-Щедріна).

Після 1917 активно працював із драматургами над створенням нового репертуару. Поставив «Пугачовщину» К. А. Треньова (1925), «Блокаду» Вс.

В. Іванова (1929), «Половчанские сади» Л.

М. Леонова (1939).

Значним внеском у мистецтво театру стали інсценівки романів Толстого «Воскресіння» (1930) і «Ганна Каренина» (1937), постановки «Грози» Островського (1934), «Горя від розуму» А. С. Грибоєдова (1938Поставив також п'єси Горького «Єгор Буличов і інші» (1940) і «Вороги» (1935, з М. Н. Кедровим), а в 1940 здійснив нову постановку «Трьох сестер», що стала легендою театру.

До кінця життя очолював МХАТ, будучи його директором і художнім керівником В 1919 Немирович-Данченко організував при МХТ музичну студію (з 1926 Музичний театр ім'я Вл. И. Немировича-Данченкомемуари - «З минулого». Державна премія СРСР (1942, 1943Похована на Новодівочому цвинтарі Ім'я Немировича-Данченка привласнено школі-студії МХАТ, театру (Музичний театр ім'я К. С.

Станіславського й Вл. И. Немировича-Данченкоименем Немировича-Данченка в 1943-93 називалася вулиця (Глинищевский провулок), де в 1938-43 він жив (буд.

5/7; меморіальна дошка); в 1944 у будинку відкритий Музей-Квартира

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Adblock
detector