Мій дід машиніст бригади

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы

Мій дід машиніст бригади далекобійної морської артилерії Історію надіслав Олександр Моєму дідові по батьківській лінії Анхимову Павлу Яковичу, що народився в селі Путилово нинішньої Ленінградської області, до 1941 року здійснилося 28 років. Моєму батькові Володимирові Павловичу його синові ледве більше року. Бабуся Анхимова (Муханова) Марія Василівна була одноліткою діда.

У той час вони жили на станції Дунай нинішнього Всеволожского району Ленінградської області й працювали на торфорозробках. Дід машиністом паровоза, бабуся стрілочницею. У діда за плечима була термінова служба, що він пройшов мотористом на Балтійськом Флоті в Кронштадті. І на фронт покликаний був у Балтфлот.

Але потрапив не на кораблі, а в бригаду далекобійної морської артилерії. Теж машиністом паровоза Збережені далекобійні знаряддя, найчастіше зняті з військових кораблів, замкнених фашистами в Кронштадті, можна побачити на форту Червона Гірка під Петербургом і в залізничному музеї на Варшавському вокзалі Всю блокаду дід воював на Ленінградському фронті, і як міг підтримував бабусю із сином моїм батьком, які теж залишилися в блокаді під Ленінградом.

Дід не курив і не пилок, і всі "зекономлене" постачання переправляв бабусі, а вона міняла його на їжу. Так удалося вижити.

Після прориву блокади дід з військами Ленінградського фронту в складі свого підрозділу дійшов до Кенігсберга, був нагороджений медаллю "За бойові заслуги", а потім повернувся додому. До самої пенсії працював машиністом паровозом і мотовозів на торфорозробках у Ленінградській області. Про війну розповідати не любив, бувало, слова з нього не витягнеш. Та й бабуся ніколи про ті часи не розповідала.

Важко далася їм наша Перемога. Але ми пам'ятаємо їх бойовий і трудовий подвиг.

Пам'ятаємо й пишаємося! Всі історії Автори історій Герої історій10065740

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Adblock
detector