Індивідуальний підхід – невід’ємна частина у творчій співпраці вчителя і учня

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы

Розумовий розвиток дитини здійснюється на двох рівнях: на рівні актуального розвитку (завершені цикли розвитку) і в зоні найближчого розвитку (незавершені цикли). Перший рівень є сукупністю усіх тих навчально-виховних завдань, які учень здатен виконувати самостійно, другий — ті, що учень може виконати у співробітництві з іншими учасниками навчального процесу. Розвиваючи навчання завжди створює зону найближчого розвитку, тобто спричиняє цілий ланцюг внутрішніх процесів, котрі зараз для учня є можливими лише у сфері взаємовідношень із навколишнім світом, але котрі проходячи внутрішній цикл розвитку, стають згодом надбанням самої дитини. Тому те, що дитина сьогодні робить у співробітництві, завтра зробить сама. Головний засіб розвиваючого навчання є співробітництво учня з учителем, наслідування, яке виникає у ситуації, коли дитина потребує поради чи допомоги у пошуку способу розв’язання задачі. Очевидно, що це наслідування має бути розвиваючим, а не механічним, автоматичним, беззмістовним. Розвиваюче наслідування — це добре усвідомлене і внутрішньо-вмотивоване слідування за вчителем, творче копіювання його дій і вчинків.

У співробітництві дитина виявляється сильнішою і розумнішою, ніж коли працює самостійно, вона вище піднімається щодо рівня інтелектуальних утруднень. Виходячи із свого поки що невеликого досвіду роботи, хотілося б викласти деякі спостереження: не слід перевантажувати урок великою кількістю нових понять і термінів, достатньо виділити на це перші 10 — 20 хв., а останній час залишити для практичної діяльності, адже не секрет, що учні сприймають урок образотворчого мистецтва як своєрідний урок відпочинку, бо всі люблять малювати і з нетерпінням чекають тієї можливості. Завдання ж вчителя так подати матеріал, щоб зацікавити учнів, направити їх художню діяльність в русло, передбачене темою та метою уроку.

Я практикую застосування художньо-розвивальних завдань на уроках сприйняття мистецтва. Учні не лише знайомляться з творами професійного і народного мистецтва, а й самостійно обирають собі спосіб виконання практичного завдання.

Так, у молодшому віці діти створюють власні художні образи під впливом почуттів, які зумовлені знайомством з традиційним мистецтвом. Інколи дитячі роботи нагадують зразки мистецтва, під впливом яких створені, канонічний взірець стає першим поштовхом до виявлення власної творчої особистості дитини. Орієнтація на високий художній канон мистецтва підіймає рівень естетичної вимогливості дитини до своєї власної роботи. У середньому віці діти вже отримали елементарні знання з образотворчої грамоти і здатні користуватись ними у своїй подальшій творчості, тому обрані ними види робіт значно ускладнюються. Дитина вже схильна до аналітичного й критичного мислення, в цьому віці починають проявлятись не лише природні здібності дитини, а й її інтереси та уподобання.

В цей період можна виділити три головні групи, які відрізняються за своїми нахилами: 1. До цієї групи належать діти, що виявляють особливий інтерес до малювання з натури, конструктивної побудови предметів. 2. До другої групи належать діти, що тяжіють до копіювання, наслідування традицій, збереження канонічної форми мистецтва. Ця група потребує особливої уваги, бо серед чинників, які впливають на формування особистості та її естетичні смаки, є довкілля, яке не найкращим чином може вплинути на дитину, схильну до насилування.

3. Третя група дітей складається з тих, для кого власна художня творчість, самовираження у власних, особистих формах стає головною метою. З такими дітьми треба працювати методично і наполегливо, щоб не порушити індивідуальність, спонукати до пошуків нових форм вираження, стилю, технік виконання робіт. Належно організована практична діяльність на уроках сприйняття мистецтва, індивідуальних підхід до кожного учня, надання йому можливості вибору самостійного вирішення завдання та тактовно спрямована порада, допомога та їх можливість досягти значних успіхів не лише в засвоєнні образотворчої грамоти, а й у вихованні естетичного смаку, розумінні творів мистецтва, адже як відзначав Г. Ващенко: «В галузі образотворчого мистецтва мусить перше місце займати вихованням смаку й розуміння свого рідного мистецтва». · Марченко Н.

М. – вчитель · Іванівської ЗОШ № 2 · Київська обл.

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Adblock
detector