Учень. М. Гоголь та О. де Бальзак — письменники одного часу. У своїй творчості вони прагнули до всебічного охоплення дійсності. В передмові до «Людської комедії» О. де Бальзак писав, що план задуманого ним твору виконає роль «секретаря» того великого «історика», яким мало стати французьке суспільство. «Вся Русь відгукнеться», — пише М.
Гоголь про твір «Мертві душі», якому ще не знайшов тоді визначення «поема». Учениця. Гоголь розпочав роботу над «Мертвими душами» у 1835 році. Тоді твори французького пісменника були вже широковідомі в Росії як в оригіналі, так; і в перекладах. У цей час О.
де Бальзак видає другий варіант повісті «Гобсек». Безперечно, М. Гоголь був обізнаний з ІВиданням.
Учень. Факти біографії М.
Гоголя свідчать І Щ0 зиму 1837 р. він провів у Парижі, де продовжував працювати над «Мерт Вими душами» Про це він сам писав «Навіть смішно, як подумаю, що пишу "Мертві душі" у Парижі» Біографи О де Бальзака запевняють, що він тричі відвідав Росію, де зустрічався з М Гоголем Ці зустрічі, безперечно, збагатили обох великих письменників Учитель О де Бальзак близький М Гоголю своїм зверненням до теми, що хвилювала багатьох митців світу, — це руйнівна влада грошей Розкриваючи цю тему, кожен з них мав на увазі своє, національне, але суть залишалась одна В контексті нашого уроку її втілюють два герої — Гобсек і Плюшкш Орієнтовна порівняльна характеристика героїв творів М. Гоголя й О. де Бальзака
Гобсек Плюшкін Сімдесят шість років Іноді я запитував себе, якої він статі"? очі маленькі і жовті, як у тхора, і майже без вій Сьомий десяток живу Довго не міг розпізнати, якої статі була постать жінка чи чоловік маленькі очиці ще не погасли й бігали з-під високо порослих брів, як МИШІ У кімнаті, суміжній зі спальнею небіжчика, я виявив і протухлі паштети, і купи всілякого харчу, і навіть устриці та рибу, вкриту густою пліснявою Ці дарунки, одержані не так давно, лежали впереміш із ящиками всіляких розмірів, з пачками чаю, кави Кімната була захаращена меблями, срібними виробами, лампами, картинами, вазами, книгами, найрізноманітнішими рідкіс ними речами Він нарешті опинився на світлі і був вражений картиною безладдя Здавалося, ніби в домі почалося миття підлог і сюди на цей час знесено всі меблі На бюро лежало безліч усілякої всячини купа списаних дрібно папірців, накритих мар муровим позеленілим пресом з яєчком зверху, якась старовинна книга в шкіряній оправі з червоним обрізом, лимон, зовсім висохлий, не більший за лісовий горіх, відламана ручка від крісла, чарка з якоюсь рідиною і трьома мухами, накрита листом, шматочок сургучика, шматочок десь піднятої ганчірки, два пера, вимазані в чорнило Гобсек брав усе, починаючи від кошика з рибою, що його приносив бідняк, і кінчаючи пакунком свічок — подарунком якого небудь святенника, брав він і срібний посуд від багатіїв, і золоті табакерки від спекулянтів Він ходив ще кожного дня по вули цях свого села, зазирав під містки, під перекладини, і все, що тільки траплялося йому стара підошва, баб'яча ганчірка, залізний цвях, глиняний черепок, — усе тягнув до себе Гобсек Плюшкін ...до чого може дійти скупість, коли вона перетворюється на сліпий, позбавлений усякої логіки інстинкт ...і до такого нікчемства, дріб'язковості, гидоти могла дійти людина? Могла так змінитися? І схоже це на правду? Все схоже на правду, все може статися з людиною...
Працюючи з текстом, учитель з учнями доходять висновку: ненаситна скнарість руйнує людську сутність Плюшкіна, призводить його до повної самотності. Він не бере ніякої участі в житті людей. Спілкування з людьми, на його думку, завдає шкоди його матеріальному добробуту. Скупість створює прірву між Плюшкіним та його дітьми. А Гобсек? У нього немає друзів, знайомих, близьких. Він нікого не приймає в себе, окрім боржників та адвоката Дервіля. З єдиною сестрою він не бачиться, оскільки побоюється спадкоємців. Він залишається один, замкнений у своєму егоїзмі. Ця робота допоможе учням успішно виконати домашнє завдання й іншого плану: дати порівняльну характеристику образів Плюшкіна та батька Гранде («Євгенія Гранде» О. де Бальзака) або Гобсека та скупого лицаря («Скупий лицар» О. Пушкіна). Працюючи над порівняльними характеристиками образів, учні простежують появу й розвиток «вічних» образів у світовій літературі й доходять висновку, що образ Гобсека доповнює собою галерею скнар, яку продовжили потім батько Гранде, скупий лицар і Плюшкін. Створюючи ці образи, письменники різних країн і народів намагалися допомогти людству позбавитися страшних вад. Застосування елементів компаративного аналізу художніх творів можливе і в середніх класах. Звичайно, вчитель обмежиться тематологічним рівнем, але урізноманітнить форми й прийоми роботи з текстом, залучить учнів до дослідницької діяльності. Наприклад, працюючи над темою «Казки» в 5 класі, словесник має можливість порівняти казки слов'янських народів, котрі споконвіку були сусідами й розмовляли схожими мовами. Ж. Клименко пропонує згрупувати казки за єдністю ідейно-тематичного спрямування, подібністю сюжетів та мотивів (див. табл. на с. 102). Робота з цим матеріалом може будуватися по-різному. Творчій групі з 3 — 4 учнів можна запропонувати підготувати до уроку позакласного читання повідомлення про співзвучність казок різних народів. Орієнтовні завдання — Прочитайте лужицьку народну казку «Принц та його чарівний кінь». Перекажіть коротко, про що в ній розповідається. Героїні якої української народної казки теж допомагає чарівний кінь?
~~ Прочитайте польську народну казку «Два брати» (або чеську «Чудодійний млинок»). Подумайте, які риси людського характеру засуджуються в цій казці, а які возвеличуються? Чи перегукується цей твір з українською народною казкою «Про правду й кривду»? Доведіть свою думку. — Прочитайте чеську народну казку «Чому ведмідь з лисичкою не дружить» (або лужицьку «Горщик меду»).
Які українські народні казки про лисицю ви знаєте? Чим вони нагадують чеську казку?
— Казка допомагала людині краєчком ока зазирнути в майбутнє. Назвіть казки народів світу (зокрема й українські), в яких ідеться про чарівні предмети — прообраз механізмів, що прийшли на допомогу людині через століття. — Казка виховує в людях почуття краси.
У ній відбилися уявлення людини про красу зовнішню та внутрішню. Прочитайте лужицьку народну казку «Гарна сестра».
Знайдіть у ній опис зовнішності дівчини («Дівчина була дуже гарна. Як усміхалася, то в неї на вустах розквітала троянда, як чесала коси, то з них сипалися золоті зірки, а як мила руки, то на них вигравали золоті перли»). Порівняйте його з описом зовнішності жінки-господині в українській колядці: По двору ходить — як сонце сходить, А в хату ввійде — як зоря зійде, А заговорить — як дзвін задзвонить, А засміється — сад-виноград в'ється. Чи схожі ці описи?
Доведіть свою думку. Маючи на меті розвиток логічного мислення й мовлення учнів, учитель може запропонувати їм підготувати вибірковий переказ (або розповідь) за казками.
Наприклад, скласти розповідь про бабину дочку (українська народна казка «Бабина дочка й дідова дочка») і добру дівчину (польська народна казка «Про двох дівчат, добру й лиху»). Результатом виконання запропонованих завдань має стати висновок, зроблений учителем та учнями: схожість казок свідчить про єдність людей, які живуть на землі, про близькість їхніх поглядів і прагнень, а відмінності відбивають національну своєрідність, особливості історії, географії, традицій, побуту кожного народу. На запитання «Які можливості компаративістики як шкільної методики аналізу тексту? » Д. Наливайко в одному з інтерв'ю відповів: «...
необхідність порівняльного вивчення літератури та її методики не викликає сумнівів. Це вивчення розпочинати треба з простого, з зіставлень творів, що належать до однієї художньої системи, до одного жанру й стилю, здійснюючи зіставлення на різних рівнях — теми, сюжету, композиції, жанрової структури, стилістики тощо, фіксуючи при цьому, що в них повторюється і якою мірою, що редукується, що трансформується і т. ін. Цим шляхом досягається не тільки виявлення типологічних спільностей літературних явищ, а й поглиблене проникнення в їхній художній світ, в їхню індивідуальну неповторність» [4].
