Фільми Джим Керролл - підліток-наркоман з фільму "Щоденники баскетболіста" Джим Керролл - підліток-наркоман з фільму "Щоденники баскетболіста" Джим Керролл був звичайним хуліганистим підлітком, учнем католицької школи з неповної сім'ї. Учився він погано, постійно валандався на вулицях разом зі своєю компанією, робив дрібні злочини
Джерело: фільм "Щоденники баскетболіста", снять по автобіографічному романі Джима Керрола.
Автор: Джим Керролл
Роль виконав: Леонардо Ди Каприо Проте, Джим був відмінним баскетболістом і його командою була кращою шкільною командою в штаті. Крім того, він вів щоденник, із записів якого було ясно, що в хлопця талант письменника Хоча Джим погано вчився, він швидше за все потрапив би в університетську баскетбольну команду й смог би зробити гарну кар'єру. Але, розгульне життя довело його до наркотиків.
Він і два його друзі стали нюхати кокаїн і колотися. Зі школи його вигнали, дорога в спорт для нього була закрита й навіть мати перестав пускати його домийся Джим став опускатися усе нижче. Він і його друзі стали грабіжниками.
Джим став жити в страшному підвалі, де жили всякі покидьки суспільства й наркомани. Сенсом життя для нього став пошук грошей на дозу.
Заради цього він був готовий грабувати й принижуватися. Один його знайомий спробував урятувати його, але Джим утік з його будинку Проте, Джим продовжував вести свій щоденник Зрештою, у розпачі, він приполз додому й став клянчити грошей у матері (його сильно ламало). Та, зрозумівши, що Джим гине, викликала поліцію. Це виявилася для нього порятунком Джим, відсидівши півроку, сліз снаркотиков.
Це історія є реальною. Це історія життя відомого письменника Джима Керрола.
У підлітковому віці Керролл був зіркою юнацького баскетболу, однак потім в 13 років пристрастився до героїну. Своє бурхливе дорослішання він описував у щоденнику, що пізніше переробив і видав за назвою «Щоденники баскетболіста». До речі, на роль Джима Керрола був затверджений Ривер Фенікс, що, однак, умер від передозування наркотиків до початку зйомок
Цитати Людина росте, а дощ залишається на галузях дерев, які будуть жити й після нас. І добре, що є дощ. Він все очищає. Разом з ним іде смуток. І вулиці такі миті після дощу, що хочеться танцюватися Коли мені було років 7-8, я намагався подружитися з Богом, запрошуючи його до себе додому подивитися бейсбол.
Він так і не прийшов... Ти думаєш-варто захотіти й ти кинеш, але це як сон. А сон не можна зупинити. Він триває всупереч твоїй волі. І раптом ти розумієш, що ти неспроможний Спочатку ти дозволяєш собі це по суботах. Почуваєш себе крутим, як гангстер або рок-зірка.
Це розганяє нудьгу й потроху стає звичкою. Тобі так добре, що потім ти починаєш робити це по вівторках, по середовищах... І всі! Ти зав'язнув... Кожний розумник уважає, що з ним цього не відбудеться Вільний час - іграшка диявола.