Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості твору, драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі; розвивати образне й аналітичне мислення, вміння характеризувати героїв, драматичний конфлікт, аналізувати розвиток сценічної дії в п’єсі, висловлювати свої думки з приводу прочитаного, обґрунтовувати їх; виховувати цілеспрямованість, гуманізм, порядність, естетичний смак. оснащення: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього; фрагменти вистав. тип уроку: формування вмінь і навичок.
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. «а. Чехов… уточнив і поглибив наші знання про життя речей, звуків, світла на кону, що в театрі, як і в житті, мають величезний вплив на людську душу. Сутінки, захід сонця, його схід, гроза, дощ, перші звуки ранкових птахів, тупіт коней по мосту і грюкіт екіпажа, що від’їжджає, бій годинника, крик цвіркуна, сполох потрібні чехову не для зовнішнього сценічного ефекту, а для того, щоб розкрити нам життя людського духу»,— писав видатний режисер К. Станіславський. Сьогодні ми й спробуємо розібратися в особливостях драматичного конфлікту п’єс чехова, в побудові системи образів, щоб зрозуміти та сприйняти новаторські ідеї драматурга та усвідомити їх значення для нас.
II. Оголошення теми та мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
Клоуз-тестування (письмово продовжити речення, кожна правильна відповідь — 1 бал, оцінюється за допомогою роботи в парах, взаємоперевірки під керівництвом учителя)
1. аркадіна проти п’єси сина, тому що… (не її хвалитимуть, не їй уся увага).
2. «Вона скупа. У неї в Одесі в банку сімдесят тисяч — це я знаю напевне. а попроси в неї позичити, вона стане плакати». ці слова — про… (Аркадіну).
3. Треплєву, коли він сидить з гостями матері, не подобається, що вони… (дивляться на нього, як на ніщо).
4. Треплєв ставить п’єсу в домашньому театрі про те, що… (буде через двісті років).
5. Треплєв перериває виставу тому, що… (її не сприймають серйозно, мати робить ущіпливі зауваження).
6. аркадіна говорить, що ніна — нещасна дівчина, тому що… (мати заповіла увесь свій великий статок чоловікові, а той — своїй другій дружині, залишивши дочку ні з чим.)
7. Улюблене заняття Тригоріна — … (рибалити).
8. маша, хоч і вийшла заміж за медведенка, закохана в… (Треп-лєва).
9. Тригорін розповідає нині, що він незадоволений собою, тому що… (його твори здаються йому недосконалими, відсталими від життя).
10. ніна через закладку в книзі говорить Тригоріну… (якщо тобі коли-небудь знадобиться моє життя, то прийди і візьми його).
11. ніна підписувала листи до Треплєва — … (Чайка).
12. Фраза аркадіної «гра нудна, але коли до неї звикнути, то нічого» свідчить про те, що… (пани не знають, чим зайнятися, куди подіти свій час, живуть банальним, нецікавим життям).
IV. Формування вмінь і навичок
1. слово вчителя
— ми говоритимемо про особливості драматичного конфлікту. Що ж таке конфлікт? Знайдіть визначення в літературознавчому словничку.
Конфліктом називається зображення в драматичному творі гострого зіткнення протилежних ідей, моральних принципів, характерів, різних соціальних сил та історичних тенденцій.
Особливостями п’єс а. П. чехова є те, що вони мають внутрішній психологічний характер. Пряме, зовнішнє протиставлення відсутнє. Справді, кому співчуває автор у п’єсі «чайка», кому мають віддавати свої симпатії глядачі й читачі? У всіх героїв є свої привабливі риси, так само як і непривабливі. Важко виділити одного головного героя. З повним правом це може бути і ніна, і Треплєв, і Тригорін, і аркадіна. У чехова всі дійові особи однакові за своїм значенням, а точніше — незначущістю. Кожен із них вносить щось власне, неповторне, відмінне від решти. Вони доповнюють одне одного, утворюючи ансамбль.
2. Визначте риси героїв п’єси «чайка», яким письменник приділяє найбільше уваги (коментована характеристика)
3. робота в групах. розгорнута характеристика персонажів
Завдання:
I група — Треплєв;
II група — Тригорін;
III група — аркадіна;
IV група — Зарєчна;
V група — інші персонажі (Дорн, Сорін, Шамраєв, маша, медведенко).
(Очікувані відповіді
І група. Костянтин Гаврилович Треплєв — молодий чоловік років 25-ти, звільнений з університету, очевидно, через брак грошей на сплату навчання, ніде не служить, київський міщанин», а за визначенням дядька — «нахлібник». Він син актриси Аркадіної та племінник Соріна, у маєтку якого відбуваються події. Треплєв виріс в атмосфері поклоніння сцені, тому захотів створити власний театр, у якому б відбилися його нові погляди на мистецтво.
Виставу Костянтина без декорацій, з умовними, містичними образами, фактично без дії не сприймають ані мати, ані її друг, письменник Тригорін. І це поглиблює драму юнака, адже він помічає, що до його матері приходять «усі знаменитості, артисти та письменники», і тільки він у цьому товаристві — «ніхто». Треп-лєв по-справжньому закоханий у Зарєчну — дочку сусідського поміщика: «Я чую її кроки… Я без неї жити не можу… Навіть звук її кроків чудовий… Я щасливий невимовно…» Костянтин обожнює дівчину, ідеалізує, вона ж поводиться досить стримано, бо закохана в Тригоріна, вважаючи того талановитим письменником. Треп-лєва підтримує лише лікар Дорн: «Враження сильне… Ви талановита людина». Справді, Треплєв став непоганим белетристом, його друкують і читають, хоча мати і не сприймає заняття сина серйозно, навіть не цікавиться ним зовсім.
У юнака добре серце, він все одно любить матір, говорить: «Я люблю маму, сильно люблю; але вона веде безглузде життя, повсякчас носиться із цим белетристом». Соріну він дає досить об’єктивну характеристику своєї матері: «Безумовно талановита, розумна, здібна ридати над книжкою, охопить усього Некрасова напам’ять, за хворими доглядає, як ангел; але спробуй-но похвалити при неї Дузе. Ого-го! Слід хвалити тільки її…». «Вона вже й проти мене, й проти вистави, й проти моєї п’єси, тому що не вона грає, а Зарєчна. Вона не знає моєї п’єси, але вже ненавидить її».
Найбільше суперечностей між Треплєвим і Аркадіною в питаннях театру. Він проти традиційного театру, а вона любить його в старих формах: «…Їй усе вважається, що вона служить людству, святому мистецтву, а по-моєму, сучасний театр — це рутина, забобон».
Закоханий у Ніну Треплєв не помічає сильних почуттів до нього іншої дівчини, Маші, і грубо її відштовхує: «Не ходіть за мною!»
Костянтин бачить лицемірство Тригоріна, його бездушність та бажання жити за чужий рахунок, а мати, навпаки, вважає того талановитою, благородною людиною, сина ж — заздрісником. Через це виникає сварка.
Найбільше ж нещасним, відкинутим Треплєв почувається через нерозділене кохання до Ніни. Він навіть стріляється через неї (щоправда невдало). В останній дії Зарєчна, яка стала-таки актрисою та зазнала великої особистої трагедії через Тригоріна, знову відмовляє Треплєву, і це вбиває його остаточно — він кінчає життя самогубством у дусі екзистенціалізму. Як бачимо, талановита, добра, романтична, але слабка духом людина постраждала через нерозділене кохання.
ІІ група. Борис Олексійович Тригорін — відомий письменник, коханець Аркадіної. Треплєв так характеризує його ще в першій дії: «Людина розумна, проста, трішки… меланхолійна». Пише він «…талановито… але… після Толстого чи Золя не захочеш читати Тригоріна». Тригорін, безперечно, талановитий, але до письменництва ставиться як до ремесла і як до захоплення, яке втомлює і від якого він не може позбавитися. Усе занотовує до записника, нічого поетичного не вбачає у своїй професії, життя розглядає як матеріал до своїх книг. Часто незадоволений собою (і тут відчувається позиція самого автора), розуміє, що треба б писати про народ, «про його страждання, про його майбутнє, говорити про науку, права людини…»
Тригорін закохується в Ніну, яка щиро захоплена ним, але не має своєї волі, тому Аркадіна його не відпускає від себе, сльозами, лестощами й хитрістю зводить нанівець його намагання побудувати своє щастя із Зарєчною.
Врешті-решт виявляється його підлувате єство — він зустрі-чається-таки з Ніною (у них була навіть дитина, яку вони втратили), а потім кидає її, розлюбивши. При цьому Тригорін не полишав свого зв’язку і з Аркадіною. Він згубив життя дівчини просто так, з нудьги.
Збувається записаний ним сюжет про щасливу дівчину на березі озера, куди «випадково прийшла людина, побачила і від нема чого робити згубила її, як ось цю чайку».
Отже, трагедія Тригоріна — від власної недосконалості, яку він, до речі, сам і визнає та розуміє.
ІІІ група. Ірина Миколаївна Аркадіна — відома актриса. Вона має брата, дорослого сина, коханця, мабуть, молодшого за неї. Її життя — театр, успіх, шанувальники, основна турбота — про свій привабливий вигляд, модні дорогі туалети. Все інше її цікавить мало, навіть власний син, його погляди й проблеми. В Аркаді-ної є гроші, але вона не бажає допомогти ані синові Костянтину, ані братові, хоча й усвідомлює непривабливість такої своєї поведінки. Під час примирення з Треплєвим вона говорить: «Вибач свою грішну матір».
Аркадіна знає собі ціну, слідкує за собою, говорить Маші, що завжди трималася в «струні» і їй навіть тепер «хоч би й п’ятнадцятирічну дівчинку грати», бо вона постійно працює, переповнена почуттями й рухом.
За всієї своєї доброти, як говорить про неї син («за хворими доглядає, як ангел»), Аркадіна примхлива та егоїстична, наприклад, коли вимагає дати їй коней для поїздки, «обдаровує» одним карбованцем трьох служників, критикує Треплєва за п’єсу, не вникаючи в суть, тримає при собі Тригоріна тощо.
Приїхавши до хворого брата, Аркадіна турбується, перш за все, про свої розваги, за грою в лото не звертає уваги ані на постріл, ані на настрій оточуючих, які дізналися, що Треплєв застрелився.
Як і в багатьох реальних людей, в характері Аркадіної переплітаються позитивні й негативні риси — розум, талант, доброта й егоїзм, примхливість, байдужість до долі близьких людей.
IV група. Ніна Михайлівна Зарєчна — одна із центральних фігур п’єси. Батько Ніни проти її захоплення театром, тому дів чині доводиться тікати з дому, щоб зіграти в п’єсі Треплєва. Твір Костянтина їй не дуже подобається, але грає вона з почуттям, що свідчить про неабиякий талант. Ніні, очевидно, подобався Треплєв, але після знайомства з Тригоріним усі свої почуття вона від дає відомому поетові. Її цікавить, «як почувається відомий тала новитий письменник», вважає, що знаменитостям «прийшлося на долю життя цікаве, світле, повне значення», і говорить: «За таке щастя я перенесла б нелюбов близьких, бідність, розчарування, я б жила під дахом і їла б лише… хліб…, проте я б уже спробувала слави… справжньої, гомінкої слави…» Ніна Зарєчна дійсно стає актрисою, щоправда, провінційною, переживши любов і зраду Тригоріна, смерть власної дитини. Батьки не пускають її у свій дім, і вона ходить околицями, почуваючися бездомною, чайкою. Та й артистичне життя виявляється не таким романтичним: «Завтра рано-вранці їхати у Елець у третьому класі… Грубе життя». Зарєчна відповідає Треплєву на його зізнання в коханні, що вона «Тепер вже… не та…» й «Потрапили ми з вами у круговерть». Пройшовши випробування, героїня вважає, що «чи граємо ми на сцені, чи пишемо… головне не слава, а вміння терпіти». Вона закликає: «Умій нести свій хрест… та віруй. Я вірую… і коли я думаю про моє покликання, то не боюся життя». На прощання вона говорить Треплєву: «Коли я стану видатною актрисою, приїжджайте поглянути на мене. Обіцяєте?»
Як бачимо, упродовж усієї п’єси відбулося переродження Ніни Зарєчної з мрійливої, екзальтованої дівчини на справжню актрису, яка несе людям щастя спілкування з високим мистецтвом.
V група. Лікар Дорн Євгеній Сергійович — своєрідний представ ник автора у п’єсі. Це немолодий уже чоловік років 55, який звик до уваги жінок та їхньої прихильності. Дорн любить мистецтво, розуміється на ньому. Він чи не єдиний підтримує Треплєва, вважаючи, що у творі повинно бути «піднесення духа». Але застерігає молодого автора, що він повинен знати; для чого пише: «…Бо… заблукаєте, і ваш талант погубить вас». Епізодичну роль виконує у п’єсі й Петро Миколайович Сорін, власник маєтку, де відбувається дія п’єси, брат Аркадіної.
Дійсний статський радник вийшов на пенсію, купив садибу й живе в повній бездіяльності, всі справи передоручив управителеві та опинився в певній матеріальній залежності у нього. Себе він називає «людною, яка хотіла»: хотіла стати письменником, хотіла навчитися красиво говорити, хотіла одружитися, але нічого цього не здійснила.
Сорін має добре серце. Він співчуває своїм рідним, захищає Костянтина й просить у сестри грошей для нього, застерігає Арка-діну: «Не можна так… поводитися із молодим самолюбством». Треплєв, у свою чергу, просить у матері грошей для дядька, бо вважає, що всі його хвороби — від одноманітності життя.
Маша Шамраєва — дочка управителя маєтку Соріна. Вона нюхає табак і п’є горілку, ходить в чорному, носячи жалобу по самій собі, бо вважає себе найнещаснішою через нерозділене кохання до Треплєва. Вона відповідає Аркадіній на зауваження, що виглядає старшою за свої роки: «А у мене таке відчуття, немов я народилась уже давно… І часто не буває жодного бажання жити».
Медведенкові ж через його постійні скарги на бідність зауважує: «На ваш погляд, немає більшого нещастя, як бідність, а як на мене, так у тисячу разів легше ходити у лахміттях і жебрачити ніж… Утім, вам не зрозуміти…»
Щоб вирвати зі свого серця кохання до Треплєва, Маша виходить заміж за Медведенка, народжує дитину, але так і не може впоратися зі своїми почуттями. Отже, й тут трагедія нерозді-леного кохання, яке подолала й материнські почуття, й почуття обов’язку.
Учитель Семен Семенович Медведенко — людина середнього віку, поміркована та добродушна, дещо освічена, але більше — обмежена, тому автор навіть підсміюється над ним. Хоча проблема бідності, особливо в середовищі провінційних учителів, була дійсно серйозною.
Медведенко самовіддано любить Машу, терпляче зносить її примхи та байдужість. Отже, й тут існує проблема нерозділено-го кохання у шлюбі.
Вибудовується такий любовний ланцюжок: Медведенко —> Маша —> Треплєв —> Ніна —> Тригорін.)
V. Закріплення знань, умінь і навичок
Учитель. Головний конфлікт п’єси «чайка» визначають як пошук життєвої мети і сенсу мистецтва у зіткненні з реаліями життя. Поясніть, як ви це розумієте і чи поділяєте думку літературознавців.
VI. Домашнє завдання
Повторити відомості про драматичний конфлікт п’єси, навчитися характеризувати героїв.
VII. Підсумок уроку
інтерактивна вправа «мікрофон»
Закінчіть речення:
• З героїв п’єси «чайка» найбільше мені запам’ятався…
• «чайкою» п’єса названа тому, що…
• я хотів би (хотіла б)…
Страницы: 1 2
