Артур Конан Дойл. Всесвітня популярність творів про Шерлока Холмса

Урок позакласного читання Мета:
Розширити коло читацьких інтересів учнів; працювати над вмінням визначати твори одного жанру; вдосконалювати навички текстологічного аналізу твору; виховувати культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, доказовість. Обладнання:
Портрет письменника, ілюстрації до творів. ХІД УРОКУ I.
Мотивація
Пізнавальної
Діяльності
Учнів
Уч и т е л ь. Наше завдання сьогодні — розширити знання про детективний жанр взагалі й оповідання А. Конан Дойла про Шерлока Холмса зокрема. Оскільки головна ознака жанру — ... (що?) (захоплююча інтрига і заплутаний сюжет), А також...

(що?) (розплутування його з допомогою логічного мислення, розуму, сміливості, почуття справедливості детектива), Я пропоную вам зробити наголос саме на основних фактах чи пунктирі, яким помічено шлях розшуку.

Оголошується конкурс на найкращий опис і розслідування детективного оповідання. II
.
Актуалізація
Опорних
Знань
Учнів
1. Вікторина (між командами — по 4–6 учнів з кожного ряду)
1) У якому оповіданні Шерлока Холмса значну роль відіграв колір волосся героя? («Спілка рудих») 2) Де героям довелося дізнатися про висоту вже не існуючих дерев? («Обряд дому Месгрейвів») 3) Коли знаряддя вбивства повертається до вбивці й карає його? («Строката стрічка») 4) Де для повідомлення були використані дитячі малюнки? («Чоловічки, що танцюють») 5) В якому оповіданні фотографія майже загрожувала спокою королівської династії? («Скандал у Богемії») 6) Персонажами якого оповідання стали звичайнісінькі гуси?

(«Блакитний карбункул») 7) На сторінках якого твору виникають шість однакових скульптурних виробів? («Шість Наполеонів») 2. робота з розв’язання кросворда
Мета:
Згадати моменти, які є пунктиром на шляху сищика до розкриття таємниці. Оповідання «собака Баскервілів»

1) Предмет, завдяки якому Шерлок Холмс ще в Лондоні знав, що собака не легенда, а жива істота. 2) Слово з розповіді Степлтона про своє минуле, яке допомогло сищи-ку встановити його особу. 3) Те, за допомогою чого Холмс здогадався, що автор листа — жінка? 4) Хто спочатку ледве на зруйнував плани Холмса і Степлтона? 5) Порода собаки Баскервілів. 6) Що надало собаці такого дивного, страшного вигляду? 7) Що могло стати єдиним доказом злочину Степлтона? Відповіді I. Черевик.

2. Учитель.

3. Парфуми. 4. Каторжник. 5.

Мастиф. 6.

Фосфор. 7. Напад. II.
Формування
Нових
Знань
,
Умінь
І
Навичок
1. розвиток мовлення
Самостійно визначити ключові слова-факти, використати їх для розкриття таємниці (за самостійно прочитаними оповіданнями Конан Дойла). 2. Конкурс на опис будь-якого героя (у тому числі і собаки Баскервілів)
Або події, або явища
III
.
Підбиття
Підсумків
Уроку
Учитель. Детективні оповідання побудовано за певними законами, за одним і тим самим принципом.

Вони цікаві для тих, хто любить логічні загадки. Детективні твори з’являються і в наші дні. Але чи є недоліки у творів детективного жанру? З точки зору образного, художнього відтворення дійсності, психології героїв, яскравості художніх засобів, детективні твори значно програють іншим жанрам. IV
.
Домашнє
Завдання
Прочитати новелу О. Генрі «Останній листок»; підготувати повідомлення про письменника (індивідуальне завдання); підготуватися до тематичного оцінювання. Урок
48
Тема.
Контрольна робота (три рівні: початковий, Середній, достатній) Мета:
Перевірка знань учнів; вдосконалення вміння застосовувати набуті знання і навички на практиці; виховувати культуру писемного мовлення: логічність, доказовість, детальність, охайність.

Обладнання:
Картки із завданнями ІІІ рівня. ХІД УРОКУ І

Коментування
Завдань
Для
Контрольної
Роботи й
Їхнього
Оцінювання
І варіант
Іі варіант
І рівень Дайте визначення сатиричного і детективного твору (4 б.) ІІ рівень Назвіть кілька сатиричних творів та їхніх авторів (2 б.) Назвіть кілька детективних творів та їхніх авторів (2 б.) ІІІ рівень Визначте жанр твору. Доведіть свою думку. Якщо зможете, назвіть твір та його автора (4 бали). Для І варіанта
1.
«Я бачив, що укладач криптограми навмисно писав ці слова зли то, щоб важче було її розгадати.

Ну, а коли за таке діло береться хтось не дуже тямущий, він майже неодмінно переборщить. Там, де йому в про цесі написання трапиться кінець речення чи слова, він конче намага тиметься подальший знак поставити якнайближче до попереднього. Ось придивіться до криптограми, й ви легко помітите п’ять таких місць. У зв’язку з цим, я так розділив текст: “Добре скло в Єпископовім заїзді на чортовім сідалі — двадцять один градус і тринадцять мінут — північ — північ — схід — головний сук сьома гілляка східний бік — стріляй з лівого ока мертвої голови — пряма лінія від дерева через постріл на п’ятдесят футів” — Проте мені зовсім не аж ніяк не стало зрозумілішим,— сказав я. — В перші дні мені також,— відповів Легран.— А тим часом я заходився розпитувати кожного, чи не знає хто поблизу саллівенового острова будівлі під назвою “Єпископів заїзд”. Нічого не довідавшись, я вже мав намір розширити коло пошуків обстежень і вести їх систематичніше, коли це одного ранку мені спало на думку: а може, цей “Єпископів заїзд” якось стосується давнього роду Бісконів, що колись давно володів старовинною садибою...

» (Детектив, Е. По «Золотий жук») 2.
«Багато придворних відвернулися від нього і в глибині душі були задоволені, що імператор розгнівався на нього. Це й зрозуміло! Адже він був простий корабельний лікар, і придворні образилися, що <...> надали титул нардака. І був ще один стан, який ненавидів його,— торговці».

(Сатиричний твір, Дж. Свіфт «Мандри Гуллівера») Для ІІ варіанта
1.
«<... > ліг і з лупою в руці заходився повзати по підлозі, прискіпливо оглядаючи всі щілини між дошками.

Так само уважно він обстежив і дерев’яні панелі на стінах. Потім підійшов до ліжка і якийсь час розглядав його і стіну, біля якої воно стояло. Нарешті, взявся за шнур дзвінка і з силою смикнув за нього. — А дзвоник фальшивий,— промовив він. — Хіба не дзвонить?

— Ні, шнур навіть не прикріплено до дроту. Це дуже цікаво. Дивіться, його прив’язано до гака он там, якраз над отим маленьким душником. — Справді, чистісіньке безглуздя. А я й не помітила цього. — Дуже дивно,— бурмотів <...

>, смикаючи за шнурок. — Дещо в цій кімнаті привертає до себе увагу. Наприклад, яким дурнем мав бути будівельник, щоб вивести душник у сусідню кімнату, коли нітрохи не важче було вивести його на свіже повітря!» (Детектив. А Конан Дойл «Строката стрічка») 2.
«— Ні, це не генеральський... — глибокодумно зауважив городовий.

— У генерала таких нема. У нього все більше лягаві.

— Ти це напевно знаєш? — Напевно, ваше благородіє... — Я й сам знаю.

У генерала собаки дорогі, породисті, а це — чорт знає що! Ні шерсті, і зовні...

стерво та й годі. І отакого собаку тримати? Де ж у вас розум? Якби трапився такий собака в Петербурзі чи в Москві, то знаєте, що було б? Там не подивилися б на закон, а вмить — не дихай! Ти, Хрюкін, постраждав і діла цього так не залишай... Треба провчити!

Пора... — А може, й генеральський...

— думає вголос городовий.— На морді не написано...

Оце якось у дворі в нього такого бачив. — Звісно, генеральський! — каже голос з натовпу. — Гм... Вдягни-но, брате Єлдирін, на мене пальто... Щось вітер подув... Морозить....