Адам Міцкевич (1798–1855) «Альпухара» (з поеми «Конрад Валленрод»). Мужність і нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Контрольна робота

Мета:
Познайомити зі змістом балади — вставної частини поеми А. Міцкевича, її образною системою; розкрити психологізм твору; вдосконалювати роботу над виразним читанням і текстологічним аналізом твору; виховувати культуру мовлення, культуру виразного читання. Обладнання:
Портрет А. Міцкевича. ХІД УРОКУ I.
Конкурс
Виразного
Читання
Балад
Напам’ять
II.
Формування
Нових
Знань
,
Умінь
І
Навичок
Учнів
1.
Повідомлення про а. Міцкевича
2.
Коротка довідка учителя про баладу «альпухара» — вставний
Елемент у поему «Конрад Валленрод»
Альпухара — гориста місцевість на півдні гір Сієрра-Невада в Іспанії. Поет подає художнє переосмислення подій: насправді маври (мусульмани) — загарбники, а іспанці захищають свою країну. Головне у цій баладі — глибокий психологізм сюжету, непередбачу-ваність подій.

Тому я пропоную вам, читаючи фрагменти, сприймати їх на слух і спробувати скласти свої прогнози. 3.
робота над баладою методом «Читання із зупинками»
(Див. додаток — текст за перекладом М. Рильського) 1) Читання від слів «Селища маврів у тьмі, у руїні» до «Але чума у Гренаді» •
На що слід звернути увагу? (Згадка про чуму)

2) Читання від слів «Лиш в Альпухарі, залігши у шанці...» до слів «На мінаретах хрести заблищали» На чийому боці перемога? Які докази тому маємо? («Взято фортецю останню») 3) Фрагмент «Сам Альманзор, як побачив, що сили Більше нема в обороні...» Що зробив командуючий мусульман?

(«Сміло прорвавШись крізь ворога Стріли, Втік од страшної погоні») 4) Читання від слів «Бенкет між трупів почався в іспанців...» до слів «Раптом надвірна сторожа доносить...» Про що доносить сторожа? Що трапилося?

(«Лицар, що ймення не знати, З панством найстаршим побачення просить, Пильне щось має сказати») Хто, на вашу думку, той лицар? («То Альманзор був, король мусульманський») З чим він прийшов до ворогів? («Кинувши сховок безпечний, Сам оддається він в руки іспанські, Раб їх і друг їх сердечний») 5) Читання від слів «Я до іспанського,— каже,— порогу...» до слів «Братом молодшим служити» Як іспанці сприйняли добровільного полоненого й зрадника? («Вождь обійняв його, інші вітають, Друга немовби стрічали») Чому так стрічають Альманзора?

6) Читання від слів «Всіх Альманзор по черзі обіймає» до слів «В губи цілує сердечно» •
Чому він, командуючий розбитою армією, так ставиться до ворогів? 7) Читання від слів «Раптом ослаб він...» до слів «Гляньте, гяури! Я гордий і радий...» • Чим пишається і чому радіє Альманзор?

(«Тим, що відплатив вам відразу») • Чим відплатив Альманзор? («Я обдурив вас: прийшов я з Гренади, В дар вам принісши заразу») Читання від слів «Так! Поцілунком своїм вам у душу...» до «Сміхом сміється пекельним» • Чому сміється Альманзор? • Що далі сталося з ним? 9) Читання від слів «Вмер, сміючись...» до «В рисах його помертвілих» •
Що сталося з іспанцями потім? 10) Читання від слів «Прудко іспанці біжать...» до кінця • Яка ваша думка про вчинок Альманзора? • Чому присвячується балада? • Чому ми говоримо про психологізм у розгортанні сюжету?

III.
Контрольна
Робота
Початковий рівень
1. Які жанри творів про героїчне минуле ви можете назвати? (1 б.) 2. Хто і як виконував ті твори? (1 б.) 3. Назвіть вивчені твори та їх авторів. (2 б.) Середній рівень
У чому полягає різниця між фольклорною та літературною баладою?

(2 б.) Достатній рівень
Назвіть жанрові особливості балади, наведіть приклади. (3 б.) IV
.
Коментар
До
Домашнього
Завдання
Усний твір-мініатюра за темами (на вибір): «Роль балади у житті людства», «Яка балада справила на мене більше враження і чому?

» «Як я уявляю собі сучасну баладу?» Додаток
АЛЬПУХАРА (З ПОЕМИ «КОНРАД ВАЛЛЕНРОД») Селища маврів у тьмі, у руїні, Гине їх люд в безпораді; Борються досі гренадські твердині, Але чума у Гренаді. Лиш в Альпухара, залігши у шанці, Б’ється загін Альманзора,— Тут обложили хоробрих іспанці, Жде їх чи смерть, чи покора. Вдосвіта сурми до бою заграли, Битва гримить на світанні, На мінаретах хрести заблищали,— Взято фортецю останню. Сам Альманзор, як побачив, що сили Більше нема в обороні, Сміло прорвавшись крізь ворога стріли, Втік од страшної погоні. Бенкет між трупів почався в іспанців На альпухарських руїнах. Здобич паюють, поділюють бранців, П’ють, утопаючи в винах.

Раптом надвірна сторожа доносить: Рицар, що ймення не знати, З панством найстаршим побачення просить, Пильне щось має сказати. То Альманзор був, король мусульманський. Кинувши сховок безпечний, Сам оддається він в руки іспанські, Раб їх і друг їх сердечний.

«Я до іспанського,— каже,— порогу Став із уклоном глибоким, Вашому буду молитися богу, Вірити вашим пророкам. Хочу, щоб слава по світу настала, Як мавританець побитий Став переможцям своїм за вассала, Братом молодшим служити». Шану іспанці до сміливих мають, Як Альманзора впізнали — Вождь обійняв його, інші вітають, Друга немовби стрічали. Всіх Альманзор по честі обіймає, Руки стискаючи ґречно, Та найміцніше вождя пригортає, В губи цілує сердечно.

Раптом ослаб він, на камінь підлоги Впав, побліднілий з нестями, Але чалму переможцю під ноги Кволими стеле руками. Глянув навкруг — всі дивуються дивом: Синню взялись йому лиця, Сміхом уста зазміїлись жахливим, Сповнились кров’ю зіниці. «Гляньте, гяури! Я гордий і радий, Що відплатив вам одразу. Я одурив вас: прийшов я з Гренади, В дар вам принісши заразу. Так! Поцілунком своїм вам у душу Смертної влив я отрути.

Гляньте — у муках конати я мушу,— Вам таких мук не минути! » Руки вперед простягає завзятий, Мовби стисканням смертельним Хоче іспанців усіх закувати, Сміхом сміється пекельним. Вмер, сміючись. Ще тремтіли повіки Темних очей зледенілих.

Сміх той страшний залишився навіки В рисах його помертвілих. Прудко іспанці біжать, мов од кари!

Вслід їм — чума чорнокрила. Жоден не вийшов із гір Альпухара, Всіх моровиця скосила. (А. Міцкевич, переклад М. Рильського)