Юрій Яновський. Творча біографія митця. Роман «Вершники». «Подвійне коло»

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы

Така тема в українській літературі була порушена вперше. Твір складається із семи розділів (пісень). Таким чином, письменник започаткував в українській літературі новий різновид роману — роман у новелах. Після появи 1935 р. роману в новелах «Вершники» письмен­ник став досить відомим.

Ю. Яновський — романтик за світовідчуттям і стилем, його приваблювали яскраві характери, небуденні, екстремальні си­туації, у яких найвиразніше розкривалися людські риси.

Його манера письма позначена суб’єктивною стихією: вибухом емо­цій, патетикою, виведенням «назовні» авторськими симпаті­ями та антипатіями. Він був тонким стилістом з особливим чут­тям слова, його відтінків і нюансів.

Сам письменник назвав себе поетом, який інколи пише прозу. Коли Юрій Яновський читав книжку і хотів її оцінити, він питав себе: «Чи взяв би ти її в далеку путь, по розмитій дорозі босоніж ступаючи, у далеку таємну путь? Чи поклав би її в торбу із хлібом окрайцем, пучкою солі й цибулиною? Чи достойна вона там у торбі на плечах лежати всю путь, до хліба торкаючись? На перепочинку, коли розв’яжеш торбу і з’їси хліба з цибули­ною, чи дасть вона тобі мужність і радість, щирий захват і при­ємний біль мудрості?». У цих словах не тільки естетична про­грама письменника. це — девіз його життя. Твори письменника й сьогодні захоплюють читачів, уселяють у них мужність, при­носять незвичайну радість, щирий захват.

7.  Коментування учнями епіграфу
8.  Робота над романом «Вершники»
«Вершники» — перлина творчості Ю. Яновського. П. Г. Тичина сказав, що саме цим романом новітня українська література склала екзамен на атестат зрілості. Тема громадянської війни постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких револю­ція розкидала по різні ідеологічні фронти. Особливо яскраво виявилася в цьому творі композиційна май­стерність Яновського. Роман складається із восьми сюжетно завер­шених новел («Подвійне коло», «Дитинство», «шаланда в морі», «Батальйон шведа», «Лист у вічність», «Чубенко, командир полку», «шлях армій», «Адаменко»), які в сукупності переда­ють панораму періоду громадянської війни. «Вершники» — новелістичний роман.

9. Теорія літератури
Художній простір і час Є відтворенням, ідеальним простором і часопросторові. Простір і час у мистецтві — це універсальні визначення художнього образу. Специфіка художнього простору полягає в тому, що він є ху­дожньо-відображеним простором і має естетичний зміст. Митець у своєму творі, відтворюючи реальний простір, разом із тим фор­мує певний художній простір, у якому відбуваються події. цей простір може бути великим і охоплювати кілька країн або вихо­дити за межі земної планети, або ж навіть звужуватися до тіс­них меж однієї кімнати. Художній час є способом існування мистецтва, одним із засо­бів оволодіння соціальним та індивідуальним часом, його відтво­рення та творення, збереження та перетворення.

У ХХ ст. відбу­ваються суттєві зміни в художній практиці. Поширюється вільна (монтажна) форма композиції літературних творів. Майже одно­часно з’являються безсюжетна література, безпредметний живо­пис, атональна музика, абстрактна скульптура. В основу мистецтва покладена Умовність зображення, Оскільки не міг би відбутися сам факт відображення дійсності, яким перед­бачено відторгнення реально або ж уявно існуючих явищ і речей шляхом їх відтворення у змалюванні, а не ототожнення з про­тотипом. 10. Опрацювання особливостей роману
• Роман складається з восьми композиційно й сюжетно пов’я­заних новел. • Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій.

• Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів». • Має ознаки народної думи, героїчної поеми, новели. • Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах.

• Головний мотив — розпад людського роду, що почався з рево­люцією. • Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та зма­люванні дійових осіб.

Проблеми порушені в романі
• Трагедія роду й народу. • Розпад родини заради ідеї. • Революція і народ.

• Політичні платформи різних партій і політичних сил. • Відданість справі. • Творча праця та духовні цінності. • Проблема братовбивчої громадянської війни.

Роман розпочинається новелою «Подвійне коло». Автор зразу вводить нас у шквал гарячих подій літа 1919 року. На степових просторах ллється кров чотирьох братів, обдурених, осліплених ворожими проповідями шовіністів і монархістів, націоналістів і анархістів. Новела «Подвійне коло» (коло інтересів класових і родин­них) — класичний зразок художнього втілення болючих роздумів митця про непростий час в історії свого народу, коли брат уби­ває брата.

Той «умовний» бій у степу під Компановкою символі­зує собою всю складну ситуацію в Україні під час громадянської війни. І хоча врешті-решт перемагає інтернаціональний загін Івана Половця, але емоційний акцент зовсім на іншому — автор не підтримує цю криваву різню, хоча вона й задля нового життя.

IV Підсумок Уроку
1. Бесіда з учнями
• У чому новаторство роману «Вершники»? • Якою новелою починається роман? • Яким девізом у житті керувався Мусій Половець? • Чи дотримувалися батьківської науки сини? • У чому полягає трагізм роду Половців? 2

Матеріал для вчителя
Серед літературознавців не існує одностайності в тлумаченні цього заголовку. Одні вважають, що «подвійне коло» означає подвійне коло подій — на фронті і в тилу, у степу й у підпіллі (дії Мусія Половця й Чубенка). На думку С. шаховського: «По­двійне коло» — це коло правди й неправди, які письменник дає можливість розрізнити за допомогою наскрізного образу Івана Половця». Ідейна спрямованість новели в словах старого Мусія: «Тому роду не буде переводу, в якому браття милують згоду». Та з кож­ною смертю зміст цієї тези заперечується, набуває інших форм і завершується Івановим: «Рід розпадається, а клас стоїть».

Під­сумки трагедії підводить комісар Герт: на його думку, брати Івана загинули тому, що були одного роду, та не одного класу. Ці слова, можливо, є ключем до розуміння назви новели.

Може, клас і рід — це те подвійне коло, у якому замкнуте життя п’ятьох братів. Вихід із цього кола диктується суворими зако­нами класової боротьби. Якщо це так, то тоді правильною буде й така думка: почуття класової непримиренності вище за почуття родової приналежності. У криваве коло громадянської війни загнали себе брати Половці.

Знехтувавши батьковим заповітом, вони стали братовбивцями, зрадниками, злочинцями, жертвами розмаїття ідеологій. Така історія, такий закономірний її розви­ток по спіралі. Існують й інші думки щодо назви новели. Дехто вважає, що це боротьба правди й кривди, добра і зла, правди багатих і правди бідних. Та як би ми не тлумачили назву новели, закономірним є одне: не буде міцного роду — не буде держави. Рід — це частина дер­жави. І хочеться вірити в те, що в майбутньому люди стануть братами й по крові, і по духу.

Маленький промінчик цієї надії світиться в кінці новели: Іван не вбиває Сашка, пояснюючи його приналежність до проклятих махновців молодістю. Можливо, від цієї гілки відродиться рід Половців?! Наша незалежна Укра­їна не повторить помилок братів Половців, а їх ганебні вчинки сприйме як застереження для майбутніх поколінь.

V.  Домашнє Завдання
1. Проаналізувати новелу «Подвійне коло».

2. Виписати висловлювання відомих людей про роман «Верш­ники».

3. Скласти хронологічну таблицю життєвого й творчого шляху Ю. Яновського.

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный ассистент
Adblock
detector