Підручник повинен виконувати функції управління пізнавальною діяльністю школярів, містити рекомендації щодо способу вивчення пропонованого матеріалу, сприяти розвиткові творчої активності школярів та формуванню в них умінь самостійно застосовувати набуті знання на практиці. На це треба спрямувати спеціальні завдання для самостійної роботи над текстом та ілюстраціями підручника. Для розвитку пізнавальних і творчих здібностей учнів до підручника слід ввести завдання і вправи, що формують загальні теоретичні та практичні навички розумової і фізичної праці. Диференційовані письмові вправи подаються з поступовим ускладненням та із зазначенням рівня їхньої складності. Під час створення підручників бажано передбачити застосування інформаційно-комунікаційних засобів у навчальному процесі, вивчення окремих розділів або в цілому предметів у школі із застосуванням комп'ютерної техніки. Підручник необхідно ілюструвати методично доцільними схемами, кресленнями та іншим графічним матеріалом, спрямованим на розкриття змісту основного матеріалу, доповнення й конкретизацію його. Ілюстративний матеріал може мати самостійне інформативне навантаження, посилювати емоційний вплив підручника і таким чином сприяти підвищенню ефективності сприймання і засвоєння навчального матеріалу.
Художнє й технічне оформлення підручника повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам до навчальних книжок для загальноосвітніх навчальних закладів. У 2005/2006 н. р.
п'ятикласники отримали нові підручники, які були визнані призерами конкурсу. Упродовж наступних одинадцяти років триватиме апробація підручників для кожного наступного класу. Щоб визначити найкращий, необхідно провести ретельний аналіз наявних підручників, враховуючи основні вимоги, встановлені МОН України, а також критерії, розроблені методистами-науковцями. Для прикладу розглянемо підручник «Зарубіжна література» для 5 класу (автори Л. Мірошниченко та Ж.
Клименко). Особлива увага приділялася критеріям, що визначають цілісну композицію твору.
Такими критеріями є: —високий художньо-естетичний рівень; —гуманістичний зміст, що сприяє духовному самовизначенню учнів; —висока педагогічна цінність і значний виховний ефект; —яскраво виражена репрезентативність; —психологічна відповідність конкретному віковому періоду; —якісний літературний переклад та визначений обсяг видання. Провідною ідеєю підручника є Ідея формування творчого Читача, котрий, прямуючи шляхом відкриттів, випробувань І прозрінь, відчуває радість спілкування з літературним Твором як естетичним явищем. Крім того, важливим є орієнтир на плекання особистості, здатної до самореалізації в сучасному полікультурному просторі України, яка усвідомлює, що перекладна література — це «...золотий міст зрозуміння та спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями» (І. Франко). Композиція підручника підпорядкована формі подорожі, запрошення до якої п'ятикласники одержують на першій сторінці. Замість академічного вступу, який, звісно, не може привабити вчорашніх учнів початкової ніколи, пропонується зустріч із провідниками до літературних скарбів різних народів.
Разом із Пані Метелицею учні прямуватимуть до джерела народної мудрості. На гостину до літературної казки їх запросить працелюбна Попелюшка.
На крилах чарівного коня Пегаса вони перелітатимуть від однієї країни до іншої, аби почути голоси найкращих поетів світу. Д завдяки веселому Тому Сойєру завітають до літературного Світу дитинства. Ідея подорожі в часі і просторі втілена і в ілюстративному оформленні підручника. Одна з його родзинок; — розміщення на форзаці дитячих малюнків, які не лише допоможуть вчителеві організувати роботу з програмовими творами, а й, на наш погляд, наблизять підручник до читачів. Адже всі вони зможуть побачити улюблених героїв очима не просто своїх сучасників, а однолітків з різних куточків України, вступити з ними у творчий діалог. Багато хто з п'ятикласників серед юних ілюстраторів впізнає учнів рідної школи. Автори прагнули різними засобами зробити так, щоб у центрі підручника з літератури був ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ ЧИТАЧ, для якого зустрічі з художніми творами є неодмінною умовою духовного зростання.
Хрестоматійну частину представлено творами у кращих перекладах, більшість із яких подаються у повному обсязі (окрім визначених програмою для вивчення у скороченому варіанті) До підручника введено також тексти мовою автора — вірші Р Бернса, Й В Ґете, М Лєрмонтова, Ф Тютчева У більшості посібників і підручників (зокрема й адресованих учням) подається неадаптований оригінал твору Р Бернса «Чесна бідність», який репрезентує давньошотландську мову, що унеможливлює його читання не лише п'ятикласниками, а й досвідченішими знавцями сучасної англійської мови У цьому підручнику запропоновано адаптацію оригіналу з відповідними коментарями, яка може прислужитися для опрацювання у спеціалізованих школах. Щоб зручно було орієнтуватися в підручнику, методичний матеріал структуровано за різноманітними рубриками. Найважливішою з них є рубрика «Прагнемо бути творчими чита Чами», В якій подано запитання і завдання, спрямовані на літературний розвиток читача. Вони різні за типами (репродуктивні, пошукові, проблемні, практичні), за характером (індуктивні й дедуктивні), за рівнями складності, щоб учитель міг здійснювати диференційований підхід до учнів. Розробляючи їх, автори умовно виокремили такі підрубрики: Вчимося Виразно читати, розвиваємо мовлення, розмірковуємо, теорія Літератури, взаємодія мистецтв, літературна ігротека. Назвемо лише деякі із завдань: підготовка інсценізацій, переказ текстів (докладний, стислий, вибірковий, творчий), складання плану, підготовка ілюстрацій до твору, порівняння фольклорних і літературних текстів, твору літератури та його екранізації, порівняльна характеристика персонажів, виправлення помилок неуважного читача, аргументація жанрової належності твору, написання творчих робіт, розв'язування завдань літературних вікторин тощо.
Виконати їх допоможуть рекомендації, поміщені в рубриці «Ваш порадник» («Як підготуватися до виразного читання тексту», «Як порівнювати твори», «Як підготувати відгук на художній твір» тощо). Наприкінці розділу як підсумок вивчення творів значного обсягу заплановано рубрику «Підсумовуємо вивчене», Яка допоможе вчителеві в організації завершального етапу в роботі над твором.
У рубриці «Цікаво знати» Подано літературознавчі, етнографічні, історичні та перекладознавчі відомості, які містять фонові знання, необхідні для розуміння твору, або слугують відповіддю на природні для творчого читача запитання, наприклад такі: —Чому в казці Ш. Перро замість кришталевих з'явилися соболеві черевички? —Чим можна пояснити той факт, що у збірках братів Грімм і Ш.
Перро трапляється чимало схожих казок? Принципово важливим є введення до підручника двох ексклюзивних рубрик, при першій зустрічі з якими учні ознайомляться з їхніми візитками. Підручник спеціально сплановано таким чином, що в «Запрошенні до подорожі» окреслено лише ЇЇ найважливіші орієнтири, а не розкрито всі напрями. На першому уроці п'ятикласника не варто навантажувати деталізованою інформацією про розгалужену структуру посібника. Значно ефективнішою може бути тактика поступового відкриття таємниць. Одна з нових рубрик має назву «Світова література очи Ма українських письменників». Саме завдяки їй учні дізнаються, що видатні українські майстри слова завжди прагнули розповісти читачам про здобутки світового красного письменства. В їхній творчій спадщині чимало віршів, присвячених зарубіжним письменникам, творам різних національних літератур, висловів про значення кращих зразків світової літератури для розвитку людства.
Ця рубрика, — маленький, але, на наш погляд, важливий крок до усвідомлення ролі перекладної літератури як могутнього чинника в духовному поступі українського народу. Узагалі ж, взаємопов'язаному вивченню зарубіжної та української літератур у підручнику приділено особливе місце, матеріали щодо реалізації міжпредметних зв'язків пронизують усі його структурні компоненти. Друга нова рубрика — «Літературними куточками планети». Її мета — представити учням найславетніші пам'ятні місця, збережені або створені на знак великої шани до шедеврів літератури та її творців. Це і музеї, і пам'ятники письменникам, і скульптурні зображення літературних героїв.
Навіщо учням знати про ці своєрідні культурні острівки, які є гордістю цілих націй? У наш надміру практичний час, коли, на жаль, багато хто зі старшокласників нехтує літературою як предметом, який «не знадобиться» в подальшому житті, необхідно ще з 5 класу вести роботу, спрямовану на усвідомлення учнями важливості перекладної літератури для формування гармонійної особистості, її значення для повноцінного розвитку суспільства. Саме тому вже молодшим підліткам пропонуємо замислитися: чому різні народи з великою шаною зберігають пам'ятні місця, пов'язані з фольклором і літературою. Завершити роботу навчального року допоможуть сторінки під назвою «Підбиваємо підсумки подорожі» , мета яких — не просто озирнутися на пройдене, а підвести учнів до думки, що кінець 5 класу — це лише невеличка зупинка на шляху творчого читача, а попереду — нові відкриття і читацькі перемоги.
Процес творення підручника триває. Поступово впродовж останніх 20 років на кафедрі методики викладання світової літератури Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова склалася досить поширена методична школа «Теорія і технологія викладання зарубіжної літератури». Сьогодні ЇЇ представляють 2 доктори педагогічних наук, 15 кандидатів педагогічних наук зі спеціальності теорія і методика навчання (зарубіжної літератури), а також численна когорта вчителів з різних регіонів України. Зазначені досягнення в галузі педагогічної науки зумовлені продуктивною педагогічною і науковою діяльністю докторантури та аспірантури, що плідно працюють при кафедрі з 1985 року.
Сьогодні тут результативно проводять свої дослідження б докторантів та 12 аспірантів. З 1990 р. авторська школа професора Л. Мірошниченко офіційно визнана вченою радою НПУ імені М. П.
Драгоманова. Наукова концепція вченого формувалася в межах київської, московської та ленінградської методичних шкіл. Серед новаторських ідей, які розроблялися представниками школи вже у перші роки її існування, можна назвати ті, що стосуються спільних проблем у навчанні української, російської та зарубіжної літератур. Вони втілені, зокрема, в дослідженнях О. Куцевол «Особливості вивчення епіграфова-них творів», О. Ісаевої «Формування світогляду старшокласників при вивченні художнього твору», О. Орлової «Специфіка вивчення ліричних творів».
Спектр проблем для вивчення збагачувався, і значна частина нових напрямків вітчизняних методичних досліджень почала формуватися з уведенням курсу «Зарубіжна література» до навчальних програм середніх закладів освіти (1992). Адже Україна була першою у світі державою, яка впровадила предмет, що відкривав можливості учням середніх загальноосвітніх закладів опановувати найкращі здобутки світового письменства. Із переглядом Концепції літературної освіти в Україні процес коригування методичних ідей школи Л. Мірошниченко зберігає внутрішній потенціал. А це означає, що кожне нововведення в сучасній філософії освіти не залишається поза увагою вчених, які прагнуть оптимізувати, за твердженням Д. Наливайка, розвиток тих предметів, що розширюють обрії світобачення нашої молоді, розробляти такі технології навчання зарубіжного мистецтва слова, які дають можливість найбільшою мірою задовольняти потреби учнів за умови нової культурної, політичної, ідеологічної, суспільної, соціальної ситуації.
Підтвердженням того є поява досліджень, кожне з яких можна назвати новаторським у вітчизняній методиці. Наприклад, дисертації А. Мартинець «Формування поняття «національний образ-персонаж» на уроках зарубіжної літератури», Л. Удовиченко «Особливості вивчення християнських образів зарубіжної літератури в загальноосвітній школі», Ж.
Клименко «Взаємозв'язане вивчення зарубіжної та української літератури в 5 —8 класах загальноосвітньої школи», Т. Матюшкіної «Використання логічних схем-конспектів як засіб підвищення ефективності вивчення зарубіжної літератури», А. Вітченка «Удосконалення літературного розвитку школярів засобами театрального мистецтва», Ю. Дишлюк «Формування ораторських умінь у процесі вивчення зарубіжної літератури» тощо.
Поряд із проблемами забезпечення навчального процесу в середніх загальноосвітніх школах постала магістральна проблема фахової підготовки вчителя зарубіжної літератури у вищому навчальному закладі. Зусилля засновника школи було спрямоване на формування фахової готовності студентів-філологів до викладання світової літератури. Як наслідок — з'явився підручник для студентів зі спеціальності «Зарубіжна література», що стало знаковою подією в історії становлення не лише авторської школи, а й розвитку вітчизняної методичної науки. У цьому виданні було сформульовано таку наукову концепцію: ефективність процесу формування фахової готовності студентів-філологів до викладання світової літератури залежить від відповідності розробленої методичної системи науково-теоретичного і практичного навчання вимогам викладання шкільної дисципліни «Зарубіжна література». Складність і своєрідність цього процесу полягають у тому, що фахова діяльність учителя світової літератури характеризується багатогранністю, яка потребує різноманітних методів, прийомів і форм науково-теоретичної та практичної підготовки. Концепція враховує основні положення сучасної методології і заснована на діяльнісному та системному підходах. Різні аспекти проблеми науково-теоретичного і практичного забезпечення процесу вивчення зарубіжної літератури розробляються з урахуванням магістральних концептуальних положень.
Результати досліджень, що проводяться в межах наукової школи, лягли в основу формування таких наукових концепцій: — технологія розвитку читацької діяльності старшокласників є продуктивною за умов урахування специфіки читання як виду естетичної рецепції, впровадження комп'ютерних технологій навчання, застосування інтерактивних видів і форм роботи, організації дослідницької діяльності (О. Ісаєва); —теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітніх шкіл має враховувати специфіку художнього перекладу, розкриття феномена інокультурності, впровадження в практику викладання елементів порівняння оригіналу й перекладу (Ж. Клименко); —ефективність технології вивчення образів-персонажів у шкільному курсі зарубіжної літератури старшої школи забезпечується впровадженням спеціальних груп навчальних завдань на різних етапах сприйняття, аналізу та інтерпретації образів-персонажів з урахуванням контексту, різних аспектів, специфіки літературного напряму (Л. Удовиченко); —теорія і технологія літературної освіти майбутніх учителів світової літератури (В.
Бабенко); —теорія і технологія підготовки майбутніх учителів літератури до науково-дослідної та інноваційної діяльності (О. Кос-тюк); —теорія і практика формування професійної готовності майбутніх учителів зарубіжної літератури до організації читацької діяльності учнів (Т. Чередник); —теорія і технологія вивчення світової драматургії в курсі «Зарубіжна література» (А. Вітченко). Ці напрями не вичерпують усіх теоретичних пошуків методичної школи. Вони представлені працями вчених, позиція яких має самоцінне значення і творчо збагатила методику вивчення зарубіжної літератури.
Аргументом щодо вибору визначених напрямів роботи є прагнення вчених через посередництво зарубіжної літератури прилучати молоде покоління до скарбів духовної культури людства, сприяти загальнодержавній інтеграції України у світовий культурний простір, інтенсифікувати процес розвитку національної літератури та культури. Вірогідність результатів наукових пошуків підтверджується продовженням вивчення аспектів методики та розробкою нових. Це позначається на кандидатських дисертаціях, які готуються на кафедрі: А. Мельник «Літературний розвиток учнів 5 — 7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності»; А. Нагорна «Методика застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури (9—11 класи)»; Ю. Глєбова «Методика використання наочності в процесі формування теоретико-літературних понять в учнів 5 — 8 класів на уроках зарубіжної літератури»; О. Дем'яненко «Системний підхід до розвитку творчої особистості учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури (5 — 8 класи)»; О.
Бицько «Методика вивчення творів східної літератури в загальноосвітній школі»; І. Волинець «Методика використання матеріалів літературного краєзнавства у процесі вивчення зарубіжної літератури»; К. Таранік-Ткачук «Методика застосування стилістичного аналізу художнього твору в процесі вивчення зарубіжної літератури»; В. Сова «Методика застосування історичних джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури».
Послідовники школи професора Л. Мірошниченко активно утверджують демократичну концепцію у навчанні загалом та літератури зокрема. Робота методичної школи будується на чітко вивірених наукових засадах, зокрема таких: 1. Збереження наукових традицій, які існують від часу виникнення методики як науки. Ці традиції є джерелом Влас них сил та енергії, стимулом до пошуку. Повсякденне життя вчених-методистів — вічний творчий пошук в одночасному існуванні минулого і майбутнього, який дає можливість не лише використовувати давні традиції методики вивчення літератури, а й з урахуванням вимог часу, нових пріоритетів навчально-виховного процесу робити акцент у процесі формування особистості на розвитку її природних здібностей засобами мистецтва слова. 2.
Розробка змісту і технологій навчання літератури має здійснюватися на основі нової методології, яка містить фундаментальні положення визнаних наук: літературознавства, лінгвістики, педагогіки, вікової та педагогічної психології, філософії, суспільствознавчих наук тощо. Такий критерій був одним з основних у розробці науковцями кафедри програм із зарубіжної літератури та науково-методичного комплексу для забезпечення навчально-виховного процесу. 3. Література має вивчатися як складова духовної та художньої культури, феномен мистецтва. При цьому утверджується положення — світова художня творчість має бути представлена найвидатнішими її діячами, значущість творчості яких в кожній національній літературі певного періоду є визначальною.
Але орієнтуватися вчитель має на свідомість українського читача. Тому активно розробляються питання впровадження елементів компаративістики, загальнолюдських та національних аспектів навчання. 4. Принциповою є і мета навчального курсу — формування творчого читача з критичним мисленням. Тому представники методичної школи, спираючись на понад 40-річний досвід теоретичного і практичного вивчення питання, неодноразово наголошували на тому, що шкільний курс літератури не повинен містити значної кількості товстих романів. Така позиція довела свою результативність. Вчені переконують у необхідності врахування такої ідеї вагомими аргументами. По-перше, відведена кількість годин на вивчення зарубіжної літератури не дає можливості досягти глибокого, усвідомленого, високоякісного її осягнення. По-друге, вивчення творів мистецтва слова за уривками не дає змоги реалізувати основний принцип літературної освіти — забезпечити повноцінне спілкування з художньою літературою, учнівську інтерпретацію та формування власної позиції. 5. Враховуючи новітні дослідження дотичних наук, інтерпретація текстів, що вивчаються, повинна будуватися на основі цілісного сприйняття у єдності форми, змісту та специфіки читацької рецепції. 6. Вивчення курсу зарубіжної літератури має відбуватися у взаємозв'язку з вивченням курсу рідної літератури та співвідноситися з ним на всіх етапах формування читача. Саме тому активно розробляються питання формування теоретико-літературних понять та розвитку читацьких вмінь і навичок у процесі вивчення обох курсів. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Щербина В. Р. Проблеми литературного образования в средней шко-ле. - М.
, 1978. - С.
18. 2. Обсуждаем Проект типовой программм //Лит. в шк.
— М., 1979. — №3. - С. 29-30. 3. Обсуждаем Проект типовой программм //Лит.
в шк. — М. , 1979. — № 3. - С.
49. 4. Проект Программм средней общеобразовательной школьї: Русская литература. 4 —10 кл. — К., 1980.
— С. 3. 5.
Голубков В. В. Методика преподавания литературм. — М., 1962.
— С. 442. 6. Никольский В. А. Методика преподавания литературм в средней школе. - М., 1971. - С.
75. 7.
Голубков В. В. Методика преподавания литературм. — М., 1962.
— С. 441-442. 8. Тураев С. В. Не отделять русскую литературу от мирового литературного процесса //Лит. вшк. — 1979. — № 3.
— С. 29 — 30. 9. Зккерман И. П. Разговорм с Гете. — М.; Л.
, 1934. — С. 348. 10. Програми Середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання: Світова література (5 — 11 кл.
). — К., 1995. — С. 2.
11. Міністерство Освіти розпочало роботу над стандартами шкільних дисциплін //Всесвітня літ. в серед, навч.
закл. України. — 1997.
— № 2. - С. 3. 12. Бродский И. А. Форма времени: Стихотворения, зссе, пьесм: В 2 т. — Минск, 1992.
- Т. 2.
- С. 457. 13. Денисова Т. Н., Сиваченко Г. М. Зарубіжна література: Читанка-Підручник для 7—8кл. — К., 1995. — С.
236. 14. Півнюк Н. О., Чепурко О. М., Грибнщька Н. М. Зарубіжна література: Підручник-хрестоматія. 5 кл. : У 2 ч. — К. , 1998. — С. 9. 15. Рез 3. Я. Изучение лирики в школе. IV —VII кл.
— Л., 1968. — 386 с. 16. ТодоровЛ. В. Работа над стихом в школе.
— М.,1965. — 184 с.
17. Медведев В. П. Изучение лирики в школе. — М., 1985. — С. 206.
18. Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Проб, підруч. для 9 кл. серед.
шк. - К., 1995. - 304 с. 19. Загребельний П. Большой святости не может бмть без большого греха//Факти. - 1999.
- 9апр. - С.
6. 20. Мірошниченко Л., Клименко Ж., ІсаєваО. Підручник нового покоління. Яким він є.
Яким має бути //Всесвітня літ. в серед, навч.
закл. України.
- 2001. - № 10. - С.
4. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Волощук Є. В. Зарубіжна література: Підруч.
для 5 кл. — К.: Ґенеза, 2005.
- 272 с. 2.
Зарубіжна Література. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 5—11 кл. — К.: Перун, 1998. — 86 с.
3. Зарубіжна Література. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 5 — 11 кл. — К: Шкільний світ, 2001. — 53 с. 4. Ковбасенко Ю. І., КовбасенкоЛ. В. Зарубіжна література: Підруч.
для 5 кл. — К.: Грамота, 2005. — 296 с.
5. Мірошниченко Л. Ф., Клименко Ж. В. Зарубіжна література: Підруч. для 5 кл. — К. : Навч.
кн., 2005. — 288 с. 6. Мірошниченко Л. Ф., Клименко Ж. В., Ісаєва О. О. Підручник нового покоління. Яким він є.
Яким йому бути //Всесвітня літ. в серед, навч. закл. України.
— 2004. — № 1.
— С. 6 —9.
Страницы: 1 2 3
