Уривок зі статті заступника директори школи С. А. Івлєва

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы

Часто при викладі матеріалу просто неможливо показати учням, як проблеми даної теми «убудовані» у загальну картину знання (у дану науку, в інші науки, у загальнолюдське знання). Етап узагальнення просто безцінний із цього погляду. І дарма багато вчителів зневажають ним Цей погляд на конкретний матеріал предмета з погляду інших наук необхідний ще й тому, що різні учні сприймають ті самі дані по-різному.

Для одна ближче історія, він математикові краще сприйме через історичний зріз. Іншої фізичні явища сприймає як психологічні процеси. А третій навіть перипетії літературних сюжетів намагається звести до формул. У цьому теж переглядають риси несхожих дитячих особистостей Але от урок підходить до кінцю. Знову увага!

Як він закінчується? Чим? Домашнім завданням? Яким? Мова йде не про обсяг домашнього завдання. Просто кожний урок, з одного боку, повинен бути замкнутим цілим. Повинен мати початок (експозицію), розвиток і завершення.

От це завершення дуже важливо. Як тільки ми починаємо думати не тільки про початок, але й про завершення уроку, ми відразу відчуваємо: урок - це мистецтво. І будується він за законами мистецтва. Тому, крім того, що він правильний, він повинен бути ще й гарним У вчителів-артистів (а така категорія вчителів завжди була нечисленна) висновок уроку не тільки підбиває підсумок тому, що робилося, але й обіцяє щось цікаве спереду. Учні виходять із такого уроку й з нетерпінням очікують наступного. Урок стає необхідною ланкою в ланцюзі збагнення Давайте ще раз коротко повторимо основні положення особистісного аналізу уроку: 1. Емоційний початок уроку: ?

оптимістичн і песимістичний настрой учителя й учнів; ? ступінь відвертості вчителі й відкритості учнів; ? активність або пасивність переважають в учнів на уроці; ?

концентрація уваги вчителі й учнів (через скільки часів після початку уроку вона наступила). Коли почався урок? 2. Постановка завдання вчителем за допомогою: ? формулювання основної ідеї; ? показу практичного значення теми (а може, нам все це й не потрібно?); ? створення проблемної ситуації 3.

Передача нового знання і його одержання: ? формування подань ( «образ») і понять («слово»); ? описово або доказово пояснення вчителя (або хід діалогу); ? зв'язок викладу з досвідом учнів; ?

на яких учнів орієнтується вчитель (сильні - слабкі); ? емоційність і безперервність викладу; ? обмежене використання наочних приладдя й технічних засобів 4. Відпрацьовування навичок: ? чітке усвідомлення, який саме навичка спрацьовується в цей момент (учителем і учнями); ? усвідомлення необхідності автоматизації навички учнями (у поле предмета, або в життєвому полі, а краще й те, і інше); ?

послідовність у відпрацьовуванні навичок; ? якісна разноуровневость у відпрацьовуванні навичок вклассе. 5.

Узагальнення й закріплення: ? подолання в процесі узагальнення недоліків викладу й відпрацьовування навичок; ? вбудовування даного матеріалу в загальну картину знання (у дану науку, в інші науки, у загальнолюдське знання).

6. Завершення уроку Матеріал опублікований у науково-практичному журналі "Завуч" №6 1998 г.

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный ассистент
Adblock
detector