Українські народні думи. Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст думи

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы

Кушнерик; г) Є. Мовчан. 6. Кому з письменників належать рядки: «Наша душа, наша пісня Не вмре, не загине...

»? А) М. Рильському; б) І. Франку; в) Л. Українки; г) Т. Шевченку. 2.
Робота на картках
Картка № 1
1.

Порівняйте, чим відрізняється дума як жанр усної народної творчості та історичної пісні. Свої спостереження узагальніть. 2. Вмотивуйте, чи можна вважати героїв дум патріотами? Висловлюючись, посилайтеся на приклади з народних дум. 3.

Виникнення народних дум припадає на: А) ХІ-ХП ст.; б) ХШ-ХІУст. ; в) ХУ-Ш ст.; Г) ХУІІ-ХУШ ст. Картка № 2
1. У чому, на ваш погляд, полягало значення кобзарів як митців слова і музики? Відповідь аргументуйте. 2.

Доведіть, що дума належить до народного епосу. Висловлюючись, посилайтеся на фактичний матеріал. 3. Найчастіше у народних думах розповідається про: А) культуру Київської Русі; б) соціально-побутові проблеми; В) Боротьбу народу проти іноземних загарбників; Г) взаємостосунки між бідними і багатими. Картка № З 1. Яким чином, на ваш погляд, зміст дум пов'язаний з життям народу. Наведіть переконливі приклади з творів.

2. Чому вважають, що думи — це дорогоцінна спадщина українського народу? Відповідь аргументуйте. 3. Високим і святим почуттям для героїв народних дум була любов до: А) природи рідного краю; б) історичних пам'яток; Б) вітчизняного мистецтва; г) Батьківщини. VII

Підсумок уроку
VIII

Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
IX
.

Домашнє завдання
Прочитати «Думу про Марусю Богуславку»; відповіді на запитання за змістом твору.


«Маруся Богуславка». Проблема вибору героїні
Мета:

Ознайомити школярів з ідейно-художнім змістом на- Родної думи «Маруся Богуславка», визначити її тематику, особливості композиції та проблематику; розвивати культуру зв'язного мовлення, увагу, пам'ять, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження і сприяти виробленню в учнів навичок виразного читання; виховувати почуття поваги, любові до народної творчості, історичного минулого нашого народу.
Тип уроку:
Засвоєння нових знань і формування вмінь.


Обладнання:
Малюнки учнів до твору, книжкова виставка «Українські народні думи», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), грамзапис опери «Маруся Богуславка». ХІД УРОКУ I.
Організаційний момент
II

Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
• Які жанри усної народної творчості вам відомі? • Як фольклор пов'язаний з історичними подіями, життям українського народу? • Кого і за що возвеличували народні творці у піснях, думах?

• Порівняйте думу і пісню як народні літературні жанри. • Назвіть різновиди дум, наводячи відповідні приклади. • Що вам відомо про виконавців дум? Якими ліричними інструментами користувалися кобзарі та лірники? III.
Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
IV.
Основний зміст уроку
1.
Вступне слово вчителя. Історична довідка про напад турків на Україну
У XV—XVII ст. турки і татари часто нападали на українські села та міста, грабували й палили їх. Старих людей та маленьких діток вони вбивали, а молодь забирали у полон і потім продавали в рабство.

Український народ героїчно боровся з поневолювачами. Особливо уславилися своєю мужністю козаки. Щоб попередити збройні напади ворога, вони нерідко перепливали Чорне море на кораблях (галерах) та великих човнах («чайках»). Досягнувши берегів Туреччини, палили її столицю Царгород, громили військо, знищували флот, розбивали в'язниці і визволяли полонених. Бувало, що хтось із козаків-месни-ків сам потрапляв у полон до турків. Полоненим козакам татарські і турецькі ватажки нерідко пропа-нували стати до них на службу, обіцяючи за це багатство і владу.

Але мужні запорожці воліли краще вмерти від жорстоких тортур, аніж продатися ворогові. Зрада Батьківщини ганебна, а ганьба для козака була страшніша за катування й смерть. Ця тема знайшла своє відображення і в «Думі про Марусю Бо-гуславку». 2.
Опрацювання думи про Марусю Богуславку
2.1.
Виразне читання думи, прослуховування окремих уривків грамзапису опери «Маруся Богуславка». 2.2.

Історична основа твору. Про історичну основу думи про Марусю Богуславку говорити складно, оскільки достовірних відомостей до нас не дійшло.

Вважають, що образ Марусі Богуславки — головної героїні твору — це збірний образ, який не має конкретного історичного прототипу, хоч відомо, що іноді вродливі українські дівчата-полонянки, потурчившись, займали видні місця при дворах турецьких вельмож (наприклад, дружина Сулеймана І Роксоляна). Бували випадки, коли дівчата-полонянки потрапляли в гарем, ставали дружинами турецьких багатіїв, навіть мали від них дітей. Та до кінця Життя в глибині їхньої свідомості жеврів патріотичний вогник і не забувалася провина перед рідною Батьківщиною, не затухало почуття до рідного батьківського краю, рідної землі. Великі муки терпіли такі люди, часто це було трагедією їхнього життя.

Ось в цій думі і розповідається про дівчину-полонянку «Марусю, попівну Богуславку», яка, потрапивши в полон, «потурчилась, побусурманилась для роскоші турецької, для ла-комства нещасного» — стала дружиною багатого «пана турецького». 2.3. Тема: Відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка. 2.4. Ідея: Засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя. 2.5. Основна думка: Скільки горя, поневірянь зазнав народ у боротьбі з загарбниками, тільки мужність, рішучість українців позбавить їх від ворожого гніту, приниження. 2.6.

Жанр: Народна дума невільницького циклу. 2.7. Композиція. Вступ: Розповідь про те, як козаки перебували в ув'язненні у пана турецького. Основна частина: Обіцяння Марусі звільнити запорожців з неволі після від'їзду турецького пана до мечеті. Закінчення: Маруся дотрималася обіцянки — визволила козаків з неволі; відмова героїні тікати на рідну землю. 2.8.

Обговорення змісту думи за питаннями: • Про які часи йдеться мова у творі? Що про це свідчить? • Яким чином, на ваш погляд, козаки потрапили у полон? • Назвіть відомих вам ватажків у боротьбі українського народу з турками. • В яких умовах перебували запорожці у полоні?

Як про це зазначено у думі? (Скільки бідних козаків, А в неволі пробували Та Божого Світу І сонця праведного не забачали) • Для чого до темниці кам'яної прийшла Маруся? • Як козаки сприйняли її звернення до них?

(Словами промовляли, Сльозами проливали...) • Чому козаки називали Марусю бранкою? • У думі Маруся — попівна Богуславка. З чим пов'язане таке ім'я героїні? • Яке свято відзначається християнами на сороковий день від Великодня? Що вам про нього відомо?

• Як сприйняли ув'язнені козаки про християнське свято, яке почули від Марусі? (Гей, та дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку, Кляли-проклинали...) • Чим зумовлена така реакція запорожців? • Чому Маруся вимушена була виправдовуватися перед козаками?

Що вона їм пообіцяла? (Гей, як діждемо святого Великодня, То буде Нам пан турецький До мечеті од'їжджати, То буде мені, дівці-бранці, Марусі, попівні Богуславці, Ключі на руки віддавати, Буду на руки Приймати, До кам'яної темниці прибувати. Ой то буду до кам'яної Темниці Прибувати, отирати, Вас, бідних невільників, А з кам'яної Темниці випускати) • Чи не було це ризиком для неї? • 3 яким проханням звернулася Маруся до козаків? (В города християнські утікайте, Тільки города Богуслава не минайте! До батька до мого Й матері прибувайте І батьку моєму та матері То знать давайте...) • Чому героїня не хоче повернутися до батьків? (Бо вже я потурчилась, Побусурманилась Для розкоші турецької Для лакомства нещасного) • Поясніть слова «потручилась», «побусурманилась».

• Чи мала права Маруся відмовлятися від християнської віри? • Чому неволя у творі названа тяжкою? • Як Маруся пояснює своє рішення змінити віру? • 3 яким проханням відбувається звернення до Господа наприкінці Твір? (Ти визволь нас, Господи, Із тяжкої неволі................. Пошли, Боже, На многая літа І до конця віка!) 2.9.

Художні особливості думи. Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води». Метафора: «сльозами проливали». Повтори: «...стояла темниця кам'яная»; «...

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный ассистент
Adblock
detector