Ілля Юхимович Репін народився в 1844 році в маленькому українсь- І кому містечку Чугуєві, в сім'ї військового поселенця. У дитинстві він вчився Щ іконопису. У віці 19 років поступив в Санкт-Петербурзьку Академію Мистецтв. І Його приїзд в столицю співпав з важливою подією в художньому житті 60-х років - з так званим «Бунтом чотирнадцяти», коли 14 молодих художників пішли з Академії, відмовившись зображати в своїх дипломних роботах міфологічні сюжети. Вони вважали, що мистецтво повинне бути близьким до життя. Пізніще Репін буде тісно пов'язаний з деякими з цих художників - членами суспільства передвижників.
За свою дипломну роботу (1871) Репін був нагороджений Великою Золотою медаллю і отримав стипендію для навчання за кордоном. Картина «Бурлаки на Волзі» (1870-1873) стала першою великою роботою, яку Ріпин створив після закінчення Академії. Вона відразу завоювала визнання. У 1873 році Ріпин поїхав за кордон. Декілька місяців він подорожував по Італії, а потім поселився і працював в Парижі до 1876 року. У Парижі він став свідком першої виставки імпресіоністів, але, судячи по його роботах того періоду і з його листів додому, він не став пристрасним послідовником цієї нової'паризької школи живопису і не розділяв думку деяких своїх співвітчизників, які бачили в імпресіонізмі небезпечний відступ від «правди життя».
Після повернення до Росії Репін поселився в Москві. Він був частим гостем в Абрамцеві - заміському маєтку Савви Мамонтова, одного з найвідоміших російських меценатів. Це був дуже плідний період його творчості. Протягом 10-12 років Ріпин створив велику частину своїх картин. Репін рідко малював на історичну тематику. Найвідоміша його картина в цьому жанрі - «Іван Грізний і його син Іван» (1895). Експресивна, насичена ї композиція і глибокий психологізм в створенні образів справляють незабутнє і враження на глядача. Ще одна відома картина, виконана в цьому жанрі, - «Відповідь запорізьких козаків султанові Махмуду IV» (1880-1891). Правдиво і переданий дух волелюбних запорожців, які, із слів художника, мали особливо сильне відчуття «волі, рівність і братерства», що, поза сумнівом, робить картину такої виразної. Сучасники вважали цю картину символом народу, що скидає свої окови. Остання чверть XIX ст. - кращий період в творчості Репіна, і хоча його творчий шлях завершився в XX столітті (художник помер в 1930 р.). він не створив її XX столітті ніяких шедеврів. Після революції 1917 року він жив і працював V гиоєму маєтку Пенати1 у Фінляндії. Там є музей Ріпина. Відвідувачі музею можуть ознайомитися з життям художника і його картинами.
