Тип членистоногі

Зоологія Тип членистоногі

0 Понравилась статья? Поделиться с друзьями: Вам также может быть интересно Очерки, публикации и темы для пятого класса 0 А. Чайковский «За сестрой». Напряженный динамический сюжет героико-романтической повести Цель: продолжить работу над обработкой идейно-художественного содержания повести, в частности проанализировать ІІІ, ІV разделы Очерки, публикации и темы для пятого класса 0 А. Чайковский «За сестрой». Благородство, ответственность, мужество, верность, жизнелюбие запорожских казаков Цель: продолжить обрабатывать содержание произведения, сосредоточивая внимание на V, VІ разделах повести; исследовать, как Очерки, публикации и темы для пятого класса 0 Песни зимнего цикла ( «Ой кто, кто Николая любит», «Посевная», «Новая радость пришла», «Добрый вечер тебе, господин хозяин!», «Щедрик, Щедрик, Щедривочка») Цель: ознакомить школьников с песнями зимнего цикла и обрядами этого периода как свидетельствах культуры Очерки, публикации и темы для пятого класса 0 М. Стельмах «Гуси-лебеди летят». Единство мира природы и мира детской души Цель: продолжить знакомить школьников с содержанием произведения, в частности его ІІІ, ІV разделами; исследовать, Очерки, публикации и темы для пятого класса 0 Михаил Стельмах. Автобиографическая повесть о детстве. «Гуси-лебеди летят» Цель: ознакомить школьников с жизненным и творческим путем М. Стельмаха, выяснить особенности программной автобиографической Очерки, публикации и темы для пятого класса 0 О жизненном и творческом пути. Михаил Афанасьевич Стельмах (1912-1983) Михаил Афанасьевич Стельмах родился в селе Дьяковцы на Винниччине. Первой пробудила у мальчика любовь Добро пожаловать!

Здесь выложена коллекция школьных сочинений и конспектов уроков. Школьные сочинения по русской литературе для учащихся школ. Есть разделы свободные темы, а так же по программам русской и зарубежной литературы.

Поиск: Последние работы

• Азазелло – персонаж романа «Мастер и Маргарита»
• Сочинение-рассуждение “О воображении”
• Сочинение-рассуждение “О таланте”
• Сочинение-рассуждение “О вежливости”
• Сочинение-рассуждение по произведению Максима Горького “Старуха Изергиль”

Рубрики

• Зарубежная литература (2,217)
  • Домашние сочинения. 6 класс (287)
  • Литературные задания. 8 класс (214)
  • Написания сочинений. 9 класс (395)
  • Образцы сочинений. 10 класс (186)
  • Школьные задания. 7 класс (191)
  • Школьные описания. 5 класс (176)
  • Школьные сочинения 12 класс (254)
  • Школьные сочинения. 11 класс (232)
• Русская литература (3,740)
  • Древнерусская литература и народное творчество (315)
  • Заметки и сочинения для шестого класса (846)
  • Контрольные задания для седьмого класса (266)
  • Образцы школьных работ для двенадцатого класса (374)
  • Очерки, публикации и темы для пятого класса (687)
  • Произведения для десятых и одиннадцатых классов (416)
  • Сочинения для девятых и восьмых классов (422)
  • Сочинения для младших классов. 1- 4 класс (222)
• Сочинение-рассуждение (5)
• Сочинения на свободную тему (1,529)
  • Сочинение на тему – Мой жизненный опыт (185)
  • Сочинение на тему моего детства и семьи (266)
  • Сочинение на темы описания природы (199)
  • Сочинения моих размышлений и раздумий (118)
  • Сочинения на моральные и этические темы (46)
  • Тема личности и места в обществе человека (67)
  • Темы сочинений о Великой Отечественной Войне (75)
  • Эпиграфы, планы для заданий по литературе (242)
• Сочинения на темы произведений великих писателей (3,716)
  • Главная тема произведений А. П. Чехова (246)
  • М. Ю. Лермонтов: творец русской литературы (207)
  • Образцы творческих работ по украинской литературе (542)
  • Проза, поэзия и лирика. А. С. Пушкин (404)
  • Пьеса как совершенство. А. С. Грибоедов (255)
  • Сочинение-доклад о биографии писателей (247)
  • Творчество и произведения Д. И. Фонвизина (285)
  • Творчество Л. Н. Толстого — литературное наследие (173)
  • Хрестоматия и теория русской литературы (260)
• Сочинения по картинам (2)
• Статьи (72)

© 2021 Школьный ассистент /* */ На сьогодні описано понад 1 млн видів членистоногих, згрупованих у класи: Ракоподібні, Павукоподібні, Комахи. Еволюційні особливості будови: 1) поява досконалих органів пересування — кінцівок; 2) виникнення поперечносмугастої мускулатури; 3) розвиток міцного зовнішнього ске­лета; 4) високий рівень розвитку дихальної системи. У тілі членистоногих виділяють відділи: голова, на якій знаходяться органи чуттів і органи захоплення їжі, груди, на яких розташовані органи пересування (кінцівки, крила), черевце. У деяких членистоногих голова і груди утворюють єдиний відділ тіла — головогруди. Усі відділи тіла складаються з сегментів, кількість яких є важливою систематичною ознакою. Кінцівки складаються з декількох члеників і утворюють систему важелів, які приводяться в рух роботою м’язів. У різних сегментах вони виконують рухову, захисну, статеву та дихальну функції. Деякі кінцівки на голові перетворюються на ротові придатки — органи захоплення, утримання і подрібнення здобичі. Тіло вкрите твердою оболонкою — кутикуло Ю, основним компонентом якої є полісахарид хітин. Кутикула виділяється залозистими клітинами покривного епітелію. Вона утворює так званий зовнішній скелет. Хітиновий панцир нерозтяжний, і ріст організму можливий тільки в період линьки.

Зовнішній скелет виконує такі фун­кції: 1) захисну, перешкоджаючи механічним пошкодженням; 2) служить місцем прикріплення м’язів; 3) запобігає випаровуванню води з поверхні тіла (ця властивість дозволила членистоногим освоїти сушу). М’язова система членистоногих досягла великого розвитку.

Поперечно­сму­гасті м’язи дуже сильні й здатні скорочуватися з величезною швидкістю. Нервова система організована за принципом черевного нервового ланцюжка.

Кожний сегмент тіла несе нервовий вузол. Концентрація нервових вузлів у головному відділі призводить до утворення головного мозку, що досягає великих розмірів у вищих комах.

З органів чуттів найбільшого розвитку у багатьох членистоногих набули нюх і зір. Очі можуть бути прості або складні — фасеткові.

Дихальна система у первинноводних членистоногих (ракоподібні) представлена зябрами — виростами кінцівок. Деякі дрібні водні та наземні паразитичні Членистоногі поглинають кисень усією поверхнею тіла. У великих наземних видів розвиваються особливі органи дихання — легені, які являють собою мішкоподібні випини кінцівок (павуки, скорпіони). Найбільш довершені органи дихання — трахеї — мережа тонких розгалужених трубок (комахи).

Трахеї відкриваються на черевці маленькими отворами — дихальцями. Найменші з трахей мають діаметр у декілька мікрометрів і підходять до кожної клітини тіла. Система виділення водних членистоногих представлена метанефридіями. Кровоносна система незамкнена. З по­явою трахей вона частково або повні­стю перестає виконувати функцію транс­порту дихальних газів. Більшість членистоногих роздільностатеві, але є також види гермафродитів (деякі ракоподібні). Запліднення може бути зовніш­нім (у водних), внутріш­нім і зовнішньо-внутрішнім — самці виділяють сперматозоїди у зовнішнє середовище, а самки підбирають їх своїми статевими отворами (більшість кліщів).

Більшість видів відкладає яйця в зовнішнє середовище. Дуже рідко спостерігається живородіння (деякі скорпіони, кліщі), іноді — яйцеживородіння (тля). Якщо особина, що вийшла з яйця, різко відрізняється від дорослої, її називають личинкою. Ріст більшості членистоногих має ступінчастий характер — розміри тіла збільшуються стриб­ко­по­діб­но, від­разу після линьки.

Клас Ракоподібні. Клас включає 30—35 тис. видів. З них найвищу організацію мають представники ряду Десятиногі раки (річкові рак И, краб И, омар И, лангуст И, креветки ). Тіло річкового рака Складається з голови, грудей, черевця, анальної (хвостової) лопаті. Голова утворюється злиттям п’яти сегментів і, отже, несе п’ять пар придатків (видозмінених кінцівок): передні та задні антени (вусики), три пари щелеп. Обидві пари антен є органами нюху, дотику та хімічного чуття. На голові розташовані фасеткові очі.

Груди складаються з восьми сегментів. Перші три несуть три пари кінцівок — ногощелеп; їх основна функція — подача їжі до ротового отвору. Інші п’ять сегментів утворюють п’ять пар ходильних кінцівок, які служать для пересування. Перша пара — клішні — наймасивніша й бере участь у захопленні жертви. На грудних кінцівках розташовуються органи дихання — зябра. Черевце також сегментоване.

П’ять пар черевних кінцівок служать для утримання яєць, що розвиваються. Шоста пара разом з останнім сегментом черевця утворюють анальну лопать, що бере участь у пересуванні. Кровоносна система незамкнена. Серце має форму п’ятикутника, розташоване на спинному боці тіла й оточене перикардом.

Травна система починається ротовим отвором, оточеним трьома парами щелеп. Рот веде до короткого стравоходу, який переходить в об’ємистий шлунок. У жувальному відділі шлунка відбувається перетирання їжі за допомогою хітинових зубців, у цідильному відділі — її фільтрація. Далі їжа потрапляє в кишечник, де вона перетравлюється (у просвіт кишки відкривається вивідна протока печінки) і всмоктується.

Неперетравлені залишки видаляються крізь анальний отвір в ділянці анальної лопаті. Органи виділення — парні зелені залози, подібні до метанефридій кільчастих червів і розташовані в передній частині тіла. Вивідні протоки відкриваються біля основи антен. Річкові раки роздільностатеві. За­пліднені яйця утримуються черевними кінцівками самки.

Розвиток прямий. Ракоподібні заселили морські та прісні води всіх кліматичних зон.

Багато з них пристосувалися до життя на суші. У прісноводних водоймищах численними є дрібні рачки дафнії — представники ряду Гіллястовусі. Вельми поширені в прісних водоймищах і циклопи — маленькі, до 2 мм рачки з ряду Веслоногі. Більшість циклопів — хижаки, але є також і рослиноїдні види.

Багато ракоподібних пристосувалося до паразитичного способу життя. Клас Павукоподібні. Клас об’єд­нує 60 тис. видів, згрупованих у декілька рядів, найчисленнішими з яких є Павуки (27 тис.) і Кліщі (25 тис.

). Скорпіони (близько 700 видів) — найдавніший ряд серед наземних членистоногих, що зберіг безліч примітивних рис, властивих водним предкам. Сучасні павукоподібні пред­ставлені наземними формами, що по­ходять від водних членистоногих, які спо­чатку заселяли моря. Тіло павукоподібних складається з головогрудей і черевця. Головогруди утворені щільною кутикулою і включають шість сегментів.

Кінцівки першого сегмента — хеліцери — є органами захоплення і подрібнення їжі. У павуків на кінчиках хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз. Кінцівки другого сегмента — педіпальпи — виконують функцію утримання здобичі, беруть участь у перенесенні сперми в статеві шляхи самки, служать органами дотику. Кінцівки наступних чотирьох сегментів — ноги — беруть участь у пересуванні, плетенні павутини (павуки), викопуванні нірок, утриманні яєчного кокона, здобичі.

Вони забезпечені нюховими та дотиковими рецепторами. На відміну від ракоподібних обидві антени в павуків ре­ду­куються, фасеткові очі відсутні. Черевце з’єднується з головогрудьми за допомогою сьомого сегмента, який не несе кінцівок. У багатьох кліщів головогруди й черевце зливаються в єдине ціле і втрачають сегментацію.

Кінцівки черевця, що несуть зябра, перетворюються на легені. Кінцівки десятого й одинадцятого сегментів утворюють павутинні бородавки. Нервова система характеризується подальшою концентрацією нервових вузлів.

У павуків у передньому відділі головогрудей виникає єдине скупчення нейронів — головогрудна нервова маса. З органів чуттів розвинений дотик (чутливі волоски на тілі та кінцівках) і нюх.

Зір дуже слабкий — є декілька пар простих очок. Більшість павукоподібних — хижаки, пристосовані до живлення напіврідкою їжею.

Спіймана здобич вбивається отрутою, покриви жертви розриваються і всередину вводяться травні соки. Потім розріджений вміст жертви всмоктується. Для цього служить забезпечена м’язами глотка, яка переходить у тонкий стравохід і далі — у сисний шлунок. Вирости кишечнику утворюють печінку, клітини якої виділяють травні ферменти. Дихальна система представлена легенями або трахеями. У вищих павуків виникають трахеї. Деякі павуки мають і легені, і трахеї.

Кліщі завдяки дрібним розмірам пристосувалися до поглинання кисню всією поверхнею тіла. Кровоносна система добре розвинена у видів, які дихають легенями. На спинному боці головогрудей розташоване серце, від якого відходять великі кровоносні судини. Система виділення представлена мальпігієвими судинами — сліпими виростами кишечнику. Павукоподібні роздільностатеві. Запліднення в більшості випадків внутрішнє. Поширені повсюдно.

Страницы: 1 2