Мета: розширити уявлення учнів про спільнокореневі слова; вчити практично їх визначати, знаходити в них спільну частину — корінь; формувати мовне чуття; вчити відчувати природну основу звучання слів, чути різницю у звучанні та складі слів, лексичному значенні слова; розвивати мовлення, мислення, творчі здібності учнів, Обладнання: словесний матеріал, картки, схеми-опори. ХІД УРОКУ I. Організаційний Момент II . Творча Робота Над Спільнокореневими Словами 1. Слухання вірша. Аналіз тексту вірша Учитель Віхола-метелиця вийшла за село — Холодно метелиці у селі було. Гув на вулиці вітрище, Що у вербах так і свище. Вранці стихло... Випав сніг... Вітер стих. Сонечко сяє, вітерець колише віти...
Як же вітерцеві й сонцю не радіти? — Діти, у тексті вірша зустрічаються слова-родичі.
Ціла сімейка слів! У кожній вашій сім'ї є мама, тато, діти, дідусь і бабуся... Це — родина! У слів теж є родичі, і вони теж схожі між собою. Знайдіть у вірші таку сімейку. Діти знаходять слова: Вітрище, вітер, вітерець. Дають їм характеристику: Вітрище — слово сильне, сердите; Вітер — більш спокійне, лагідне; Вітерець — ніжне, пестливе.
. Учитель. їхню силу і міць чути за звучанням. Хто найсильніший?
А найніжніший? Промовте слова, послухайте, як вони звучать. — Уявіть собі деревце: корінь — один, а гілочок — багато, і всі вони схожі, хоч і дещо різні... Отак і у слів-родичів — один корінь. Знайдемо його: вітер — вітрище — вітерець — вітрюган. Висновок. Слова, що мають спільний корінь, — це спільнокореневі слова.
2. Гра «Зрости деревце» На столі лежать картки із словами (можна розташувати їх на дошці). Учні обирають серед них спільнокореневі слова-родичі та чіпляють відповідні до певного деревця (на магнітній дошці).
3. Гра «Обери будиночок» Учитель, Серед цих слів є слова — назви предметів, ознаки предметів та слова, що означають дії предметів. Поселіть кожне слово до свого будиночку. Біля дошки працюють троє учнів, коментуючи свою роботу. Учитель. Молодці, впоралися!
Гарний садок у нас вийшов, і будиночки ви правильно заселили відповідними мешканцями. 4. Самостійна творча робота (у парах) Учитель. На ваших партах є картки, а на них — деревця-пагінці, але гілочок у них немає.
Спробуйте виростити кожен свій садочок. На кожну парту дається 4 картки-деревця з набором слів, з яких треба вибрати потрібні — спільнокореневі. Учитель допомагає.
Учні «саджають сад» — прикріплюють кожне деревце до великого аркуша паперу. Розглядають, яке деревце вийшло пишнішим. НІ.
Підсумок уроку Учитель Багато слів на світі, Та зайвих не буває. Слова спільнокореневі, Бо спільний корінь мають. Тата й маму, діда й бабу має кожна людина, І у слів, як у людей, теж буває родина. — Що на уроці вам сподобалося найбільше? IV.
Домашнє завдання — Спробуйте вдома скласти міні-твір, невеличку казочку, використовуючи групу спільнокореневих слів (сніг — сніговичок — Сніжинка — Засніжений; сонце — Сонячний — Сонечко — Соняшник Тощо).
