Принципово важливим є введення в підручник двох ексклюзивних рубрик, при першій зустрічі з якими учні ознайомляться з їхніми візитками. Підручник спеціально спланований таким чином, що в «Запрошенні в подорож» обкреслені лише його найважливіші орієнтири, а не розкриті всі напрямки. На першому уроці п'ятикласника не слід навантажувати деталізованою інформацією про розгалужену структуру посібника. Значно ефективніше може бути тактика поступового відкриття таємниць Одна з нових рубрик має назва «Світова література очами українських письменників». Саме завдяки їй учні довідаються, що видатні українські майстри слова завжди прагнули розповісти читачам про досягнення світового красного письменства. У їхній творчій спадщині чимало віршів, присвячених закордонним письменникам, добуткам різних національних літератур, виражень про значення кращих зразків світової літератури для розвитку людства.
Ця рубрика, - маленький, але, на наш погляд, важливий крок до усвідомлення ролі перекладної літератури як могутнього фактора в духовному прогресі українського народу. Взагалі ж, взаємозалежному вивченню закордонної й української літератур у підручнику приділені особливе місце, матеріали щодо реалізації межпредметних зв'язків пронизують всі його структурні компоненти. Друга нова рубрика - «Літературними куточками планети».
Її ціль - представити учням самі прославлені пам'ятні місця, збережені або створені на знак великої поваги до шедеврів літератури і її творців. Це й музеї, і пам'ятники письменникам, і скульптурні зображення літературних героїв. Навіщо учням знати про ці своєрідні культурні острівці, які є гордістю цілих націй? У наш практичний час, коли, на жаль, багато хто зі старшокласників зневажає літературою як предметом, що «не знадобиться» у подальшому житті, необхідно ще з 5 класу вести роботу, спрямовану на усвідомлення учнями важливості перекладної літератури для формування гармонічної особистості, її значення для повноцінного розвитку суспільства. Саме тому вже молодшим підліткам пропонуємо задуматися: чому різні народи з більшою повагою зберігають пам'ятні місця, пов'язані з фольклором і літературою Завершити роботу навчального року допоможуть сторінки за назвою «Підводимо підсумки подорожі», ціль яким - не просто оглянутися на пройдене, а підвести учнів до думки, що кінець 5 класу - це лише невелика зупинка на шляху творчого читача, а спереду - нові відкриття й читацькі перемоги Процес створення підручника триває Поступово протягом останніх 20 років на кафедрі методики викладання світової літератури Національного педагогічного університету ім'я М.
П. Драгоманова зложилася досить розповсюджена методична школа «Теорія й технологія викладання закордонної літератури». Сьогодні неї представляють 2 доктора педагогічних наук, 15 кандидатів педагогічних наук за фахом теорія й методика навчання (закордонної літератури), а також численна когорта вчителів з різних регіонів України Зазначені досягнення в області педагогічної науки обумовлені продуктивною педагогічною й науковою діяльністю докторантури й аспірантури, які плідно працюють при кафедрі з 1985 року. Сьогодні тут результативно проводять свої дослідження багато докторантів і аспірантів З 1990 р.
авторська школа професора Л. Мирошниченко офіційно визнана вченою радою НПУ ім'я М.
П. Драгоманова.
Наукова концепція вченого формувалася в межах київських, московських і ленінградської методичних шкіл Серед новаторських ідей, які розроблялися представниками школи вже в перші роки її існування, можна назвати ті, які стосуються загальних проблем у вивченні української, росіянці й закордонної літератур. Вони втілені, зокрема, у дослідженнях О. Куцевол «Особливості вивчення епиграфових добутків», О. Ісаєвій «Формування світогляду старшокласників при вивченні художнього твору», О. Орловой «Специфіка вивчення ліричних добутків». Спектр проблем для вивчення збагачувався, і значна частина нових напрямків вітчизняних методичних досліджень початку формуватися із введенням курсу «Закордонна література» у навчальні програми середніх навчальних закладів (1992). Адже Україна була першим у світі державою, що впровадило предмет, що відкривав можливості учням середніх загальноосвітніх установ опановувати найкращими досягненнями світового письменства.
З переглядом Концепції літературного утворення в Україні процес коректування методичних ідей школи Л. Мирошниченко зберігає внутрішній потенціал. А це означає, що кожне нововведення в сучасній філософії утворення не залишається без уваги вчених, які прагнуть оптимізувати, за твердженням Д. Наливайко, розвиток тих предметів, які розширюють обрії світогляду нашої молоді, розробляти такі технології навчання закордонному мистецтву слова, які дають можливість у найбільшій мері задовольняти потреби учнів за умови нової культурної, політичної, ідеологічної, суспільної, соціальної ситуації Підтвердженням цього є поява досліджень, кожне з яких можна назвати новаторським у вітчизняній методиці. Наприклад, дисертації А. Мартинец «Формування поняття «національного образа-персонажа» на уроках закордонної літератури», Л.
Удовиченко «Особливості вивчення християнських образів закордонної літератури в загальноосвітній школі», Ж. Клименко «Взаємозалежне вивчення закордонної й української літератури в 5-8 класах загальноосвітньої школи», Т. Матюшкиной «Використання логічних схем-конспектів як засіб підвищення ефективності вивчення закордонної літератури», А. Витченко «Удосконалення літературного розвитку школярів засобами театрального мистецтва», Ю. Дишлюк «Формування ораторських умінь у процесі вивчення закордонної літератури» і т. п.
Поруч із проблемами забезпечення навчального процесу в середніх загальноосвітніх школах з'явилася магістральна проблема професійної підготовки вчителі закордонної літератури у вищому навчальному закладі. Зусилля засновника школи було спрямовано на формування професійної готовності студентів-філологів до викладання світової літератури. Як наслідок - з'явився підручник для студентів зі спеціальності «Закордонна література», що стало знаковою подією в історії становлення не тільки авторської школи, а й розвитку вітчизняної методичної науки. У цьому виданні сформульована така наукова концепція: ефективність процесу формування професійної готовності студентів-філологів до викладання світової літератури залежить від відповідності розробленої методичної системи науково-теоретичного й практичного навчання вимогам викладання шкільної дисципліни «Закордонна література».
Складність і своєрідність цього процесу полягають у тому, що професійна діяльність учителя світової літератури характеризується багатогранністю, що має потребу в різноманітних методах, прийомах і формах науково-теоретичної й практичної підготовки Концепція враховує основні положення сучасної методології й заснована на діючому й системному підходах. Різні аспекти проблеми науково-теоретичного й практичного забезпечення процесу вивчення закордонної літератури розробляються з обліком магістральних концептуальних положень Результати досліджень, які проводяться в межах наукової школи, лягли в основу формування таких наукових концепцій: - технологія розвитку читацької діяльності старшокласників є продуктивною при умовах обліку специфіки читання як виду естетичної рецепції, впровадження комп'ютерних технологій навчання, застосування інтерактивних видів і форм роботи, організації дослідницької діяльності (О. Ісаєва); - теорія й технологія вивчення переведених художніх творів у старших класах загальноосвітніх шкіл повинні враховувати специфіку художнього перекладу, розкриття феномена инокультурности, впровадження в практику викладання елементів порівняння оригіналу й перекладу (Ж. Клименко); -ефективність технології вивчення образів-персонажів у шкільному курсі закордонної літератури старшої школи забезпечується впровадженням спеціальних груп навчальних завдань на різних етапах сприйняття, аналізу й інтерпретації образів-персонажів з урахуванням контексту, різних аспектів, специфіки літературного напрямку (Л. Удовиченко); -теорія й технологія літературного утворення майбутніх учителів світової літератури (В. Бабенко); -теорія й технологія підготовки майбутніх учителів літератури до науково-дослідної й інноваційної діяльності (О.
Костюк); -теорія й практика формування професійної готовності майбутніх учителів закордонної літератури до організації читацької діяльності учнів (Т. Табунник); -теорія й технологія вивчення світової драматургії в курсі «Закордонна література» (А. Витченко). Ці напрямки не вичерпують всіх теоретичних пошуків методичної школи. Вони представлені роботами вчених, позиція яких має самокоштовне значення й творчо збагатила методику вивчення закордонної літератури.
