Твір по літературі: Соня й розкольників читають євангеліє
Мені здається, що сцену читання Євангеліє Достоєвський увів для того, щоб показати, наскільки Розкольників і Соня моральні. Сцена читання Євангеліє в романі психологічно найбільш напружена й цікава. Я з інтересом читав і по ходу дії думав, чи зуміє Соня переконати Раскольникова в тім, що жити без Бога не можна, чи зможе своїм прикладом направити його вверу.
Розкольників дивувався, як у Соні ганьба й низькість сполучаються із протилежними й святими почуттями. Просто Соня духовно вище, сильніше Раскольникова. Соня серцем вірить в існування вищого божественного сенсу життя. Розкольників запитав Соню: "Так ти дуже молишся богові-те, Соня?" і Соня, стисши його руку, відповіла: "Що ж би я без бога-те була?". "А тобі бог що за це робить?" - допитивался Розкольників, "Все робить!" - відповідала Соня. Розкольників із цікавістю вдивлявся в Соню, як ця тендітна й лагідна істота може так, тремтячи від обурення й гніву, бути переконана у своїй вірі
Отут він помітив книгу на комоді - Євангеліє. Мені здається, що зненацька для самого себе, він попросив Соню почитати про воскресіння Лазаря. Соня коливалася, навіщо це невіруючому Раскольникову, він наполягав. Я думаю, Розкольників у глибині душі пам'ятав воскресіння Лазаря й сподівався на чудо воскресіння самого себе. Соня початку читати спочатку боячись, придушуючи спазми горла, коли ж дійшла до воскресіння - голос її зміцнів, дзенькав як метал, вся вона тремтіла передчуваючи чудо воскресіння й чуда, що Розкольників почує й увірує також як вірує вона. Розкольників із хвилюванням слухав і спостерігав за нею. Соня дочитала, закрила книгу й відвернулася. Мовчання тривало п'ять мінут. Раптом Розкольників з рішучістю в погляді заговорив: "Підемо вместеея прийшов до тебе. Ми разом прокляті, разом і підемо!"
Значить чудо все-таки відбулося, Розкольників у душі зрозумів, що залишатися так не може, треба зламати що треба, взяти страждання на себе. Приклад Соні був дуже важливий для Раскольникова, вона зміцнила його в його відношенні до життя, до віри. Розкольників прийняв рішення, і це був уже не той Розкольників - що метається, коливний, а прояснений, знаючий що робити. Я думаю, що воскресіння Лазаря - це воскресіння Раскольникова.
