Мета: ознайомити учнів з окремими фактами біографії Д. Дефо, з історією створення роману «Робінзон Крузо», здійснювати міжпредметні зв'язки; викликати інтерес до книги «Робінзон Крузо».
обладнання: текст роману «Робінзон Крузо», ілюстрації до книги, карта Південної Америки, титульний лист першого видання книги (англійською мовою).
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності
інтерактивне опитування
- Діти, чи хотіли б ви потрапити на безлюдний острів? Чому?
(На дошці проводиться підрахунок голосів учнів, відданих за відповідь «так» чи «ні», та робиться висновок про загальну думку класу та основні причини таких рішень.)
Цікаво, що в сучасному світі є ще багато безлюдних островів, наприклад, у Греції, Хорватії, Індонезії, а туристичні агентства багатьох країн пропонують подорожі й навіть відпочинок на таких островах для людей, які мріють усамітнитися та відчути себе «Робінзонами».
А от герой роману Д. Дефо зовсім не мріяв потрапити на безлюдний острів. Але доля вирішила інакше. Вона зробила Робінзона Крузо героєм однієї з найулюбленіших дитячих книг. Жан-Жак руссо, французький просвітитель, вважав: «"Робінзон Крузо" - це перша книга, яку варто прочитати кожній людині, як тільки вона навчиться читати за букварем».
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. слово вчителя
- Що відомо про автора цієї безсмертної книги?
Один тільки перелік його творів складає важкий том. А всіх його книжок, як цеглин, вистачило б на постамент для пам'ятника, на якому б височіла лише одна постать. І це не був би він сам. людина в дивному одязі, у козлячій шапці й із волохатою парасолькою стояла б там, немов на пагорбі, оглядаючи все навкруги уважним поглядом моряка. Це Робінзон Крузо, герой книги, яка єдина принесла авторові славу на віки.
Дефо народився в сім'ї релігіозних емігрантів, вихідців із Фландрії. Батько його був торговцем, а хлопця готували до кар'єри проповідника. Але священиком він так і не став, обравши долю комерсанта: торгував вином, тютюном та трикотажем, займався виробництвом цегли та черепиці; жив в Іспанії, побував в Італії, Франції й Баварії, верхи на коні об'їздив усю рідну Англію. ризиковані проекти Дефо часто закінчувалися банкрутством, тож неодноразово йому загрожувала боргова тюрма.
Судеб таких изменчивых никто не испытал, Тринадцать раз я был богат и снова беден стал,-
писав він на схилі років, підбиваючи підсумки свого бурхливого життя.
Багато лиха довелося йому зазнати, багато пережити. Іноді, особливо в дні негараздів, йому здавалося, що його захопила стихія у відкритому морі. Проте, енергійний, витривалий, розумний, спритний, він відроджувався, немов фенікс, щоб знову взятися за декілька ризикованих проектів.
Молодому комерсантові дуже хотілося бути дворянином, але його прізвище - Фо - ясно вказувало на просте походження майбутнього письменника. Тоді Даніель став називати себе «містер де Фо», а вже пізніше прізвище стало писатися як одне слово. Винахідник і фантазер, Дефо навіть створив власний фамільний герб: три грифони на фоні червоних і золотих лілій і поряд латинський девіз: «Похвали гідний і пишаюся сам».
Але Дефо ніколи не обмежувався однією справою. Він брав активну участь у політичній боротьбі й навіть у повстанні. За пристрасні політичні памфлети його карали штрафами, тюремним ув'язненням і - одного разу - страшним приниженням біля ганебного стовпа. Але, очікуючи на це покарання, Дефо написав «Гімн ганебному стовпові» та поширив його серед лондонців. Коли його вивели для покарання, жителі столиці Англії влаштували йому пишну овацію.
В кінці життя він став самотнім. Письменник добре розумів почуття Робінзона Крузо, який зазначав: «Посеред величезного скупчення людей у Лондоні, де я пишу ці рядки, я самотніший, ніж був усі 28 років заточення на безлюдному острові».
На могилу Дефо поклали білу плиту З роками вона заросла, й, здавалось, що й пам'ять про цю людину покрилася травою забуття. Минуло більше 100 років. І час відступив перед його великими творами. Коли журнал «Крісчен уорд» у 1870 р. звернувся до хлопчиків і дівчаток Англії з проханням надіслати гроші на спорудження нового пам'ятника на могилі Дефо, тисячі прихильників, у тому числі й дорослих, відгукнулися на цей заклик. У присутності нащадків великого письменника відбулося відкриття гранітного монумента, на якому було висічено: «В пам'ять автора "Робінзона Крузо"». І це справедливо: з 500 творів, написаних Д. Дефо, справжню славу йому принесла саме ця книга.
2. Бесіда
- Що вразило вас у біографії Д. Дефо?
- Які факти запам'яталися, привернули увагу? Чому?
3. історія створення роману
Назва твору
1-й літературознавець. Перше видання «Робінзона Крузо» було надруковано в лондоні 25 квітня 1719 року без імені автора. Дефо видав цей твір за рукопис, створений самим героєм історії.
Ви здивуєтеся, але книги «Робінзона Крузо» у Дефо немає! роман був названий інакше. (Демонструється обкладинка першого видання книги.)
Ігрове завдання
Хто краще перекладе назву книги з англійської українською мовою?
(Див. додаток)
(Читання заголовка англійською мовою і переклад, можлива допомога учня - знавця англійської мови або вчителя.)
Учень записує на дошці повну назву роману:
«ЖИТТЯ, НЕЗВИЧАЙНІ І ДИВОВИЖНІ ПРИГОДИ РОБІНЗОНА КРУЗО - МОРЯКА З ЙОРКА, ЩО ПРОЖИВ ДВАДЦЯТЬ ВІСІМ РОКІВ У ПОВНІЙ САМОТНОСТІ НА БЕЗЛЮДНОМУ ОСТРОВІ, біля берегів Америки, біля гирла великої річки Оріноко, опинившись на березі після аварії корабля, під час якої загинув весь екіпаж, крім нього, з додатком розповіді про не менш дивовижний спосіб, яким його, врешті-решт, визволили Пірати. Писано ним самим».
Бесіда
- Зверніть увагу на слова, які виділено крупним шрифтом (життя, пригоди, Робінзон Крузо, пірати). Як ви гадаєте, чому автор виділив саме ці слова?
- Порахуйте, скільки слів має ця назва у перекладі українською мовою. (59)
4. Прототип Робінзона
2-й літературознавець. В основу сюжету книги Дефо покладено історію шотландського матроса Олександра Селькірка, який прожив на острові Мас-а-Тьєрра (біля узбережжя Чілі) у повній самотності 4 роки й 4 місяці. Опинився на острові боцман за своїм бажанням: не міг знайти спільної мови з капітаном, та й судно, на якому вони подорожували, було занадто старим і ненадійним.
Селькірк сподівався повернутися додому на одному із суден, що заходили до островів за прісною водою. Так і сталося. Але тільки через 4 роки і 4 місяці, які морякові треба було прожити на безлюдному острові.
Як первісні люди, він навчився видобувати вогонь тертям, а коли в нього закінчився порох, ловив руками диких кіз.
Коли корабель «Дьюк» наблизився до острова, моряки побачили людину в звірячих шкурах, яка не могла вимовити жодного слова... Але одразу повернутися Селькірку не судилося. Йому довелося об'їхати навколо світу й повернутися додому капітаном вітрильника «Інкриз».
Олександр Селькірк - прототип Робінзона Крузо.
Прототип - це реально існуюча особа, яка слугувала авторові прообразом (моделлю) для створення літературного персонажа.
5. робота з картою
Учень-географ (показує на карті острів Мас-а-Тьєрра (зараз - острів Робінзона Крузо (біля узбережжя Чілі)), а потім демонструє місце, де міг розташуватися вигаданий Д. Дефо острів: біля берегів Бразилії, біля гирла р. Оріноко). Парадокс: острів, названий на честь героя, був, за задумом автора, зовсім в іншій географічній точці.
6. Читання роману
(Становлення молодого Робінзона: пошуки своєї мрії, нестримний потяг до морських мандрівок всупереч волі батьків.)
- До чого закликав юного Робінзона батько?
- Що означає теорія «золотої середини»?
- Чому юнак не послухався батька й матері?
- Які випробування випали на його долю?
III. Висновки уроку
Сьогодні ми:
- помріяли про перебування на безлюдному острові;
- дізналися про життя Д. Дефо;
- ознайомилися з поняттям «прототип»;
- почали мандрувати разом з героєм роману.
IV. Домашнє завдання
Страницы:
1 2
