Мета:
Продовжити знайомити школярів з історичними піснями;Проаналізувати ідейно-художній зміст програмових творів, пов'язуючи з історичними подіями, які в них оспівані; визначити провідні мотиви цих пісень; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, спостережливість, уміння виразно і вдумливо читати пісні, створювати уявні словесні картини, логічно мислити; виховувати почуття пошани до історичних героїв, митців народної пісні Прищеплювати пунктуальність, відповідальність за доручену справу.
Тип уроку:
Засвоєння нових знань.
Обладнання:
Тексти пісень, учнівські малюнки до програмових творів, міні-бібліотечка «Доба козаччини»; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис пісень. ХІД УРОКУ I.
Організаційний момент
II
Актуалізація опорних знань
1.
Бесіда за питаннями:
• Які пісні називають історичними? Наведіть приклади.
• Чим відрізняється стара пісня від історичної? • Коли і у зв'язку з чим виникли історичні пісні?
• Про що розповідається в найдавніших історичних піснях? • За що народ прославляє у піснях своїх захисників? Кого саме? Назвіть відомих вам героїв. • Кому ми вдячні за те, що маємо зараз можливість насолоджуватися народними історичними піснями? III.
Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
IV.
Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Головний герой історичної пісні — козак (матеріал для вчителя)
Оглядаючи малюнки учнів до програмових творів, звертаємо їх увагу на зовнішній вигляд козака (голена голова з «оселедцем», голене обличчя, вуса кінцями донизу, мужній і суворий вигляд обличчя, сміливий і гострий погляд), на одяг (жупан або кирея, смушкова шапка із шликом, біла вишиванка, широкі шаровари, вправлені в чоботи,— все це яскравих кольорів), на зброю (шабля при боці, пістоль за поясом, рушниця і т.
д.), на горду поставу тіла, у якій відчуваються сила, відвага, готовність у першу ж мить кинутися в бій. На коні козак сидить вільно і зручно, як влитий,— «наче з конем народився».
Ось такі люди захищали наш рідний край від зазіхань зовнішніх ворогів; такими були наші предки, наші далекі прадіди. Слід також зазначити, що на Січі в низових (рядових) козаків спеціально виховувалося нехтування матеріальними благами, байдужість до грошей і майна.
Найбільш цінилися воїнська доблесть, мужність, відвага (до одчайдушності), вірність товариству і рідному краю, винахідливість у бою, мистецьке володіння зброєю, нещадність до ворогів. Звичайно, козацька верхівка наживалася в походах, часто за рахунок низових козаків. Майнової рівності між козаками не було.
3. Аналіз історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку»
3.1.
Виразне читання пісні вчителем або прослуховування її в аудіоза-пису (вокальне виконання пісні). 3.2. Хто він, Морозенко? Можливо, це один із соратників Богдана Хмельницького — полковник Станіслав Морозенко або осавул (виборна службова особа, яка відала озброєнням, постачанням та військовою підготовкою козаків) Кропивнянського полку Нестір Морозенко. 3.3. Історичні події, відтворені в пісні (розповідь учителя).
У XIVст. литовські князі захопили більшу частину України, а польські феодали загарбали Галичину і Західну Волинь. Між феодалами Литви і Польщі велась уперта і тривала боротьба за українські і білоруські землі, від якої найбільше страждав трудовий народ.
Становище трудящих почало різко погіршувалось після того, як у 1569 р. на шляхетському сеймі в Люблині було проголошено політичне об'єднання Литви з Польщею і українські землі, що знаходилися в межах Литовської держави, опинились під владою шляхетської Польщі. Захоплені пристрастю до наживи, польські магнати і шляхта почали привласнювати величезні земельні масиви, нещадно закріпачувати селян, збільшувати феодальні повинності.
Вони господарювали на Україні, як у колонії. Від них не відставало місцеве українське панство. Загарбавши українські землі, польські феодали (магнати і шляхта) встановили на Україні найтяжчий, нелюдський кріпосний гніт.
Весь тягар кріпосницького і національного гніту ліг на селянство, міську бідноту, козацькі низи. Польська шляхта не вважала українських селян за людей, грубо топтала їх людську гідність. Польські пани за допомогою Ватикану заходами жорстокого примусу насаджувати на Україні католицизм, запроваджували церковну унію, проводили політику насильного ополячування українців, глумилися з української мови і культури, намагаючись духовно поневолити український народ. Все це викликало ненависть народу до гнобителів, загострювало класові суперечності, спричинялося до масових селянських повстань, які кінець кінцем привели до Народно-визвольної війни 1648-1654 рр. Протягом шести років Народно-визвольної війни українського народу кримський хан виступав із своїм військом то на боці козаків, то проти них — з пансько-польськими полчищами. Проте в усі часи татари не припиняли грабунку українських земель.
Навіть після переможних битв разом з козаками, повертаючись додому в Крим, підступне татарське військо палило й грабувало села та міста, вбивало чи забирало в полон мирних людей. Козаки їм цього не дарували і часто вступали у кровопролитні бої зі своїми вчорашніми союзниками. Це були страшні часи. Більшість сіл і міст лежало в руїнах, поля не оралися, хліб не сіявся.
Змучений люд блукав по країні. Люди гинули не лише в боях і під час татарських нападів, а й від голоду. Отже, пісня «Ой Морозе, Морозенку» розповідає про один із боїв, під час якого татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка.
3.4. Особливості пісні. Даний твір у народі користується особливою любов'ю. На західноукраїнських землях її виконують навіть під час поховання видатних людей, віддаючи їм останню шану. Ця пісня дуже поширена в різних місцевостях України. Записано понад сорок варіантів її, а в народі їх існує, очевидно, ще більше.
Вже сама численність варіантів пісні вказує на незвичайну популярність славного козацького ватажка Морозенка, пам'ять про якого народ зберіг навічно у своїх творах. Образ Морозенка став узагальненим образом захисника вітчизни. В одних варіантах пісень герой бореться з «ляхами-панами», в інших — з турками, татарами, з «турком-шве-дом» чи просто з лихими ворогами.
3.5. Тема: Оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами. 3.6.
Ідея: Возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів. 3.7. Основна думка: Нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б'ється за свою незалежність, неодмінно переможе. 3.8. Жанр: Історична пісня. 3.9.
Композиція. Твір має свого роду обрамлення — починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка. Експозиція: Похід козаків на татар під керівництвом Морозенка. Зав'язка: Бій з ворогом.
Кульмінація: Полон та катування героя. Розв'язка: Сум матінки-України з приводу смерті свого сина. В інших варіантах цієї пісні Морозенко — преславний козак, який «на три милі кругом себе кладе ворожого трупу», у бою за ним «тече кривавая річка. Ні страху, ні втоми не знає молодий воїн, і лише численність ворогів здолала героя. Терплячи страшні муки, Морозенко не кориться, він виявляє незвичайну витривалість, зневажає смерть і з думкою про Україну гине. 3.1.
Складіть інформаційне гроно щодо характеристики образу Морозенка, посилаючись на текст пісні. Основною рисою Морозенка була насамперед любов до Батьківщини, готовність завжди виступити на її захист, виняткова мужність У боях з ворогом. Пісня підкреслює красу і силу улюбленого героя, його хоробрість і молодецтво: Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає, Попереду Морозенко Сивим конем виграває. Захищаючи рідні землі, Морозенко хоробро б'ється із заклятими ворогами. Під час бою повністю проявився блискучий талант молодого полководця: татари втратили втроє більше, ніж козаки. Потрапивши в полон, Морозенко мужньо переносить катування (з вирваним серцем герой споглядає Україну із Савур-могили).
Цей факт підкреслює незвичайну силу і витривалість героя. В останню хвилину життя Морозенко думає не про себе, а про свою сплюндровану батьківщину. 3.11. Словникова робота. Єси — У значенні «є, будеш».
Савур-могила — Тут ідеться про один зі степових курганів на півдні України. Обоз — Укріплений військовий табір. 3.12.
Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питан нями: • Хто такий Морозенко?
Окончание сочинения: 1
2 3
