Гуронець і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-ів і гуронця. Поняття про філософську повість

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы

Коханням клопочуться про військові чини, й посаду дістає чоловік найвродливішої. Ваше становище набагато краще: мова йде про те, щоб повернути вашого чоловіка на світ божий і одружитися з ним; це святий обов’язок, і ви повинні його виконати. Прекрасних і пишних дам, про яких я вам говорю, ніхто не плямує, вам же аплодуватимуть; скажуть, що коли ви й простудилися, то це лише ради надмірної чесноти».— «ах, якої там чесноти? — скрикнула прекрасна Сент-ів.— Що за лабіринт неправди!

Що за країна!» Що стосується Простака, він «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем», і в цьому разі зникнення імені можна тлумачити як зникнення тієї людини, яка його носила.

Отримавши посаду, яка давала йому засоби для існування, він перестав бути самим собою. 4 група. Як впливали на долі головних героїв повісті влада й органи правосуддя? Як до останніх ставиться Вольтер? Очікувані результати Беззаконня іноді чиниться в будь-якій країні й у будь-яку добу.

Власне, для того й існують органи правосуддя — не було б беззаконня, вони стали б непотрібні. Питання ж у тім, як ставляться до беззаконня влада і суспільство, є воно для конкретного суспільства нормою чи аномалією. І тут Вольтер, як то кажуть, відвів душу. У повісті сама влада (король, міністри, єзуїти, суддя) беззаконня й чинить, а от щодо ставлення до нього суспільства, то цю аномальність герої повісті вважають нормою. Вони переконані, що лише так і повинно бути, більше того, вони самі це беззаконня підтримують. Ясніше нікуди; якщо жінки — повії (яка різниця, за яку ціну торгувати собою — за гроші чи за посади?

), якщо чоловіки — сутенери (вони не лише «зовсім не сердяться» на жінок за цей продаж, але й живуть за рахунок повій), і якщо це робиться на рівні державних посад (в «округах чи навіть армії»), то в такім разі вся Країна — будинок розпусти, чи не так? Наче все по-просвітницькому логічно й чітко. Краще за просвітителя Ґете не скажеш: «Несправедливість всюди верховодить і беззаконство стало за закон». Через сприйняття людини, яка здатна «сприймати всі предмети в неспотвореному вигляді», гуронця за вихованням, Вольтер розкриває своє ставлення до французького дворянства та духовенства, серед яких панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні переслідування, корупція королівської адміністрації. автор піддає критиці політику, релігію, шлюб, науку. 5 група.

Деякі дослідники вважають, що фінал повісті примирливий, усе начебто влаштовується на краще. Проаналізуйте фінал повісті і сформулюйте своє судження про нього. Очікувані результати І справді, усі, крім бідолахи Сент-ів, непогано влаштувалися: «Час зм’якшує все. Пан де лувуа, нарешті, зробив-таки прекрасного офіцера з Простака, який з’явився в Парижі й у війську під іншим ім’ям; його вихваляли всі чесні люди, й він був водночас безстрашним воїном і філософом. До останньої хвилини життя шанував він пам’ять ніжної Сент-ів.

абат де Сент-ів і пріор одержали прибуткові духовні посади. Версальська побожниця зберегла діамантові сережки й одержала гарний подарунок.

Отець Ту-а-Ту отримав скриньки шоколаду, кави, грудкового цукру, цукатів, разом з «роздумами» преподобного отця Круазе й «Квітами святості», заведеними в сап’янові палітурки. Добрий Гордон до самісінької смерті приятелював з Простаком; він теж одержав добру посаду й забув назавжди спокутливу благодать… » але і тут є неприхований сарказм: такі детальні описи, майже смакування в зображенні добробуту згаданих героїв на тлі смерті юної дівчини чимось нагадують пишномовні описи наїдків на чийсь тризні.

Вони дещо навіть непристойні, блюзнірські: панна Сент-ів померла, зате Простак став «прекрасним офіцером»; панна Сент-ів померла, зате абат де Сент-ів і пріор отримали «кожен прибуткові посади» і т. п. це швидше знущання над людською ницістю, ніж примирення із дійсністю. Та й згадані у фіналі «чесноти» Простака більш ніж сумнівні.

«Безстрашний воїн і філософ» усі ці блага отримав від людини, яка збезчестила його наречену. але ж якби Сент-ів була не «природною людиною», а цивілізованою особою, схожою на свою версальську приятельку, то чим би тоді гуронець відрізнявся від чоловіка тієї «побожниці», який отримав свою посаду подібним чином? і врятував себе від цієї ганебної ролі не він сам, а панна Сент-ів шляхом самопожертви й ціною власного життя. Повість називається «Простак», бо саме так звали її головного героя. але ж у її фіналі Вольтер пише, що гуронець «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем», і в цьому разі зникнення імені можна тлумачити як зникнення тієї людини, яка його носила.

Фа-тальнішого й песимістичнішого фіналу в літературному творі тієї доби годі й шукати. До того ж дійсно примирливо-елегійний тон Вольтера не лише не послаблює, а й посилює це враження. І остання фраза твору («У нещасті нема нічого доброго») не суперечить «примирливій розв’язці», а, навпаки, є філософською крапкою в згаданій трагедії.

ця формула суперечить новому девізові старого Гордона: «Нещастя інколи йде на добре». Причому старий янсеніст «забув назавжди спокутливу благодать».

2. жанрові особливості повісті Вольтера «Простак» Учитель. Тепер поговоримо про жанрові особливості твору «Простак». В усіх довідниках написано, що це — філософська повість: у «Простакові» крім просто наявності філософських ідей є ще одна вирішальна ознака: у ній філософські ідеї є головними героями твору. Скажімо, головним героєм «Простака» є не гуронець, а ідея природної людини, її конфлікту з «цивілізованим» суспільством. Не між Геркулесом де Керкабон і Гордоном точиться суперечка в Бастилії, а між філософськими концепціями Вольтера і руссо тощо. До того ж логіка розвитку подій обумовлена логікою розвитку філософських ідей, а не образів людей. Колись ще Пушкін справедливо закинув Вольтерові, що той у трагедіях «…не переймаючись ні вірогідністю характерів, ні законністю засобів, змушував... своїх персонажів до речі й не до речі висловлювати правила своєї філософії». Саме тому мав рацію а. Моруа, зауваживши, що героїв повістей Вольтера «можна катувати, палити, й ані автор, ані читач не відчувають справжнього хвилювання. Навіть ридання прекрасної Сент-ів, яка помирає з відчаю, не викликають сліз співчуття. В усіх цих повістях Вольтера йдеться про катастрофи,— але з точки зору «раціональності»,— а їхній темп до такої міри швидкий, що не встигаєш навіть засмутитися». IV

Рефлексія
1. Опитування (Відповіді формулюються спільно і записуються в зошити.)
Що свідчить про те, що «Простак» Вольтера — філософська повість? (Філософські ідеї не просто присутні у творі, А є головними героями твору; логіка розвитку подій обумовлена логікою розвитку філософських ідей. ) • До чого призвело спілкування Простака з Гордоном у Бастилії?

(Простак перевершує європейця природною кмітливістю, але й сам удосконалюється завдяки бесідам із янсеністом та позитивному впливу науки.) • Чому панна де Сент-ів загинула? (Панна де Сент-ів була «природною» людиною, не вміла торгувати собою та своєю честю. У цивілізованому суспільстві таким людям дуже важко не втратити своєї сутності і вижити.) 2. «Вільне письмо» на тему «У чому “простота” Простака?» V

Домашнє

Завдання
Підготувати запитання до повісті Вольтера «Простак» для взаємоперевірки; характеризувати образи повісті; завершити роботу над записами до останньої колонки таблиці «ЗХВ», заповнення якої розпочато на уроці 14.

Пример HTML-страницы
Пример HTML-страницы
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный ассистент
Adblock
detector