Гринев і Швабрин у повісті А. С.Пушкіна "Капітанська дочка"
Гринев і Швабрин - дві різні особистості. Але є між ними щось загальне. Обоє молоді, обоє офіцери, обоє дворяни
У дитинстві Гринев грав із двірськими хлопчиськами в чехарду. Батько відмовився відправляти юного сина служити в Петербург, а написав лист своєму старому другові під Оренбург. Швабрин виявився в Білогірській міцності через дуель. Він уже служив у Питере й испробовал всю красу життя. У міцності Швабрин висміює родину коменданта, а Гринев полюбив і не знущається з їхнього нехитрого життя. Швабрин розповідав про дочку коменданта як про «зроблений дурочке». Він сховав, як він безуспішно її домагався. Причиною дуелі стала не тільки пісня Гринева, але й через те, що він не витерпів глузувань над Марьей Іванівною й про родину Миронових. Гринев міг відмовитися від дуелі й донести на Швабрина скаргу, але він пішов на нерівний двобій, захищаючи честь самостійно. Швабрин і не міг припустити, що молодий юнак зробить такий сильний опір. Побачивши, що суперник відволікся, він наніс йому разючий удар у груди. Гринев не коливався, коли прийшла звістка, що Пугачов іде на Білогірську міцність. Швабрин же відразу вшив до заколотників і спробував погубити його при стратах у міцності. Тільки втручання Савельича врятувало юнакові життя. Швабрин був повним егоїстом, і його інтерес до Маші Миронової був також егоїстичним, Гринев же навпроти, хотів звільнити кохану від лиходія. У цьому йому допоміг Пугачов, йому сподобалася відкритість і чесність Петруши. Він простив Швабрина й відпустив Петра з Марьей Іванівною. Після цього через кілька років Гринев женився на Маші й вони жили в батьків Всимбирске.
По-моєму, Пушкін не зрячи використовує прислів'я "Бережи честь ". Пройшовши через ряд випробувань, Гринев виріс із двірського хлопчиська в гідного й чесного офіцера-дворянина. А Швабрин як був, таким і залишився: егоїстом, здатним на підлі й низькі вчинки.
