В. Симоненко «Ти знаєш, що ти – людина?». Громадський мотив у поезії

Мета
: продовжувати опрацьовувати поетичну спадщину В. Симоненка, зокрема визначити громадський мотив програмової поезії; розкрити її ідейну спрямованість; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, вміння висловлювати власні роздуми про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності і самодостатності; формувати кругозір, світогляд; виховувати патріотизм, гуманне ставлення до оточуючих, любов до рідної землі, почуття гордості за свою державу, відповідальність за майбутнє Батьківщини. Тип уроку
: засвоєння нових знань. Обладнання
: портрет В. Симоненка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис поезії «Ти знаєш, що ти — людина? » Хід уроку
I. Організаційний момент II.

Перевірка домашнього завдання Міні-конкурс на кращого виконавця напам’ять поезії В. Симоненка «Лебеді материнства». III. Актуалізація опорних знань літературний диктант «Життя і творчість В. Симоненка» • Хто назвав В.

Симоненка «витязем молодої української поезії»? (О. Гончар) • Про кого поет говорив, що «любив... читати історію та географію, а ще Шевченка та Горького»?

Він був для Василя Андрійовича за батька. (Дід Федір Трохимович) • Який фах отримав В. Симоненко після закінчення Київського університету? (Журналіста) • Газета, в якій працює Василь Андрійович після закінчення університету. («Черкаська правда») • Назва і рік видання першої книжки поезії В. Симоненка.

(«Тиша і грім», 1962 р.) • Жанр поезії «Лебеді материнства». (Колискова) • Символічні образи вірша «Лебеді материнства». (Лебеді, тополі, верба) • Чого навчає мати сина, ліричного героя твору «Лебеді материнства»? (Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину) • Композитор, який поклав поезію «Лебеді материнства» на музику. (А.

Пашкевич) • Назва збірки, за яку Василю Андрійовичу присуджено Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка.

(«Лебеді материнства») • Скільки років прожив поет? (28 років) • Місцевість, де похований поет. (Черкащина) Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюються 1 бал. IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу Жити. Творити.

Світ берегти. Світити людині на цілі світи. Холонуть зірки. Але чуйно і зірко Лиш ти не холонь-бо, людинонько-зірко. І. Драч Людина — перша необхідна дорогоцінність і велике чудо.

Р. Гамзатов 1. Вступне слово вчителя А чи замислювалися ви, хто ж така людина? Людина — найяскравіше створіння на Землі.

Homo sapiens — людина розумна. Саме властивість думати, мріяти, відчувати, творити робить людину унікальною. Щирість, людяність, любов — ось ключі до серця кожної людини.

Якщо ці почуття будуть панувати під час спілкування, діяльності, то ми досягнемо найвищого інтелектуального рівня. Саме тоді нам відкриється справжнє людське серце — невичерпна криниця світлих почуттів. Поринувши в неї — забудеш про кривду, зло, брехню, будеш відчувати себе щасливим. Ти — цілий світ. «На світі безліч таких, як я, але я, їй-богу, один», «Ми — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних»,— утверджував В. Симоненко в своїх творах.

2. Пояснення слова «людина».

(тлумачний словник) Людина, - и. ж. 1. Одиничне до люди. 1. // Будь-яка особа; кожний. // Людська постать. // Уживається у значенні одиниці ліку людей. 2. Особа як утілення високих інтелектуальних і моральних властивостей. 3. Уживається у значенні особового чи неозначено-особового займенника. // Уживається у значенні узагальненого або займенникового звертання (часто з означенням). 3. ідейно-художній аналіз поезії В. Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?» 3.1. Звучить поезія «Ти знаєш що ти — людина? » в аудиозапису чи в майстерному виконанні вчителя. 3.2. Історія написання поезії. Ставлення до людини як до гвинтика, яке принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух — це і змусило написати В. Симоненка вірш «Ти знаєш, що ти — людина?» Ця поезія належить його збірці «Земне тяжіння». Завдання кожної особистості, кожної людини — дати відповідь на питання, яке містить назва програмового вірша В. Симоненка. 3.3. Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи. 3.4. Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити. 3.5. Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна. 3.6. Композиція. Поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід. Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків. 3.7. Проблематика твору. • людина і суспільство (призначення людини на землі); • індивідуальність кожної людини; • швидкоплинність часу і життя. 3.8. Художні особливості поезії. Повтори: Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Риторичні запитання: «Ти знаєш, що ти — людина?» «Ти знаєш про це чи ні?» Риторичний оклик: «Гляди ж не проспи!» Епітети: «люди добрі, ласкаві, злі», «усмішка, мука єдина». 3.9. Ідейний зміст поезії. Вірш «Ти знаєш, що ти — людина?» по-симоненківськи простий, доступний для учнів. Та за філософською наснаженістю, могутньою гуманістичною напругою він належить до найвищих досягнень не тільки поезії Василя Симоненка а й усієї нашої літератури. Таке, на перший погляд, звичне питання — «Ти знаєш, що ти — людина?» — має глибокий філософський підтекст. Ти знаєш, що ти — людина? Отже, ти повинен знати, що ти — не бездушний гвинтик. Що ти повинен мати право на свободу, на визначення своєї людської гідності, на можливість жити так, як ти хочеш, і, нарешті, право на щастя. А чи є в тебе все це? Ти — цілий світ. Людина замислюється — а чи так я живу? Чи гідний я високого імені людини? Що треба зробити, аби залишити по собі добру пам’ять. А сьогодні все — озера, гаї, степи — для тебе. Отож проживи життя гідно, достойно людини, передай нащадкам те, що дістав ти в спадок від пращурів. Ось на такі роздуми наводить вірш, у якому на перший погляд нічого складного... І саме його простота й доступність і зумовлюють силу ідейно-художнього впливу твору на читача, змушують його переглянути своє ставлення до життя, до свого місця в ньому. 3.10. Обговорення змісту вірша. Бесіда за питаннями. • До кого і з якою метою поет звертається у творі? • Як В. Симоненко зображує людину? • Чим стурбований поет? • Чи стосується зміст поезії її автора? • За що поважають людину в суспільстві? • Які рядки повторюються у творі? Про що вони свідчать? • Як, на вашу думку, поет поєднує у творі теперішнє і майбутнє людини? • Які винагороди має людина в суспільстві? • Яким ви вбачаєте особисте майбутнє? • Над чим змушує замислитися кожного із вас твір В. Симоненка? VI. Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування 1. Звертаючись до читача, В. Симоненко в кожній людині вбачає: А) індивідуальність; б) вміння писати поезії; в) прагнення матеріально збагатитися. 2. У людини єдина (за поезією В. Симоненка): а) думка; б) усмішка і мука; в) радість. 3. Люди, на думку поета, бувають: А) щасливі і нещасливі; б) добрі і злі; в) вимогливі і жорстокі. 4. Чим багата людина на землі? А) Озерами, гаями, степами; б) горами, морями, полонинами; в) лісами, полями, луками. 5. Письменник у своєму зверненні наполягає на тому, щоб кожна людина:а) поспішала жити і кохати; б) написала хоча б одну поезію. в) була відповідальною перед суспільством; 6. В. Симоненко застерігає читача, щоб той: а) боровся з розкрадачами державного майна; Б) не проспав своє життя; в) обрав вірний життєвий шлях. 7. Який рядок по

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный ассистент