Мета : продовжити опрацьовувати ідейний зміст твору В. Чемери- Са, розкрити суть легенд, їх спрямованість; прослідкувати зв’язок цих легенд із контекстом повісті; розвивати увагу, допитливість, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно, обґрунтовано висловлювати власні думки, спостереження, доводити їх; формувати кругозір, світогляд; виховувати інтерес до історичного минулого країни, почуття любові до краси природи, пошану до творчості В. Чемериса. Тип уроку : формування вмінь і застосування знань. Обладнання : портрет В. Чемериса, ілюстрації з краєвидами Дніпра, бібліотечка творів письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). ХІД УРОКУ I. Організаційний Момент II. Перевірка Домашнього Завдання Учні зачитують план, який вони склали до твору; кожний пункт його пояснюють, коментують. Орієнтовний план до повісті В. Чемериса «Візантійський кінь» 1.
Історія виникнення острова Махортет. 2. Перша ніч героїв на острові. 3. Як ловити головня? 4. Дніпро — історична пам’ятка українців. 5. Розповідь легенди про Мар’яну і її коханого Петра. 6. Історія і легенда на берегах Дніпра. 7. Тривала, але вдала рибалка. 8. Особливості рибальської справи. 9. Полювання на ляща. 10. Бажання козаків перевезти золотого коня до Києва залишається нездійсненим. 11. Дніпро у вітряну погоду. 12. Труднощі виїзду з острова до міста у вихідний день. III. Актуалізація Опорних Знань Літературна вікторина «життя і творчість В. Чемериса» 1. Коли народився В. Чемерис?
(8 липня 1936 року) 2. Де працював майбутній письменник після закінчення середньої школи? (У радгоспі, на ряді підприємств Придніпров’я, в редакціях обласних газет) 3. Які курси закінчив Валентин Лукич у 1971 році? (Вищі літературні) 4. Термін роботи В. Чемериса редактором республіканського видавництва «Промінь» (м.
Дніпропетровськ). (З 1972 по 1976 р.) 5. Ким розпочав свій творчий шлях Валентин Лукич? (Сатириком-гу-мористом) 6. У яких жанрах творив В. Чемерис? (Гуморески, веселі оповідання, пародії, памфлети, байки в прозі тощо) 7.
Гумористично-лірична повість письменника. («В понеділок, після вибуху») 8.
Жанр твору Валентина Лукича «Родина Гордія Залізняка». (Роман) 9.
Зарубіжні країни, де видавалися книги письменника. (Болгарія, Німеччина) 10. Фантастичний роман В.
Чемериса. («Приречений на щастя») 11. Нова книга письменника. («Три секунди на вибір») 12.
Назвіть 2–3 відомі книги гуморесок та повістей Валентина Луки-ча. («Коли спокушає диявол», «Закохана відьма», «Операція “Земфіра”, «Музикальний комар», «Як стати щасливим», «Домашній музей», «На Порядку денному», «Вуса № 3») Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. IV . Оголошення Теми , Мети Уроку
Мотивація Навчальної Діяльності V . Основний Зміст Уроку Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додому верби гне високі, Горами хвилі підійма. Т. Шевченко 1. Легенда як жанр усної народної творчості. 1.1. Легенда — народна оповідь про життя якоїсь особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю. 1.2. Особливості легенди як жанру: • зображуване (незвичайне і фантастичне) Претендує на певну достовірність у минулому; • персонажі — конкретні люди зі своїми іменами і психологічними особливостями, але володіють незвичайними здібностями, надприродними якостями; • природа не обожнюється, хоча окремі міфологічні мотиви і образи зберігаються; • зображення незвичайних подій, наявність чудодійних предметів, перевтілення; • незважаючи на вимисел, сприймається слухачем як достовірна розповідь; • стисле зображення лише одного епізоду, прозова форма.
2. Опрацювання змісту легенд з твору В. Чемериса «Візантійський кінь» 2.1. Ідейно-художній зміст легенди про чайку Мар’яну. 2.1.1. Виразне читання легенди. 2.1.2. Тема: Розповідь про трагічне кохання, в результаті якого після загибелі Петра Мар’яна перетворилася на чайку.
2.1.3. Ідея: Возвеличення палкого і щирого кохання, вірності, самовідданості. 2.1.4. Основна думка: Кохання — почуття, заради якого людина здатна навіть на самопожертву. 2.1.5. Композиція. Експозиція: Кохання між Мар’яною і Петром. Зав’язка: Петро вперше повів самостійно пліт на Низ. Кульмінація: Хлопець не повернувся з подорожі, страждання Мар’яни. Розв’язка: Мар’яна перетворилася на чайку.
2.1.6. Бесіда за питаннями. • Де жили герої легенди? («Мар’яна жила на лівому березі. А на протилежному, в Лоцманській Кам’яниці — прадавньому селі дніпровських лоцманів жив її коханий — молодий лоцман») • Яким чином молодята зустрічалися? («Мар’яна зі свого берега припливала на човні, а коханий її — із свого. Їхні човники — борт до борту — стояли на тихій воді, і не було за них щасливіших людей у світі. А коли на Дніпрі здіймалися хвилі і йшли горою, вони розпалювали вогнища — Мар’яна на своєму березі, а коханий її — на своєму,— від тих вогнів на душі в закоханих ставало тепліше») • Чому Петро вимушений був самостійно вести пліт на Низ?
Що трапилось з героєм? («...За Ненаситцем підстеріг його Ґудзик — хитрий і підступний камінь у воді... Ось той Ґудзик і пристебнув до себе Петрів пліт...») • Як зреагувала Мар’яна, дізнавшись про смерть Петра?
(«І потемніло сонце, як дізналася Мар’яна, що трапилось з коханим. Сіла вона в човен, випливла на середину Дніпра, і руки в неї опустились, і весла з рук випали») • Чому дівчина хотіла позбавити себе життя? Що свідчило про перетворення Мар’яни на чайку? («І літає звідтоді над Дніпром, жалібно тужить-Кигиче, шукаючи коханого свого, а коханого немає, і до білого ранку квилить чайка Мар’яна на Махортеті... А вдень вона — чайка як чайка...») • Чим ця легенда нагадує героїню твору Дніпрової Чайки «Дівчина-чайка»?
• Що хотів довести читачам автор цією легендою? 2.2. Аналізування змісту легенди про двох братів-богатирів. 2.2.1. Переказ твору. 2.2.2. Тема: Зображення змагань двох братів-богатирів, в результаті яких старший брат отримав перемогу, а меншій пішов у чужі краї шукати собі землю. 2.2.3. Ідея: Возвеличення сили, мужності. Справедливості, порядності, прагнення самоствердитися. 2.2.4. Основна думка: Тільки після ставлення одне до одного можна вважати справедливим.
2.2.5. Композиція. Експозиція: Життя братів-богатирів у тісноті. Зав’язка: Рішення братів позмагатися.
Кульмінація: Перемога старшого брата. Розв’язка: Менший брат пішов у чужі краї шукати собі землю. 2.2.6 Бесіда за питаннями. • Яким були стосунки між братами? • Чому вони вирішили позмагатися? («Тісно їм стало, розвернутися ніде, один одному заважати почали») • За якої умови брати вирішили спробувати свої сили? («...Хто програє герць, піде звідси в інші краї, а переможець залишиться тут») • Застосовуючи текст, опишіть змагання братів.
(«От узяли вони в руки по кам’ній горі. Перший кинув менший брат. Загуділа кам’яна гора в повітрі і бабахнула в Дніпро біля правого його берега. А старший як кинув свою гору кам’яну, то вона, перелетіла через Дніпро і впала аж на тім боці») • Чим закінчилося випробування між братами? («Твоя взяла,— сказав менший брат і пішов у чужі краї шукати собі землю, а старший зостався тут») • Які стосунки у вашій сім’ї між братами і сестрами. • Чому навчає ця легенда? Над чим вона примушує задуматися кожного читача?
3. робота над змістом 4, 5, 6 розділів твору. Бесіда за питаннями 4 розділ • Які погодні умови були на острові? (Швидко вечоріє і ще швидше... холодніє. Тільки сяде сонце, а від денної спеки не лишається й сліду. З гущавин виповзають перші туманці, а з ними з’являється вогкість») • Як В. Чемерис описує пароплав? («...Цей суне повільно, велично, наче випливає з іншого світу... Пропливала освітлена громадина...») Кого він нагадує? («...На Дніпрі щось з’явилося тисячооке, яскраве, фантастично-казкове») • Що полюбляли робити відпочиваючі на острові вночі? («В такі тихі вечори на безлюдному острові, що потопає в пітьмі, тягне до розмов про загадкові й таємничі випадки і взагалі — про різне страхів’я. Чим страшніше, чи хоча б моторніше — тим краще») • Яку розповідь почули діти вночі про запорожця?
(«...Котрий бозна-коли жив у цих краях, рибалив на Дніпрі і витворяв усілякі дива. Один він був в пригоді, а на інших наводив великий жах. Він замовляв ворожі рушниці та кулі, щоб не стріляли в запорожців, обертав людей на вовкулаків, песиголовців, чортів. Його буцімто слухалася вся нечиста...») • Як Дніпро пов’язаний з історичними подіями країни? («Недарма ж у цих краях ще й досі живе легенда про закам’янілий кістяк воїна, викопаний на початку століття десь із прибережного піску. У тому кістяку буцімто стирчало вісімнадцять мідних стріл...») • Який ворог полонив землі Дніпропетровщини? («І вчувається, як хропуть у пітьмі бойові коні — кіммерійські? Сарматські? Скіфські? Печенезькі? Слов’янські? Он вони, ті таємничі коні, мчать крутими берегами... І дзвенять у вітрові мечі, Дніпром пропливуть козацькі чайки, десь б’ють гармати, дзвенять селянські коси...») 5 розділ Для чого готувалася каша? («Думаємо податися на ляща...— то на керогазі умліває рибальська каша. Для принади. Та каша, буцімто так здорово лещів принаджує») Про кого розповідалася легенда вночі біля багаття? («Про чайку Мар’яну») Примітка: решта питань розділу опрацьована під час аналізу легенди про чайку Мар’яну. 6 розділ Як письменник описує ранок на Махортеті?
(«...Над сонним, наче вилитим з важкого бляклого олова Дніпром, висить половинка світло-апельсинового місяця — тепла від нього, звісно, ніякого. По всій широчіні річки там і тут бродять туманці. У гущавині дерев та кущів ще гніздиться густа пітьма: ніч тільки-но починає ладнатися в дорогу. Ледь-ледь світає. Крутий берег потойбіч потопає в сірій млі...») Що герої твору взяли із собою на рибалку? («Збираємось швидко — спінінги, підсадка, закрига, торба з харчем, запасні снасті, і ми в човні, на ходу одягаємо теплі куртки») Дослідіть, за допомогою чого письменник зображує Махортет як живу істоту. Як описано острів Махортет на відстані?
(«...Він скидається на лева, що приліг на березі Дніпра — видно гривасту голову (Густі кущі), простягнені передні лапи (голий берег), далі тулуби ще (маслиновий гай) і довгий хвіст з китицею (купка дерев на піщаній косі») Яким у творі зображено світанок? («Світає все дужче, чіткіше виступають обриси берегів, на сході все ширшає і ширшає рожева смуга, ось вона вже на півнеба, і вода вилискує золотом. Високі береги ріки застигли, як вартові. Починають одна за одною прибувати моторки, заякоряться, і знову тиша») Що можна згадати, тривалий час дивлячись на Дніпро? («...В душі твоїй щось починає бриніти легендарне, билинне. Хочеться повторювати рядки «Слова о полку Ігоревім», вчувається плач Ярославни») Яка інформація є в енциклопедіях про дніпровські пороги? («Дніпровські пороги — виходи гранітів, гнейсів та ін. порід Українського щита в русі Дніпра між Дніпропетровськом та Запоріжжям...») Які враження отримали герої твору від кам’яного Богатиря?
(«Зблизька він вражає своїми справді богатирськими! — розмірами, і на нього дивишся, задерши голову, але дивишся шанобливо — то ж бо утнула природа!») Чим перший варіант легенди про богатирів відрізняється від наступного про витязів? В чому виявляється шанобливе ставлення В. Черемиса до слов’янських предків? («...Прадіди-слов’яни виганяли їх (Ворогів) звідси мечем, щоб зберегти для нас з вами цю прекрасну землю») VI
Закріплення Вивченого Матеріалу 1. Проведення тестового опитування 4 розділ 1. Спека вдень на острові була такою, як: А) У добре топленій печі; Б) в Африці; в) у палаючому багатті. 2.
Про що В. Чемерис пише: «... тисячооке, яскраве, фантастично-каз кове»? А) Острів Махортет; б) місто Дніпропетровськ; в) Пароплав. 3.
Коли на острові стемніє, то діти біля багаття полюбляли слухати різ не страхів’я, наприклад про: А) привід, що колись тут жив; Б) Запорожця, який витворяв усякі дива; В) хижу рибу, яка знищувала людей. 4. На Дніпропетровщині досі існує легенда про: А) Закам’янілий кістяк воїна; Б) чудовисько, яке живе у річці; в) заснування острова Махортета. 5. Про яких коней, що топтали береги Дніпра, не згадується у творі? а) Печенізьких; б) Візантійських; В) скіфських.
6. У сиву давнину печенігам в засаді був убитий князь... а) Володимир; б) Ігор; в) Святослав. 5 розділ 1. Де зустрічалися Мар’яна і її коханий?
А) Біля великого дубу; б) Посеред Дніпра на човнах; В) у вишневому садочку. 2. Мар’янин коханий був лоцманом статі: а) першої; б) другої; в) Третьої. 3. Першим порогом у річці був: А) Козацький; Б) Сурський; в) Дзвонецький. 4. На якого птаха перетворилася Мар’яна? а) Голуба; б) Чайку; В) ластівку.
6 розділ 1. О котрій годині ранку герої твору прокинулися і вирушили на ри балку?
А) О четвертій; Б) о п’ятій; в) о шостій. 2. Місяць над Дніпром нагадував: А) золотий ріг; б) шматок паляниці; в) Половинку апельсина. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 2. робота на картках Картка № 1 1. Доведіть, що Дніпро — річка, берегами якої «прошуміла віковічна, здебільшого кривава історія».
2. Висловіть свою думку про те, чому в легенді про чайку Мар’яну, дівчина не загинула, а перетворилася у птаха.
Що символізує чайка? 3. На віддалі острів Махортет нагадує: а) ведмедицю; б) собаку; в) Лева. Картка № 2 1. Порівняйте легенду про чайку Мар’яну з твором Дніпрової чайки «Дівчина-чайка».
Зробіть висновки. 2.
Для чого, на ваш погляд, автор до змісту повісті додав легенди? Відповідь аргументуйте. 3. Місце з найбільшим перепадом води називалося: а) Кам’яним; б) Пеклом; В) Скіфським. Картка № З 1. Чи могли змагання між братами мати інший кінець? Висловіть свої припущення щодо цього.
2. Чим пояснити в легенді поразку витязя чужинського у змаганні зі слов’янським? Чи є це закономірним? Свої міркування обґрунтуйте. 3. Каміння, який в легенді про чайку Мар’яну В. Черемис називає хитрим і підступним: А) Сурський; б) Лишній; в) Ґудзик. VII
Підсумок Уроку VIII
Оголошення Результату Навчальної Діяльності IX . Домашнє Завдання Опрацювати зміст 7, 8, 9 розділів повісті, скласти характеристику образу Дніпра, підготувати малюнки до твору.
Страницы: 1 2
