Твір на тему: Зимушка-Зима!
Опис теми: Міркування на тему зима, сніг, перші теперішні морози, візерунки на вікнах і новорічний настрій в очікування нового року
Зимушка - зима!
Зима - дивна пора, коли земля вкутується в білосніжну ковдру, а природа засипає, смакуючи в сні майбутнє весняне пробудження. Серця багатьох письменників, поетів і художників були торкнуті красою російської зими. Тому безліч знаменитих добутків присвячено цій порі року. Відразу пригадуються знамениті рядки Пушкіна «Зима! Селянин, тріумфуючи, на дровнях обновляє шлях...»
І, адже, дійсно, зима - це врочистий стан душі. Біле покривало снігу, сніжні шапки на деревах, що іскряться бурульки на дахах, - все це створює піднятий, веселий настрій. Природа виглядає ошатно й добірно. Звичайно, ця краса холодна. Не випадково адже російські морози є легендарним явищем. Але, незважаючи на морози, від снігу, що іскриться, стає тепло й радісно на душі.
Зима завжди була красивейшим порою року, що завоевивали серця письменників, поетів, художників... У літературі й мистецтві цей період завжди асоціюється з різними «сніжними» мотивами: укутані в білі шапки ліси, пухнаті білі покривала на полях, сани, що пробираються через високий сніг. Дійсно, зима в нашім розумінні - це морози, покриті кіркою льоду озера й ріки, на яких так мило й мальовничо розсідаються рибалки, що заснув природа, укутана білою ковдрою.
Зима - моя улюблена пора року. Може бути, тому, що в цей період природа стає ошатної й святковою. Може бути, тому, що зима - чарівний час, коли приходить Новий Рік і Різдво. Але взимку завжди приємно дивитися у вікно, любуючись засніженим містом. Приємно пройтися по пареннях і скверам, слухаючи, як сніг хрумтить під ногами. Приємно пограти в сніжки із друзями. Одним словом, зима просто не може не зачіпати струни душі.
Я люблю зими. Вони поетичні й мальовничі, вони чіпляють струни душі. Яка би погода за вікном не була.
