Твір на тему: "Береза навесні"
Радуюся весні разом сберезкой.
Береза вважається деревом, що символізує рідну росіянку природу. От чому в російській культурі стільки пісень і віршів присвячено цьому дереву. Про березове дерево ми багато читали й у народних казках. Художники дуже люблять зображувати берези на своїх пейзажах. Вони завжди виглядають дуже поетично - і взимку, і влітку. Березові гаї завжди світлі, дуже гарні
У мене є своя улюблена берізка. Вона росте в парку, недалеко від нашого будинку. Коли я йду зі школи, я проходжу повз цю берізку й часто зупиняюся, щоб помилуватися нею. У неї біла кора, вона дуже ніжна на вид, а подекуди - розоватая. Коли ми в школі говоримо про пори року, я завжди думаю про своє дерево, своїй улюбленій берізці. По ній дуже добре видно, як одна пора року поміняє інше. Улітку береза вся зелена, як у пісні, у якій співається, що береза коштує в зеленому сарафані. Восени її майже круглі жовті листочки нагадують монетки, які обсипають дуже швидко. Узимку береза найкрасивіша із всіх дерев - вона коштує біла на білому тлі, майже зливається зі снігом, тільки чорні смужки на корі виділяються. Але найкраще виглядає моя берізка навесні.
Ледь починає теплішати, я підходжу до берізці й перевіряю, чи почали набухати її малюсінькі бруньки на тонких гнучких гілочках, що опускаються долілиць. Для мене це самий головний знак: як тільки бруньки мало-мало збільшилися, виходить, весна почалася. А потім я починаю чекати перших листочків, вони такі тоненькі, яскраві, спочатку зовсім маленькі. Одночасно з ними береза викидає й сережки, які виглядають дуже зворушливо, подрагивают на вітрі. Листя ще така, що не заслоняє сережок, вони смотрятся як теперішня прикраса. Але листи ростуть стрімко. У ці дні я щодня підходжу до своїй берізці, спостерігаю, як вона усе сильніше зеленіє, як усе більше й густіше робиться її листя
Навесні з беріз добувають березовий сік. Це потрібно робити до того, як дерево випустило листи. У корі роблять надріз, звідки випливає солодкий прозорий сік. Робити це треба, уміючи, інакше можна погубити дерево. Мені такого бачити не доводилося - тільки в книжках читати. На моїй березі ніхто цього не робив. Це дуже добре, а то мені було б її дуже шкода. Мені б здавалося, що їй дуже боляче. А я хочу, щоб моя берізка радувалася весні разом із мною, щоб вона зеленіла й шелестіла своїми листами на вітрі й піднімала настрій усім, хто любується нею
