Розсекречена війна Дорогою Рудольф! Меране, вівторок 30.10.41 Дорогою Рудольф! Ми довго нічого не чули друг про друга, і тільки сьогодні в мене з'явилася можливість подякувати тебе за твій милий лист. Я дуже рада була його одержати. Я провела 10 днів у лікарні, мені зробили дві важкі операції на колінах – були жахливі болі. Але тепер всі добре, і я можу їхати додому, на батьківщину, щоб остаточно поправитися. А потім, з новими силами, знову відправлюся на роботу влагерь.
Як ти мені пишеш, тобі не віриться, що я вибрала саме таке заняття – без фільмів, музики й танців. Можу собі представити, що тобі важко в це повірити. Тому що ти знав зовсім іншу Ютту, ту, котру цікавили тільки задоволення й насолоди; Ютту, що, як ти вважав, не ставилася до життя серйозно. Але адже мені було тоді тільки 15 років. З тих пор пройшло цілих 3 роки. І я думаю, що 3 довгі роки – час достатнє, щоб сформувати нову людину, змусити його думати, почувати й діяти інакше.
Як ти знаєш, я завжди мріяла про роботу, зв'язаної сдетьми. Так, часи й люди міняються. Ми зараз взагалі не можемо існувати з нашими колишніми, примітивними поглядами, для цього часи зараз занадто серйозні. Вони ставлять перед нами зовсім інші завдання й вимагають повної самовіддачі.
На це і є війна, і як солдати виконують свій борг на фронтах, так і ми виконуємо свій борг на батьківщині Тепер, дорогою Рудольф, про тебе. Сподіваюся, ви поміняли позиції й зупинилися в більше культурній місцевості, живете тепер не в наметах і не тремтите від холоду, як щенята. До речі, Е. Турм написав тобі чтонибудь або всі так само мовчить? Мені він написав на день народження. Ой, отут я відразу ж згадала свою помилку – я не подякувала тебе за твоє поздоровлення. Від всієї душі спасибі!
На сьогодні все. Великий привіт і найкращі побажання на майбутнє Ютта РГВА.
Ф. 1452до «Переписка німецьких військовослужбовців у період Другої світової війни». Оп. 1 Д.
184. Л. 2324об.
