Мета: розширити читацький кругозір школярів; ознайомити Їх із життєвим та творчим шляхом Ю. Мушкетика; проаналізувати його твір «Селена», зосереджуючи увагу на ідейно-художньому змісті повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; сприяти виробленню в учнів потреби читати самостійно; виховувати в учнів повагу до творчості Ю. Мушкетика, прищеплювати інтерес до читання художніх творів, культури Давньої Греції, історичного минулого. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Ю.

Мушкетика, історичні матеріали про культуру і суспільно-політичне становище в Афінах; портрети видатних філософів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). Хід уроку
І. організаційний момент II. актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями: Які події, на ваш погляд, були цікавими, захоплюючими, пізнавальними під час вивчення історії давнього світу? • Що ви знаєте про Афіни? • Кого називають філософами («любящие мудрость»)?

Наведіть приклади осіб, яких уважали мудрими, розумними, розсудливими. • Чому філософів високо цінували і шанували у тогочасному суспільстві? • Доведіть, що столицею філософії греки вважали Афіни. • Чим висловлювання видатних філософів є актуальними сьогодні?

Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на приклади з історії. • Що вам відомо про Платона? Чим він прославився?

III. оголошення теми, мети уроку. мотивація навчальної діяльності IV. основний зміст уроку 1. Життєвий та творчий шлях Ю. мушкетика (матеріал для вчителя) ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ МУШКЕТИК (нар. 1929 р.

) Перше джерело формування особистості Ю. Мушкетика — його рідна Чернігівщина. Там, у с. Вертіївка Ніжинського району, він народився, виріс, закінчив школу, потім вступив на філологічний факультет Київського університету і пішов у великий світ. Ця земля багата історичними традиціями. Тут розпочався славнозвісний похід і визріло «Слово о полку Ігоревім» — один зі славетних шедеврів світового героїчного епосу, тут розвивалися освітні й культурні осередки, з друкарень ішли по Україні книжки й розмаїтті видання. Чернігівщина була одним з центрів в національно-визвольній боротьбі та зумовленого нею державного й культурного відродження українського народу.

На цій землі виріс автор проекту космічної ракети М. Кибальчич, розвивались шедеври фольклору, кобзарського мистецтва, живопису, музики, творили І.

Куліш, Б. Грінченко, А. Свидниць-кий і Л. Глібов, М. Коцюбинський і П. Тичина, В. Еллан-Блакитний, В.

Чумак і О. Довженко.

Гостроконфліктні, проблемні, сповнені і радощами, й болем за нашу історію, життя, людину, аналітичні щодо минулого й прогностичні щодо тенденцій сугочасності, ці твори стали помітними віхами в розвитку всієї української прози, частина з них перекладена іноземними мовами й визнана зарубіжними читачами. Зріс авторитет Ю. Мушкетика і як громадського діяча: був депутатом Верховної Ради, керівником Спілки письменників України, він ставить життєво важливі питання екології, мови й національної самосвідомості та історичної пам’яті народу, його суверенності й умов розвитку гуманізму, культури,— і це знаходить гарячий відгук у серцях читачів. Стає очевидним: Ю. Мушкетик — продовжувач великих традицій Панаса Мирного, М. Коцюбинського, В. Стефаника, А.

Головка, але водночас — яскрава індивідуальність, що має свою тему, свій ідеал, метод та стиль. Все це бере соки з джерел історичного, соціального, духовного життя народу та з глибин мислення самого митця. Кращі твори письменника спонукають до широких творчих роздумів: критика підключає їх до дискусій з приводу важливих назрілих проблем, характерних явищ, провідних тенденцій розвитку літератури. Правда життя — в ім’я торжества істини, справедливості, духовної честі, свободи — художня мета творів Ю. Мушкетика. Це й визначає високу суспільну значущість доробки митця, його новаторську сутність, перспективу творчого розвитку. 2. Додаткова інформація ПЛАТОН (428–348 рр. до н. е.) Справжнє ім’я Платона — Аристоки. Платоном його прозвали за силу і широкі груди. «Платос» означає «широкий». Ще змолоду він захоплювався боротьбою і був чемпіоном Істмійських ігор — змагань, схожих на Олімпійські ігри. Платон походив з сім’ї царського роду. Його мати вдруге вийшла заміж за одного з друзів і помічників Геракла, який керував тоді Афінами. Платон зростав і виховувався, спілкуючись із знаменитими поетами і письменниками, художниками й акторами. Він і сам розпочав писати комедії і трагедії, але, познайомившись із Сократом, спалив свої твори і присвятив себе філософії. Суд над Сократом і смерть улюбленого вчителя вразили Платона. Він виїхав у Грецію і тривалий час подорожував. До цього часу він уже став відомим філософом, і один з приближених тирана Діонісія, який керував у Сіракузах, головному місті острова Сицілія, запросив його до царського двору. Цей приближений уважав, що Платону вдасться переконати Діонісія керувати справедливо, а не жорстоко. Платон у своїх творах багато писав про ідеальну державу, яка повинна була жити за розумними законами, і йому теж хотілося втілити свої мрії в життя. Коли Діонісій зрозумів, навіщо прибув Платон, він відправив його назад до Греції, таємно наказавши по дорозі продати філософа в рабство. — Він же філософ, тому і в рабстві він буде відчувати щастя,— на-смішливо висловився тиран. Платона купив Аннікерид, багатий чоловік, який віз до Греції своїх коней, щоб виставити їх на кінських змаганнях. Дізнавшись, що він став господарем знаменитого філософа, Аннікерид одразу випустив його на волю. Коли друзі Платона зібрали гроші для його викупу, Аннікерид відмовився їх взяти і передав їх самому Платону. На гроші, отримані від Аннікерида, Платон купив неподалік від Афін землю, збудував собі дім і відкрив свою філософську школу. Дім Платона знаходився неподалік від того місця, де згідно з легендою був похований ліричний герой Академ, тому школу Платона називали Академією. Платон написав безліч творів. Один з них присвячений роз’ясненню філософських ідей Сократа, інші — опису влаштування розумної держави. У цих творах описана й Антлантида — держава, в якій люди жили згідно з мудрими законами. Як і багато інших філософів, Платон шукав першооснову всіх речей. Він уважав, що всі речі мають незриму ідею, в якій є їх найголовніша сутність і причина. Ці ідеї, згідно з Платоном, і є першоосновою світу. Тому Платона називають батьком ідеалістичної філософії. Незадовго до смерті Платона спитали, як він вважає, чи будуть у майбутньому писати про нього? Філософ відповів: — Було б добре ім’я, а записки будуть. 3. ідейно-художній аналіз твору Ю. мушкетика «селена» 3.1. Виразне читання, переказ цікавих епізодів з твору. 3.2. Історичний матеріал. Осмислення історії не полишало Ю. Мушкетика ніколи. Через Бажання повніше й глибше осмислити історію України, письменник звертається до аналізу історії стародавньої Греції і Риму. Предметом його повсякденних студій стають філософія, релігія, етика й культура — як на рівні сім’ї й держави, буття окремих людей, так і на рівні цілих народів або соціальних верств. Як наслідок з’являються філософсько-аналітичні, глибоко полемічні твори, призначення яких полягало в паралельному освітленні досвіду свого та інших народів. До таких творів належить і повість «Селена». 3.3. Тема: зображення епохи середньовіччя Давньої Греції — часів правління царя Діонісія; діяльності філософа Платона. 3.4. Ідея: засудження керування тирана Діонісія; возвеличення прагнень Платона щодо справедливого керування державою, посилаючись на розумні закони. 3.5. Основна думка: «...в світі чорне й біле, гірке й солодке здебільшого перемішані...» 3.6. Жанр: історико-філософська повість. 3.7. Композиція. Твір пов’язаний і відображує реальні факти з життя видатного філософа Платона, подій середньові