x x
menu

Поема «мойсей» — Одна з вершин творчості і. Я. Франка

Мета : пояснити біблійну основу сюжету, його актуальність Для епохи національно-визвольних рухів, розкрити алегоричність образу Мойсея; розвивати вміння ви­словлювати власні міркування про майбутнє свого народу, шляхи до нього, дискутувати про це; вихо­вувати почуття національної гідності. Тип уроку : комбінований. Обладнання : епіграф до уроку, текст поеми «Мойсей», тестові завдання. «Мойсей» Франка — це заповіт українському народові. О. Білецький ХІД УРОКУ І

Організаційний Момент Іі

Мотивація Навчальної Діяльності

Оголошення Теми Й Мети Уроку Ііі

Актуалізація Опорних Знань 1. Тестові завдання 1. Який підзаголовок збірки «Зів’яле листя»? А Лірична пісня; Б Лірична драма; В Лірична поезія.

2. Протягом скількох років І. Франко створював збірку «Зів’яле листя»? А 1886–1896; Б 1887–1897; В 1886–1895. 3. Скільки жмутків мала збірка «Зів’яле листя»? А Два; Б Три; В Чотири.

4. Назва статті О. Корнійчука.

А «І. Франко»; Б «Великий митець»; В «Великий Каменяр». 5. До якого жмутку збірки «Зів’яле листя» належить поезія «Червона калино, чого в лузі гнешся?»? А До першого; Б До другого; В До третього. 6. Яким композитором покладена на музику поезія «Ой ти, дів­ чино, з горіха зерня»? А А. Кос-Анатольським; Б М. Лисенком.

7. У якій поезії І. Франка звучить мотив утвердження невмиру­ щості справжніх людських почуттів, ідеалів кохання? А «Безмежнеє поле в сніжному завою»; Б «Хоч ти не будеш квіткою цвісти»; В «Чого являєшся мені у сні?». 8. З якої поезії слова: «Чи жаль тобі цвіту на радощі світу? »? А «Червона калино, чого в лузі гнешся?»; Б «Тричі мені являлася любов»; В «Безмежнеє поле в сніжному завою».

9. У якому році вийшла збірка поезій «Мій Ізмарагд»? А 1897 р.

; Б 1898 р.; В 1896 р. 10. До якого циклу входить поезія «Декадент»? А «По селах»; Б «До Бразилії»; В «Поклони». 11. До якої збірки увійшла «Легенда про вічне життя»?

А «Мій Ізмарагд»; Б «З вершин і низин»; В «Зів’яле листя». 12. Що подарувала богиня аскету? А Срібний горішок; Б Діамантовий горішок; В Золотистий горішок. IV

Перевірка Домашнього Завдання Ідейно-художній аналіз поезії «Декадент». V

Сприйняття Й Засвоєння Учнями Навчального Матеріалу 1. Вступне слово Сергій Єфремов в «Історії українського письменства» писав: «І між ліричними поезіями, і між белетристичними та публіцис­тичними творами Франка, і між його поемами чимало знайдеться таких, що на довгі часи переживуть самого автора.

Таким тво­ром є поема «Мойсей». Це глибокий філософський твір про взаємини вождя й народу на шляху боротьби за кращу долю, що був безпосереднім відгу­ком поета на події революції 1905 року в Росії. 1. Франко створив багатопроблемний твір, у якому відтворив історичну долю України, підняв проблему духовної єдності на­роду як основи національного й державного відродження нації.

Значною мірою в поемі відображено й долю самого письменника як духовного проводиря українського народу в кінці ХІХ — по­чатку ХХ ст., що не раз у своєму житті зазнавав важливих уда­рів від своїх співвітчизників. 2. Аналіз поеми «Мойсей» Однією з високохудожніх перлин української літератури є на­писання в 1905 році глибоко патріотичної поеми Франка «Мой­сей», у кожному рядку якої відчувається зболена за стражденну долю України душа автора, його любов, віра й надія на те, що прийде час і наш народ «огнистим видом засяє у народів воль­них колі… і гляне, як хазяїн домовитий, по своїй хаті й по своїм полі». Тобто побудує власну самостійну державу. Використавши біблійну легенду, поет створив високохудож­ній філософський твір, в якому висловив погляди на історичну долю свого народу, пов’язуючи її з революційними подіями в Ро­сії.

Поет вірить, що волелюбний і талановитий український на­род не примириться зі своїм поневоленням, підніметься на ви­звольну боротьбу і здобуде перемогу: «Вірю в силу Духа і в день воскресний твойого повстання». У передмові до поеми «Мойсей» Франко писав: «Основною те­мою поеми я зробив смерть Мойсея, як пророка, не признаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

За жанром «Мойсей» — філософська поема, яка складається з прологу і 20 пісень (роз­думів). Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії. (див. додаток) У пролозі поеми І. Франко немовби стисло формулює її ідею.

У хвилюючих, натхненних рядках перед читачем постає історична Доля українського народу, його минуле, сучасне й майбутнє. Ав­тор звертається до народу: «Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздоріжжі». Таким було українство на початку сторіччя: розшматоване, розділене між кількома державами, після кількох століть панської неволі, воно не маючи свого ватажка, пророка, не знало, куди і як рухатися. Пролог написано терцинами, які вперше застосував Данте в «Божественній комедії». Це строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба.

Перший рядок у терцині римується з третім, а середній — з першим і третім рядком наступної строфи. У центрі розповіді в поемі знаходиться постать іудейського пророка Мойсея, якому судилося збудити в людях почуття влас­ної гідності. Протягом поеми розказана його доля, як від рабства єгипет­ського увів свій народ у пустелю, як мучили пророка спокуси й сумнів під час нескінченних мандрів пустелею, але єврейський народ дістав бажаного.

А пророк залишився забутим і «відіпхну­тим» своїм народом. 3. Бесіда за змістом поеми «Мойсей» • Якими думами сповнений вступ до поеми? • Для чого пророк нагадує своєму народові про рабське минуле і Божий задум? • Чим керується Мойсей у своїх діях? • У поемі є притча про терен? Кого символізує ця рослина? • Чи доречним є порівняння іудеїв з тереном?

• Яке ваше враження від поеми «Мойсей»? • Якими словами у творі сказано, що шлях поступу завжди тяжкий і дається дорогою ціною? 4. Образ Мойсея Поет змальовує Мойсея справжнім народним ватажком. Він був повністю відданий інтересам пригніченого народу, усе життя, силу й здоров’я віддав йому. Сорок років проводир разом із на­родом прокладав важкий шлях у пустелі до омріяної країни, де на них чекало щастя й вільне життя. Все, що мав у житті, він віддав Для одної ідеї, І горів, і яснів, і страждав, І трудився для неї. У своїх вчинках Мойсей керується не так вказівками Єгови, як почуттям великої любові.

Навіть гіркі образи й приниження спів­вітчизників не викликають у ньому злоби й ненависті. І в тяжкі Години вигнання, у час страшної самотності він душею зі своїм нардом. Після розмови з Азазелем Мойсей відчуває сумнів, чи не варто було лишитися в Єгипті.

За це Єгова суворо покарав його: А що ти усомнивсь на момент Щодо волі моєї, То побачивши сю вітчизну, Сам не вступиш до неї. Але зі смертю Мойсея не вмерли його ідеї та наміри. Єгошуа, «князь конюхів», продовжує справу пророка і провадить ізраїль­тян до обіцяної землі.

5. Бесіда • Кого звинувачує у своїх бідах Мойсей? • Якими художніми засобами автор розкриває образ Мойсея? • Які риси притаманні характеру Мойсея? • Чи є які хиби в Мойсея? • Чому смерть Мойсея змусила народ переглянути свої погляди і раптово осягнути Боже призначення?

• З ким ми можемо зіставити образ біблійного вождя? • Чим приваблює вас образ Мойсея?

6. Складання плану-характеристики Мойсея Орієнтовний план 1. Центральний образ поеми — Мойсей. 2.

Опис зовнішності. 3. Особлива місія Мойсея. 4. Відданість інтересам народу. 5. Важкі сумніви, внутрішня боротьба пророка. 6. Трагізм долі Мойсея. 7. Віра в майбутнє. 7. Інші образи поеми

Центральним образом поеми «Мойсей» є народ-борець. Поет змальовує живу картину побуту народу. Читач чітко уявляє життя табору, звуки журливих пісень. Він проймається сумом, що не ви­стачає каші для тварин і молока для дітей. Мойсей порівнює народ із сліпцями, сірими волами, що гнуть шиї в ярмі, з губкою бука, яка довго ловитиме іскру, з бидлом, котре йде в плуг, із здичавілим конем, що летить у безодню з роз­гону. У багатьох місцях поеми неважко в образі єврейського пле­мені впізнати український народ.

Поет страждає за свій «заму- Чений, розбитий» народ, який за століття національного гніту перетворився в купу рабів, які можуть виражати свою злість і незадоволення. Франко викриває ті ворожі сили, що сіяли в народові невіру в перемогу.

Ці сили виведені в образах Авірона й Датана. Вони наказали Мойсеєві мовчати, припинити свої пророцтва, що за­кликають народ до бунту й до змін, загрожуючи йому самому. Устами Мойсея Франко засуджує зрадників, які сіють недовір’я і закликають народ примиритися з жалюгідним становищем. Мойсей не боїться погроз зрадників.

Добре розуміє, що головне для народу, який піднявся,— ні на хвилину не зупинятися, не­впинно йти вперед. Франко вірить, що народ таки подолає всі перешкоди та ді­стане свободу. Єврейський народ у поемі Франка знайшов у собі сили, згур­тувався довкола нового поводиря. Це Єгошуа, «князь конюхів», що закликає: «До походу!

», «До зброї! », «До бою!». Народ не може примиритися зі своїм поневоленим станови­щем.

Він проймається духом боротьби. 8. Поема І. Франка — видатний твір світової літератури Поема «Мойсей» — великий витвір художньої майстерності Франка. У поемі письменник показав народ як творця і рушійну силу в розвитку історії.

Через увесь твір проводиться ідея могут­ності й незламності народу. Своєю високохудожньою майстер­ністю, ліризмом і динамічністю образів вона займає почесне місце в скарбниці кращих надбань світової літератури. Ця поема справила величезне враження на М. Коцюбинського. У листі до Франка він писав у 1905 році: «Сердечно дякую Вам… за сей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір. Тепер, коли кордон фактично отворений, «Мойсей» побачить і український світ — і се мене радує несказано».

Не лише українська, а й зарубіжна критика схвально відгук­нулася на появу «Мойсея». Ще за життя Франка вона була пере­кладена польською, російською і німецькою мовами, а сьогодні ми маємо дев’ять іншомовних перекладів. Читача будь-якої націо­нальності приваблюють ідеали людяності, свободи, добра, спра­ведливості. Особливо ж цінною є ідея утвердження права народу на незалежність, на свою державу. У поемі «Мойсей» І. Франко закликає своїх сучасників і на­щадків до духовної єдності в боротьбі за національне й державне відродження української нації.

VI. Підсумок Уроку • У чому історична доля українського народу схожа з долею єв­рейського народу? • Чому Франка називають українським Мойсеєм? • Як ви розумієте слова: Все, що мав у житті, він віддав Для одної ідеї, І горів, і яснів, і страждав, І трудився для неї. Чи можна вважати слова біблійного пророка словами І.

Франка, зверненими до українського народу? Ти мій рід, ти дитина моя, Ти вся честь моя й слава, В тобі дух мій, будуще моє, І краса, і держава. Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав Ц незламнім завзяттю,— Підеш ти у мандрівку століть З мого духу печаттю.

Як ви розумієте слова: Дерева — се народ землі, А король у їх колі — … Вибранець, син і слуга». VII

Домашнє Завдання 1. Вивчити напам’ять уривок з прологу до поеми «Мойсей».

2. Аналіз поеми «Мойсей». 3. Характеристика образу Мойсея. 4. Скласти цитатний план до прологу поеми «Мойсей». Додаток До Уроку «Мойсей» Мікеланджело Буонаротті — один із найкращих тво­рів великого італійського скульптора, живописця й архітектора. У 1513 році прихильники покійного папи Юлія ІІ замовили скульптору гробницю, на якій повинен був стояти саркофаг із ті­лом, а оточувати його мали шість сидячих фігур, на зріст значно більших від людини. Однією з цих фігур Мікеланджело вирішив зробити пророка Мойсея. Над скульптурою він працював протягом 1513-1516 років. Висота роботи — 2,25 метри. При огляді шедевра неважко збагнути, що зовнішній спокій старця й внутрішня напруга думки свідчать про, безперечно, ве­лику силу духу. Твір задуманий так, що для цієї скульптури важ­ливий не тільки передній, а й задній і бічний план.

Знаходячись від картини зліва, ми можемо побачити Мойсеєву голову в про­філь, праву руку, яка підтримує скрижалі заповіту. З цієї сто­рони біблійний пророк — втілення незворушного спокою і впев­неності. Та коли обійти фігуру й подивитися на неї справа, то нам несподівано відкриється, що нерухома фігура живе напруженим внутрішнім життям. Мистецтвознавці вважають, що Мікеланджело обіграв біблій­ного пророка на новий лад. Річ у тому, що у вересні 1512 року впала самостійність республіки Флоренції. За підтримки Іспанії в Італію повернулися ненависні народові Медічі й встановили ти­ранію. Для скульптора ця подія стала справжнім ударом.

Він ро­зумів, що розшматована Італія надто слабка, щоб повстати проти ворога. З цієї причини в скульптуру «Мойсей» він втілив симво­лічний образ своєї нації, яка за зовнішнім спокоєм і навіть ін­диферентністю таїть великі внутрішні сили, що обов’язково зре­алізує в слушну хвилину.

Страницы: 1 2

teacher

Материал подготовлен с учителем высшей категории

Ильина Галина Сергеевна

Опыт работы учителем 36 лет

Популярные материалы

Рейтинг

0/0 icon

Вы можете оценить и написать отзыв

Делитесь проектом в соцсетях

Помоги проекту!

Есть сочинение? Пришли его нам и мы его опубликуем!

Прислать