Мета
: вчити учнів писати твори-роздуми на прикладі повісті В. Близнеця «Звук павутинки»; вдосконалювати вміння школярів у письмовій формі висловлювати власні думки, зокрема про красу людської душі і зовнішню красу; розвивати творчі здібності, спостережливість, уміння узагальнювати, співставляти; робити власні висновки; обґрунтовувати, вмотивовувати свої судження; виховувати красою слова повагу до рідної мови, культури країни; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку
: застосування знань і вмінь. Обладнання
: таблиця «Типи мовлення та їх ознаки», поради щодо написання твору.

Хід уроку
I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Бесіда за питаннями: • Що ви розумієте під красою? • Від чого залежать людські смаки щодо визначення краси? • Що мають люди на увазі, говорячи про красу зовнішню і красу людської душі? (Зовнішність — одяг, зріст, статура, обличчя, волосся, хода...; людської душі — риси характеру, поведінка, ставлення людини до оточуючих...

) • Якій красі ви надаєте перевагу? Чому? • Якою красою, на ваш погляд, наділений Льонька? Чому у творі В. Близнеця «Звук павутинки» обмаль зазначено про його портретну характеристику і зовнішність? • Чим питання краси світу є актуальним на сьогодні? III.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. IV. Основний зміст уроку Не краса красить, а розум. Народне прислів’я 1. Обговорення прислів’їв про красу • Гарна, як тополя.

• Рожа і межи кропивою зостанеться рожею. • Таке хороше, як калина. • Де врода, там і сила. • Хороший, хороший!

Був би ще кращий, та вже нікуди. • З краси не пити воду.

• Красу на тарілці не краяти. • Гарний, як спить та ще й лицем до стіни лежить. • Красива, як свиня в порошу. • Така гарна пика, що як виглянув із вікна, то три дні собаки гавкали. Завдання. Розподіліть подані прислів’я відповідно до їх значень.

2. Робота над таблицею «типи мовлення та їх ознаки» Типи мовлення. Основна функція на яке питання дається відповідь у висловлюванні.

Будова висловлювання. Розповідь-повідомлення про події що робить персонаж? Експозиція, зав’язка, кульмінація, розв’язка. Опис. Словесне зображення предМета
, істот, явищ природи.

Яким є предмет, істота, місцевість, явище природи? Певна послідовність ознак, що відображують, предмет висловлювання. Роздум Доведення або пояснення чогось Чому предмет чи особа такі? Які причини подій? Теза, аргументи, висновки.

Пояснення вчителя залежить від типу висловлювання. Тексти можуть належати до різних типів мовлення: опису, розповіді чи роздуму (міркування). Тексти цих типів мовлення відрізняються один від одного структурою, засобами зв’язку між складовими частинами. В описі мовиться про ознаки предМета
, особи, місцевості, явища природи тощо, у розповіді — про послідовні в часі дії, в роздумі — про причини ознак і подій. Текст рідко буває однотипним. У ньому можуть поєднуватися різні типи мовлення.

Наприклад: розповідь з елементами опису, розповідь з елементами роздуму та ін. Все це повинен знати кожний школяр, починаючи роботу над власним твором. 3. Поради щодо написання твору Скласти твір на літературну тему — це не просто написати відгук чи рецензію, а виконати творчу роботу, збагнути глибину філософії письменника, дати оцінку його творінню. Мета
Фізичні вимоги щодо написання твору можна визначити так: • проблемність теми; • обсяг твору; • план викладу матеріалу; • логіка змісту і глибина розкриття теми; • авторська позиція і власна; • висновки; • мовне оформлення. Отже, перш ніж приступити до написання твору, ми повинні визначити і розкрити проблему, що випливає з його заголовку.

Це й буде змістом твору. Як правило, у вступі вказується час написання художнього твору, відбувається знайомство з особистістю автора, з його позицією в оцінці подій і фактів, про які ми довідаємося з твору. Основна частина — це безпосереднє розкриття теми. Не слід забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення учня повинна розвиватися від конкретної деталі до узагальнення або навпаки — від загального до конкретного.

Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не можна скорочувати основну частину, бо тоді розкриття теми твору не буде достатнім. Твір написано. Слід повернутися до заголовка та уважно перечитати зміст.

Треба пам’ятати, що письмова робота вимагає орфографічної грамотності, дотримання правил пунктуації, стилістичної вправності. Знання ж української лексики допоможе учням глибоко, доступно, зрозуміло і грамотно викласти власні думки. Твір повинен відповідати таким вимогам: глибока змістовність, самостійність аналізу; глибоке розкриття теми; емоційність і стислість; образність вислову; оригінальність; стилістична довершеність, лексичне багатство; орфографічна і пунктуаційна грамотність; логічні висновки, охайність. 4.

Написання учнями твору Зразок творчої роботи ...Який світ! Скільки кругом живого народу! В.

Близнець Природа, рідна земля, батьківська оселя назавжди залишається в пам’яті кожної людини. З дитинства нас привчають поважати людей, цінувати красу довкілля. Гарячою любов’ю до землі, повагою до чарівної української природи пронизана повість В. Близнеця «Звук павутинки». Це один з найкращих творів улюбленого письменника багатьох читачів. Головний герой твору — Льонька, живе з мамою в хаті, що часто затікає від дощу.

Хлопець цілими днями перебуває на природі, сприймаючи її як істоту, йому все цікаво: «...там були свої комашині школи, були палаци війська і відбувались великі святкові паради з музикою і піснями...

». «Який світ! » — проголошує хлопець, бо довкілля дійсно для нього дивовижне. Льонька любить Рекса, поважно ставиться до Адама, полюбляє спілкуватися з Ніною, допомагає матері по господарству.

Мати хвилюється, що її син постійно перебуває на самоті. Хлопцю ніколи сумувати, він повсякчас спостерігає за красою природи. «Збиваю ногами росу, і вона розсипає намисто — вишневі, райдужні бризки» — хлопець отримує від цього насолоду. Дзюрчання річки Лопотухи, сюрчання коників, вироблення ластівками свого гніздечка, музика павутинки, спів пташок — усе захоплює хлопця. Знайомство та дружба Льоньки з Адамом суттєво вплинули на формування світосприйняття хлопця.

Вчений учить свого друга долати життєві перешкоди, навіть коли це складно. «Йду на дно, а гребусь, щоб і на останній хвилі — жить», — говорить смертельно хворий Адам. Цікавим другом для Льоньки є Ніна. Хлопець розмірковує над власним призначенням у цьому світі. Він не вірить, щоб «люди вмирали зовсім».

Ніна на ці роздуми дає йому цікаву відповідь: «з добрих людей виростає щось добре — яблуні, бузок..., а хто злий, завидющий, то буде реп’яхом, кропивою. » І Льонька починає розуміти, що кожна людина повинна не тільки любити цей світ, красу довкілля, а й уміти оберігати його від жорстокості, зла, підступності... Отже, тільки добра, чуйна людина спроможна захистити красу навколишнього світу. Такою людиною, на мій погляд, є Льонька. Саме він є прикладом для багатьох моїх однокласників. V.

Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
Закінчити написання твору, підготуватися до позакласного читання за твором В.

Близнеця «Женя і Синько».