x x
menu

Лермонтов. «із Ґете» («Ген на верховини…»)

мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, його твором; з поняттям «епітет»; розвивати навички вдумливого й виразного читання поетичних творів, їх аналізу, вміння порівнювати й зіставляти, вирізняти художні прийоми й засоби; виховувати любов до природи, до художньої літератури, естетичні смаки. обладнання: портрет письменника, збірки його творів; пейзажні картини. теорія літератури: ліричний вірш, образи, пейзаж, звукопис, епітет.

ХІД УРОКУ

I.          Мотивація навчальної діяльності школярів

- Давньогрецького поета Алкмана, німецького майстра поетичного слова й. В. Ґете та російського письменника михайла Юрійовича лермонтова розділяють століття. але в їхніх творах багато спільного. а чому? Та тому, що для справжньої поезії не існує меж, пов'язаних із часом, місцем проживання, національністю. Всіх людей єднала і єднає вічна й нетлінна краса. і найщасливішою є та людина, яка вміє осягнути її серцем та душею, оспівати в поетичних рядках. мабуть, саме про споглядання природи писав алкман:

«Щасливий той, хто розсудливо, без слів, проводить свій вік» (без слів - без галасу, славослов'я, вихваляння).

II.        Оголошення теми й мети уроку

III.       Актуалізація опорних знань

1.         Виразне читання віршів Алкмана, Ґете (за бажанням - розповідь напам'ять)

2.         Висловлення своїх суджень про пейзажні поетичні замальовки, про роль краси природи в житті людини

3.         Утворення логічних пар з вірша Алкмана «сплять усі верховини...»

4. Пошуково-дослідницьке завдання

Статичність або ж динамізм пейзажу у творі створюють дієслова. Випишіть усі дієслова з вірша Алкмана і з вірша Ґете, зробіть висновок. Висновок. Вірш Ґете більш динамічний: у ньому більше дієслів, особливо тих, що означають рух, а не стан.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.         слово вчителя

- Михайло Юрійович Лермонтов був дуже обдарованою й освіченою людиною. Він чудово малював, грав на скрипці, писав вірші. У нього було складне дитинство (ворожнеча бабусі з батьком, втрата матері). До того ж йому самому судилося коротке життя. Лермонтова часто порівнюють з яскравим метеоритом, який несподівано з'явився на небосхилі російської літератури і раптово зник, залишивши нащадкам свої чудові твори. Серед них - «із Ґете» («Ген на верховини...»)

2.         Виразне читання вірша м. Лермонтова «із Ґете» вчителем

у перекладі т. Масенка та мовою оригіналу

(Для тих, хто працює за підручником «Зарубіжна література» Є. Волощук:

ІЗ ҐЕТЕ

  • Ген на верховини
  • Темна ніч лягла;
  • лагідні долини
  • Вкрила свіжа мла;
  • не курять дороги,
  • листя не тремтить...
  • Зможеш від тривоги
  • Скоро й ти спочить!
  • М. Лермонтов, переклад Т. Масенка

3.         обмін враженнями про прочитане

  • y  чи сподобався вам вірш? чим саме?
  • y чим схожий цей вірш на поезії Алкмана й Ґете, чим відрізняється? (Зображенням нічного гірського пейзажу схожі, особливо з Ґете; у Лермонтова й Ґете різні деталі: у першого - долина, дорога, листя; у другого - пташиний галас, шум бору)
  • y чи зберігається дух, настрій творів у цих трьох поезіях? (Так, це - спокій, відчуття величі природи, усвідомлення себе її частиною)

4.         слово вчителя

-        Для того щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають прикметники - художні означення, які називаються епітетами (пригадайте відомості з української літератури). Записи до літературознавчих словничків Епітет - це художнє означення.

-        епітети слід відрізняти від звичайних прикметників - означень, які просто характеризують предмет, вказуючи на його форму,

розмір, колір, матеріал або властивість. наприклад, м'яка (іграшка) - звичайний прикметник-означення, а м'яке (серце) - епітет;

так само дорослий (хлопець) - дорослий (вчинок); хижі (звірі) - хижі (пазурі).

5.         Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

Випишіть епітети та звичайні прикметники-означення з віршів Алкмана, Ґете й Лермонтова, порівняйте їх, визначивши, чи додають вони творові нових відтінків значень.

Очікувані висновки

-        Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж (стрімчасті скелі, провалля, нори, хижі звірі, пущі, страховище в глибинах).

-        У вірші Ґете епітетів мало, але нічний пейзаж більш лагідний завдяки зменшувально-пестливому слову «вітрець», словосполученню «пташиний грай» у значенні «пташині ігри, галас».

-        У поезії лермонтова нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю; тиша аж бринить. це враження створюється за допомогою подвійного заперечення («не курять дороги, листя не тремтить»). «Бажаний спокій, відпочинок такий близький!» - переконує нас автор.

6.         слово вчителя

-        нічний пейзаж, що постав з-під пера спочатку Алкмана, а потім Ґете й Лермонтова, захопив ще одного російського поета - Інокентія Федоровича анненського (1855-1909). Тож для повноти враження прочитаємо й цей твір. (Для тих, хто працює за підручником «Зарубіжна література» Ю. і. Ковбасенка, л. В. Ковбасенко:

  • над высью горной -
  • Тишь.
  • В листве, уж черной,
  • не ощутишь
  • ни дуновенья.
  • В чаще затих полет...
  • О, подожди мгновенье -
  • Тишь и тебя возьмет.
  • И. Анненский)

7.         слово вчителя

-        Як ви, мабуть, помітили, спільними образами для всіх віршів, з якими ми познайомилися, є образ тиші, спокою, величних гірських вершин. Природа, ніби жива істота, спить, тремтить, ля гає спати. Такий прийом «олюднення» називається персоніфікацією (пригадайте відомості з української літератури). Записи до літературознавчих словничків Персоніфікація (уособлення) - уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям. це один із видів метафори. V. Закріплення знань, умінь та навичок

У відомого російського поета В. Жуковського є казка «Спляча красуня». Ось як там описується сон царя Матвія і його царства:

 «Возвращаясь во дворец, На крыльце ее отец Пошатнулся, и зевнул, И с царицею заснул; Свита вся за ними спит; Стража царская стоит Под ружьем в глубоком сне, И на спящем спит коне Перед ней хорунжий сам; Неподвижно по стенам Мухи сонные сидят; У ворот собаки спят; В стойлах головы склонив, ПЫШНЫ гривы опустив, Кони корму не едят,- Кони сном глубоким спят. И огонь, обгятый сном, Не пылает, не горит, Сонным пламенем стоит; И не тронется над ним, Сбившись клубом, сонный дым; И окрестность со дворцом Вся обнята мертвым сном».

- Чим відрізняється цей сон від того, який зображений у віршах Алкмана, Ґете, Лєрмонтова, Анненського? (У пейзажних віршах про гірські вершини сон природний, зі звичайним, закономірним пробудженням; у В. Жуковського ж - чарівний, наслідок ворожбитства та помсти, його може розвіяти тільки диво.)

VI.       Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірш М. Лєрмонтова «Із Ґете», вивчити напам'ять (за бажанням, з урахуванням того, що за програмою вивчається напам'ять лише один вірш про природу за вибором учня); зробити ілюстрації.

VII.      Підсумок уроку

інтерактивна вправа «мікрофон»

Продовжте фразу.

  • Поезія для мене...
  • Найбільше мені сподобалося...
  • Мені хотілося б...
teacher

Материал подготовлен с учителем высшей категории

Ильина Галина Сергеевна

Опыт работы учителем 36 лет

Популярные материалы

Рейтинг

0/0 icon

Вы можете оценить и написать отзыв

Делитесь проектом в соцсетях

Помоги проекту!

Есть сочинение? Пришли его нам и мы его опубликуем!

Прислать