І. Я. Франко. Життєвий і творчий шлях митця

Мета
: ознайомити учнів з етапами життєвого і творчого Шляху письменника, розкрити жанрове й тематичне розмаїття його творчості; формувати власне став­лення до таких особистостей, як І. Франко; вихо­вувати інтерес до творчості письменника. Тип уроку
: засвоєння нових знань. Обладнання
: портрет І. Франка, виставка творів письменника, епіграф до уроку, таблиця.

Ми не можемо назвати, мабуть, Жодної ділянки людського духу, В якій би не працював Іван Франко І в якій би він не був великий. П. Загребельний ХІД УРОКУ І

Організаційний
Момент
Іі

Мотивація
Навчальної
Діяльності

Оголошення
Теми
Й
Мети
Уроку
Ііі

Сприйняття
Й
Засвоєння
Учнями навчального
Матеріалу
1. Вступне слово
Віддаючи належне Івану Франкові як громадському діячеві, ученому-літературознавцеві й філософу, критику й теоретику лі­тератури, ми найбільше уваги приділяємо в основному його спад­щині — художній творчості, де з винятковою силою виявився характер Франкового обдаровання. 2.
Розгляд виставки творів письменника
3.
План уроку
1. Короткі відомості про життєвий і творчий шлях І.

Франка. 2. Поетична творчість. 3. Поеми. 4. Прозові твори. 5. Драматургія. 6. Іван Франко й народна творчість. Короткі відомості про життєвий і творчий шлях І. Франка

Дата	Подія
27 серпня 1856	Народився у с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Схід­ній Галичині (тепер Львівська обл.) у родині коваля
1862-1864	Навчався в початковій школі в с. Ясениця Сільна
1864-1867	Навчався в школі при василіанському монастирі в Дро­гобичі
18671875	Навчався у Дрогобицькій гімназії
1874	Ранні вірші Франка надруковані в журналі «Друг».
1875	Стає студентом Львівського університету філософського факультету
1876	Вийшла у світ перша збірка «Баляды і росказы»
1877	Надруковано «Бориславські оповідання» Перший арешт Франка
1878	Очолює видання першого в Україні революційно-демократичного журналу «Громадський друг» (Дзвін», «Молот»)
1880	Другий арешт Поява циклу поезій «Думи пролетарія»
1881	Видає журнал «Світ»
1881-1882	Написано повісті «Борислав сміється» і «Захар Беркут»
1883	Працює в редакції журналу «Зоря», входить до складу редакції газети «Діло»
1885-1886	Відвідує Київ, там одружується з Ольгою Хоружинською
1887	Створює поетичну збірку «З вершин і низин»
1893	У Віденському університеті І Франко захистив дисер­тацію
1896	Створено поетичну збірку «Зів’яле листя»
1897	Збірка «Мій Ізмарагд»
1900	Видано збірку «Із днів журби», повість «Перехресні стежки»
1905	Поема «Мойсей»

162
Усі Уроки Української Літератури В 10 Класі

Дата	Подія
1906	Харківський університет присвоїв письменнику науковий ступінь доктора російської словесності
1914	Святкування 40-літнього ювілею творчої діяльності І. Франка
28 травня 1916	Смерть І. Франка; поховання його у Львові на Личаків-ському кладовищі

Поетична творчість І. Франка
Літературну діяльність І.

Франко розпочав поезією, яка по­сідає значне місце в його біографічній творчості. Величезне враження справила на нього поезія Т. Шевченка.

Під її впливом формується матеріалістичний світогляд письмен­ника, пробуджується інтерес до народної творчості. Перший вірш Франка, що знаменує початок його літературної творчості,— «На­родна пісня», написаний у 1873 р. Ранні вірші молодого поета дру­кувалися протягом 1874–1876 рр. у журналі «Друг» і увійшли до першої його збірки «Баляды і росказы» (1876). Вірші цієї збірки переважно романтичного характеру.

Поет оспівує героїчне минуле («Святослав»), малює образи сміливих, мужніх людей («Рибак серед моря», «Керманич»), реалістичні картини сучасного тяжкого народного життя («Ой чому ж ти мя, тяжко горенько»). Пізніше друком виходять збірки «З вершин і низин» (1887), «Зів’яле листя» з підзаголовком «лірична драма», яку створю­вав протягом десяти років (1886–1896), «Мій Ізмарагд» (1898), «Із днів журби» (1900), «Semper tiro» («Завжди учень») (1906), «Давнє і нове» (1911), «Із літ моєї молодості» (1914). Поетична творчіть І. Франка вражає глибиною і багатством ідей, широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм.

Своєю творчістю поет стверджує високу ідейність мисте­цтва, стверджує поезію громадську, народжену в політичній бо­ротьбі, поезію широких соціально-філософських узагальнень. В основному своєму вірші «Не мовчи», написаному в 1916 р., незадовго до смерті, Франко закликав передову молодь активно боротися проти соціальної неправди, не мовчати, а повстати проти неї: «Хоч би ушам глухим, до німої гори говори!». Павло Тичина, характеризуючи поезію Франка, говорив: «Він так само, як і Шевченко, ніколи не переставав закликати народ до боротьби проти катів, проти тиранів, і коли прометеїзм Шев­ченка, згідно з характером його доби, для здійснення своєї про­грами міг дати в руки поетові лише селянські повстанські коси Та ножі,— прометеїзм Франка дав уже ковалевому сину в руки молот робітничий». Поеми
У поемах І. Франко поглиблює провідні мотиви своєї лірики. Поет підносив актуальні питання з суспільного життя, будив ви­звольні думки у свого гнобленого народу, оспівував його творчі сили, моральну й духовну велич.

Його поеми умовно можна поділити на чотири групи: реалістично-побутові («Панські жарти», «Наймит», «Сурка»), філософсько-історичні («Іван Вишенський» «На Святоюрській горі»), філософські («Смерть Каїна», «Похорон», «Мойсей»), са­тиричні («Ботокуди», «Мандрівка русина з бідою» та ін.). Окремі теми Франко опрацьовує і в поемах, і в прозових творах та в нау­кових студіях, наприклад: поема «Рибак» і оповідання «Ру­бач», поема «Похорон» і оповідання «Поєдинок», поема «Панські жарти» і стаття «Панщина та її скасування 1848 року», поема «Іван Вишенський» і низку наукових праць про цього видатного українського письменника. Прозові твори
Прозові твори І. Франка — одне з найвидатніших явищ укра­їнської класичної літератури. За тридцять три роки він написав близько ста десяти різного розміру прозових творів: повістей, оповідань, нарисів. Матеріали для своїх творів письменник черпав безпосередньо з життя або з цілком достовірних документальних джерел. У лис­тах і статтях Франка є чимало свідчень того, як не раз справжні події служили йому основою для написання творів.

Письменник писав: «Ті «неприродні» образи — іменно не витвір моєї фанта­зії, а взяті мною живцем, майже дослівно чи то з усних опові­дань очевидців… або з друкованих пам’ятників». Глибоко вивчаючи народне життя, Франко вважав своїм обов’язком відображати його таким, яким воно було насправді, аналізуючи і типізуючи факти дійсності відповідно до своєї революційно-демократичної тенденції. Надаючи перевагу змісту, Франко водночас ставив високі вимоги щодо художньої форми твору.

Його проза, різноманітна за своїми жанрами, надзвичайно багата художніми засобами і в зображенні характерів, і в описі різних верств суспільства, і в змалюванні картин природи. Одним із перших в українській літературі І.

Франко зобразив широкі картини праці, показав працю шахтарів, селян, лісорубів, Мулярів, вуглярів тощо. Переживання, настрої, уподобання і праг­нення його героїв тісно пов’язані з умовами їх життя й праці.

Письменник проникливо розкривав внутрішній світ своїх героїв, психологію представників різних суспільних верств. У змалюванні природи Франко користувався не тільки зо­ровими враженнями, а й усією гамою почуттєвих образів. Він один із перших в українській літературі дав зразок виробничого й міського пейзажу. Мова творів дуже багата лексичним складом, фразеологією. В основу її лягла загальноукраїнська літературна мова й народна розмовна мова карпатського підгір’я.

Для відтворення певного колориту письменник використовував також діалектизми. Як і в поезії, у прозі І. Франк був реалістом.

Він виявляв особливу увагу до соціальних конфліктів, колізій, глибоко роз­кривав характери героїв. Це й зумовило силу, життєвість, пере­конливість його творів. Робота за таблицею

Если данное школьное сочинение на тему: І. Я. Франко. Життєвий і творчий шлях митця, вам пригодилось, то я буду премного благодарна если вы разместите ссылку в блоге или социальной сети.

№ 1 2 3 4 5 6 7

Тематика творів

Приклади Окончание сочинения: 1 2