«Чайка». Життєва мета й сенс мистецтва як головні проблеми твору

Збувається записаний ним сюжет про щасливу дівчину на березі озера, куди «випадково прийшла людина, побачила і від нема чого робити згубила її, як ось цю чайку».

Отже, трагедія Тригоріна — від власної недосконалості, яку він, до речі, сам і визнає та розуміє.

ІІІ група. Ірина Миколаївна Аркадіна — відома актриса. Вона має брата, дорослого сина, коханця, мабуть, молодшого за неї. Її життя — театр, успіх, шанувальники, основна турбота — про свій привабливий вигляд, модні дорогі туалети. Все інше її цікавить мало, навіть власний син, його погляди й проблеми. В Аркаді-ної є гроші, але вона не бажає допомогти ані синові Костянтину, ані братові, хоча й усвідомлює непривабливість такої своєї поведінки. Під час примирення з Треплєвим вона говорить: «Вибач свою грішну матір».

Аркадіна знає собі ціну, слідкує за собою, говорить Маші, що завжди трималася в «струні» і їй навіть тепер «хоч би й п’ятнадцятирічну дівчинку грати», бо вона постійно працює, переповнена почуттями й рухом.

За всієї своєї доброти, як говорить про неї син («за хворими доглядає, як ангел»), Аркадіна примхлива та егоїстична, наприклад, коли вимагає дати їй коней для поїздки, «обдаровує» одним карбованцем трьох служників, критикує Треплєва за п’єсу, не вникаючи в суть, тримає при собі Тригоріна тощо.

Приїхавши до хворого брата, Аркадіна турбується, перш за все, про свої розваги, за грою в лото не звертає уваги ані на постріл, ані на настрій оточуючих, які дізналися, що Треплєв застрелився.

Як і в багатьох реальних людей, в характері Аркадіної переплітаються позитивні й негативні риси — розум, талант, доброта й егоїзм, примхливість, байдужість до долі близьких людей.

IV        група. Ніна Михайлівна Зарєчна — одна із центральних фігур п’єси. Батько Ніни проти її захоплення театром, тому дів чині доводиться тікати з дому, щоб зіграти в п’єсі Треплєва. Твір Костянтина їй не дуже подобається, але грає вона з почуттям, що свідчить про неабиякий талант. Ніні, очевидно, подобався Треплєв, але після знайомства з Тригоріним усі свої почуття вона від дає відомому поетові. Її цікавить, «як почувається відомий тала новитий письменник», вважає, що знаменитостям «прийшлося на долю життя цікаве, світле, повне значення», і говорить: «За таке щастя я перенесла б нелюбов близьких, бідність, розчарування, я б жила під дахом і їла б лише… хліб…, проте я б уже спробувала слави… справжньої, гомінкої слави…» Ніна Зарєчна дійсно стає актрисою, щоправда, провінційною, переживши любов і зраду Тригоріна, смерть власної дитини. Батьки не пускають її у свій дім, і вона ходить околицями, почуваючися бездомною, чайкою. Та й артистичне життя виявляється не таким романтичним: «Завтра рано-вранці їхати у Елець у третьому класі… Грубе життя». Зарєчна відповідає Треплєву на його зізнання в коханні, що вона «Тепер вже… не та…» й «Потрапили ми з вами у круговерть». Пройшовши випробування, героїня вважає, що «чи граємо ми на сцені, чи пишемо… головне не слава, а вміння терпіти». Вона закликає: «Умій нести свій хрест… та віруй. Я вірую… і коли я думаю про моє покликання, то не боюся життя». На прощання вона говорить Треплєву: «Коли я стану видатною актрисою, приїжджайте поглянути на мене. Обіцяєте?»

Як бачимо, упродовж усієї п’єси відбулося переродження Ніни Зарєчної з мрійливої, екзальтованої дівчини на справжню актрису, яка несе людям щастя спілкування з високим мистецтвом.

V         група. Лікар Дорн Євгеній Сергійович — своєрідний представ ник автора у п’єсі. Це немолодий уже чоловік років 55, який звик до уваги жінок та їхньої прихильності. Дорн любить мистецтво, розуміється на ньому. Він чи не єдиний підтримує Треплєва, вважаючи, що у творі повинно бути «піднесення духа». Але застерігає молодого автора, що він повинен знати; для чого пише: «…Бо… заблукаєте, і ваш талант погубить вас». Епізодичну роль виконує у п’єсі й Петро Миколайович Сорін, власник маєтку, де відбувається дія п’єси, брат Аркадіної.  

Дійсний статський радник вийшов на пенсію, купив садибу й живе в повній бездіяльності, всі справи передоручив управителеві та опинився в певній матеріальній залежності у нього. Себе він називає «людною, яка хотіла»: хотіла стати письменником, хотіла навчитися красиво говорити, хотіла одружитися, але нічого цього не здійснила.

Сорін має добре серце. Він співчуває своїм рідним, захищає Костянтина й просить у сестри грошей для нього, застерігає Арка-діну: «Не можна так… поводитися із молодим самолюбством». Треплєв, у свою чергу, просить у матері грошей для дядька, бо вважає, що всі його хвороби — від одноманітності життя.

Маша Шамраєва — дочка управителя маєтку Соріна. Вона нюхає табак і п’є горілку, ходить в чорному, носячи жалобу по самій собі, бо вважає себе найнещаснішою через нерозділене кохання до Треплєва. Вона відповідає Аркадіній на зауваження, що виглядає старшою за свої роки: «А у мене таке відчуття, немов я народилась уже давно… І часто не буває жодного бажання жити».

Медведенкові ж через його постійні скарги на бідність зауважує: «На ваш погляд, немає більшого нещастя, як бідність, а як на мене, так у тисячу разів легше ходити у лахміттях і жебрачити ніж… Утім, вам не зрозуміти…»

Щоб вирвати зі свого серця кохання до Треплєва, Маша виходить заміж за Медведенка, народжує дитину, але так і не може впоратися зі своїми почуттями. Отже, й тут трагедія нерозді-леного кохання, яке подолала й материнські почуття, й почуття обов’язку.

Учитель Семен Семенович Медведенко — людина середнього віку, поміркована та добродушна, дещо освічена, але більше — обмежена, тому автор навіть підсміюється над ним. Хоча проблема бідності, особливо в середовищі провінційних учителів, була дійсно серйозною.

Медведенко самовіддано любить Машу, терпляче зносить її примхи та байдужість. Отже, й тут існує проблема нерозділено-го кохання у шлюбі.

Вибудовується такий любовний ланцюжок: Медведенко —> Маша —> Треплєв —> Ніна —> Тригорін.)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Учитель. Головний конфлікт п’єси «чайка» визначають як пошук життєвої мети і сенсу мистецтва у зіткненні з реаліями життя. Поясніть, як ви це розумієте і чи поділяєте думку літературознавців.

VI.       Домашнє завдання

Повторити відомості про драматичний конфлікт п’єси, навчитися характеризувати героїв.

VII.      Підсумок уроку

інтерактивна вправа «мікрофон»

Закінчіть речення:

•          З героїв п’єси «чайка» найбільше мені запам’ятався…

•          «чайкою» п’єса названа тому, що…

•          я хотів би (хотіла б)…

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный ассистент