Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості твору, драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі; розвивати образне й аналітичне мислення, вміння характеризувати героїв, драматичний конфлікт, аналізувати розвиток сценічної дії в п’єсі, висловлювати свої думки з приводу прочитаного, обґрунтовувати їх; виховувати цілеспрямованість, гуманізм, порядність, естетичний смак. оснащення: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього; фрагменти вистав. тип уроку: формування вмінь і навичок.

Хід уроку

I.          Мотивація навчальної діяльності

Учитель. «а. Чехов… уточнив і поглибив наші знання про життя речей, звуків, світла на кону, що в театрі, як і в житті, мають величезний вплив на людську душу. Сутінки, захід сонця, його схід, гроза, дощ, перші звуки ранкових птахів, тупіт коней по мосту і грюкіт екіпажа, що від’їжджає, бій годинника, крик цвіркуна, сполох потрібні чехову не для зовнішнього сценічного ефекту, а для того, щоб розкрити нам життя людського духу»,— писав видатний режисер К. Станіславський. Сьогодні ми й спробуємо розібратися в особливостях драматичного конфлікту п’єс чехова, в побудові системи образів, щоб зрозуміти та сприйняти новаторські ідеї драматурга та усвідомити їх значення для нас.

II.        Оголошення теми та мети уроку

III.       Актуалізація опорних знань

Клоуз-тестування (письмово продовжити речення, кожна правильна відповідь — 1 бал, оцінюється за допомогою роботи в парах, взаємоперевірки під керівництвом учителя)

1.         аркадіна проти п’єси сина, тому що… (не її хвалитимуть, не їй уся увага).

2.         «Вона скупа. У неї в Одесі в банку сімдесят тисяч — це я знаю напевне. а попроси в неї позичити, вона стане плакати». ці слова — про… (Аркадіну).

3.         Треплєву, коли він сидить з гостями матері, не подобається, що вони… (дивляться на нього, як на ніщо).

4.         Треплєв ставить п’єсу в домашньому театрі про те, що… (буде через двісті років).

5.         Треплєв перериває виставу тому, що… (її не сприймають серйозно, мати робить ущіпливі зауваження).

6.         аркадіна говорить, що ніна — нещасна дівчина, тому що… (мати заповіла увесь свій великий статок чоловікові, а той — своїй другій дружині, залишивши дочку ні з чим.)

7.         Улюблене заняття Тригоріна — … (рибалити).

8.         маша, хоч і вийшла заміж за медведенка, закохана в… (Треп-лєва).

9.         Тригорін розповідає нині, що він незадоволений собою, тому що… (його твори здаються йому недосконалими, відсталими від життя).

10.       ніна через закладку в книзі говорить Тригоріну… (якщо тобі коли-небудь знадобиться моє життя, то прийди і візьми його).

11.       ніна підписувала листи до Треплєва — … (Чайка).

12.       Фраза аркадіної «гра нудна, але коли до неї звикнути, то нічого» свідчить про те, що… (пани не знають, чим зайнятися, куди подіти свій час, живуть банальним, нецікавим життям).

IV. Формування вмінь і навичок

1. слово вчителя

— ми говоритимемо про особливості драматичного конфлікту. Що ж таке конфлікт? Знайдіть визначення в літературознавчому словничку.

Конфліктом називається зображення в драматичному творі гострого зіткнення протилежних ідей, моральних принципів, характерів, різних соціальних сил та історичних тенденцій.

Особливостями п’єс а. П. чехова є те, що вони мають внутрішній психологічний характер. Пряме, зовнішнє протиставлення відсутнє. Справді, кому співчуває автор у п’єсі «чайка», кому мають віддавати свої симпатії глядачі й читачі? У всіх героїв є свої привабливі риси, так само як і непривабливі. Важко виділити одного головного героя. З повним правом це може бути і ніна, і Треплєв, і Тригорін, і аркадіна. У чехова всі дійові особи однакові за своїм значенням, а точніше — незначущістю. Кожен із них вносить щось власне, неповторне, відмінне від решти. Вони доповнюють одне одного, утворюючи ансамбль.

2. Визначте риси героїв п’єси «чайка», яким письменник приділяє найбільше уваги (коментована характеристика)

3. робота в групах. розгорнута характеристика персонажів

Завдання:

I           група — Треплєв;

II         група — Тригорін;

III        група — аркадіна;

IV        група — Зарєчна;

V         група — інші персонажі (Дорн, Сорін, Шамраєв, маша, медведенко).

(Очікувані відповіді

І група. Костянтин Гаврилович Треплєв — молодий чоловік років 25-ти, звільнений з університету, очевидно, через брак грошей на сплату навчання, ніде не служить, київський міщанин», а за визначенням дядька — «нахлібник». Він син актриси Аркадіної та племінник Соріна, у маєтку якого відбуваються події. Треплєв виріс в атмосфері поклоніння сцені, тому захотів створити власний театр, у якому б відбилися його нові погляди на мистецтво.

Виставу Костянтина без декорацій, з умовними, містичними образами, фактично без дії не сприймають ані мати, ані її друг, письменник Тригорін. І це поглиблює драму юнака, адже він помічає, що до його матері приходять «усі знаменитості, артисти та письменники», і тільки він у цьому товаристві — «ніхто». Треп-лєв по-справжньому закоханий у Зарєчну — дочку сусідського поміщика: «Я чую її кроки… Я без неї жити не можу… Навіть звук її кроків чудовий… Я щасливий невимовно…» Костянтин обожнює дівчину, ідеалізує, вона ж поводиться досить стримано, бо закохана в Тригоріна, вважаючи того талановитим письменником. Треп-лєва підтримує лише лікар Дорн: «Враження сильне… Ви талановита людина». Справді, Треплєв став непоганим белетристом, його друкують і читають, хоча мати і не сприймає заняття сина серйозно, навіть не цікавиться ним зовсім.

У юнака добре серце, він все одно любить матір, говорить: «Я люблю маму, сильно люблю; але вона веде безглузде життя, повсякчас носиться із цим белетристом». Соріну він дає досить об’єктивну характеристику своєї матері: «Безумовно талановита, розумна, здібна ридати над книжкою, охопить усього Некрасова напам’ять, за хворими доглядає, як ангел; але спробуй-но похвалити при неї Дузе. Ого-го! Слід хвалити тільки її…». «Вона вже й проти мене, й проти вистави, й проти моєї п’єси, тому що не вона грає, а Зарєчна. Вона не знає моєї п’єси, але вже ненавидить її».

Найбільше суперечностей між Треплєвим і Аркадіною в питаннях театру. Він проти традиційного театру, а вона любить його в старих формах: «…Їй усе вважається, що вона служить людству, святому мистецтву, а по-моєму, сучасний театр — це рутина, забобон».

Закоханий у Ніну Треплєв не помічає сильних почуттів до нього іншої дівчини, Маші, і грубо її відштовхує: «Не ходіть за мною!»

Костянтин бачить лицемірство Тригоріна, його бездушність та бажання жити за чужий рахунок, а мати, навпаки, вважає того талановитою, благородною людиною, сина ж — заздрісником. Через це виникає сварка.

Найбільше ж нещасним, відкинутим Треплєв почувається через нерозділене кохання до Ніни. Він навіть стріляється через неї (щоправда невдало). В останній дії Зарєчна, яка стала-таки актрисою та зазнала великої особистої трагедії через Тригоріна, знову відмовляє Треплєву, і це вбиває його остаточно — він кінчає життя самогубством у дусі екзистенціалізму. Як бачимо, талановита, добра, романтична, але слабка духом людина постраждала через нерозділене кохання.

ІІ група. Борис Олексійович Тригорін — відомий письменник, коханець Аркадіної. Треплєв так характеризує його ще в першій дії: «Людина розумна, проста, трішки… меланхолійна». Пише він «…талановито… але… після Толстого чи Золя не захочеш читати Тригоріна». Тригорін, безперечно, талановитий, але до письменництва ставиться як до ремесла і як до захоплення, яке втомлює і від якого він не може позбавитися. Усе занотовує до записника, нічого поетичного не вбачає у своїй професії, життя розглядає як матеріал до своїх книг. Часто незадоволений собою (і тут відчувається позиція самого автора), розуміє, що треба б писати про народ, «про його страждання, про його майбутнє, говорити про науку, права людини…»

Тригорін закохується в Ніну, яка щиро захоплена ним, але не має своєї волі, тому Аркадіна його не відпускає від себе, сльозами, лестощами й хитрістю зводить нанівець його намагання побудувати своє щастя із Зарєчною.

Врешті-решт виявляється його підлувате єство — він зустрі-чається-таки з Ніною (у них була навіть дитина, яку вони втратили), а потім кидає її, розлюбивши. При цьому Тригорін не полишав свого зв’язку і з Аркадіною. Він згубив життя дівчини просто так, з нудьги.