Мета: допомогти учням з’ясувати зміст, ідейно-художні особливості самостійно прочитаного твору; усвідомити значення п’єс Чехова; розвивати навички самостійного читання, аналізу драматичних творів, висловлювання власних вражень і думок, їх обґрунтування, проведення паралелей із сучасністю; виховувати любов до книги, повагу до рідної домівки, Батьківщини, до свого коріння. оснащення: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них, кінофільми. тип уроку:  бесіда з позакласного читання.

1-й УрОК

І. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Одна вивчена п’єса чехова, звісно, не може дати повного уявлення про його драматургію. Тому, сподіваюся, самостійно прочитаний твір «Вишневий сад» доповнив ваші знання та враження про творчість видатного російського письменника, дав можливість зрозуміти, що за буденним життям, яке показав че-хов, за складним і суперечливим духовним світом персонажів криється доля всієї росії. Герої розуміють, що близькі суспільні зміни, тільки ставляться до цього по-різному — зі смутком, острахом або з надією на зміни, на краще.

«Прийшов час, насувається на всіх нас громада, готується здорова, сильна буря, яка йде, вже близька й незабаром здує з нашого суспільства лінь, байдужість, упередженість до праці, гнилу нудьгу»,— говорить один із героїв п’єси чехова «Три сестри». чим п’єса «Вишневий сад» приваблює не лише сучасних театралів, але широкий загал читачів та глядачів, спробуємо розібратися на уроці.

II.        Оголошення теми та мети уроку

III.       Бесіда з позакласного читання

1.         Переказ змісту п’єси «Вишневий сад» «ланцюжком», складання «сюжетного ланцюжка»

2.         Повідомлення учня або розповідь учителя про сценічну історію п’єси

3.         слово вчителя

—        а. П. чехов довго не міг знайти назву для своєї п’єси. Ось уривок зі спогадів К. Станіславського: «мені пощастило спостерігати збоку за процесом створення чеховим його п’єси “Вишневий сад”.

—        Слухайте, я ж знайшов чудову назву для п’єси. чудову! — повідомив він…

—        яку? — захвилювався я.

—        “Вишневий сад”,— і він зайшовся радісним сміхом.

я не зрозумів причини його радості і не знайшов нічого особливого у назві.

—        Слухайте, не Вишневий, а “Вишневий сад” — оголосив він… …цього разу я зрозумів тонкість: “Вишневий сад” — це діло вий, комерційний сад, що дає прибуток. Такий сад потрібен і тепер. але “Вишневий сад” прибутку не дає, він зберігає в собі і своїй квітучій білизні поезію колишнього панського життя. Такий сад росте і квітне для примхи, для очей розпещених естетів. Шкода знищу вати його, а треба, бо процес економічного розвитку країни цього потребує».  

4.         складання анотації до твору

5.         обмін враженнями про твір, порівняння його з «чайкою»

6.         слово вчителя

— цікаво, що до цього часу серед літературознавців, та й серед читачів точаться суперечки стосовно образів п’єси «Вишневий сад», її жанру (сам автор назвав твір комедією, хоча це скоріше трагікомедія). це пов’язано з особливостями драматургії а. чехова: у його п’єсах немає поділу на позитивних та негативних персонажів, головних та другорядних; дія більше стосується внутрішнього життя, аніж зовнішнього.

7.         аналітичне коментування

Учитель. Прокоментуйте уривок зі статті початку ХХ ст. «До снів» у журналі «русская речь» і скажіть, яке відношення вона має до теми, яку ми розглядаємо: «ми розтринькали ту моральну енергію і силу, яку спадково отримали від наших предків… ми так довго носилися з улюбленою нами хандрою і нудьгою, що самі напустили туману на все довкола і, нарешті, перестали розуміти, за чим, власне, ми хандримо. Добазікалися до вподобаного слова “прострація, нестача сил” — і радіємо!.. І говоримо це, лежачи на дивані… ми себе величаємо “виснаженими”. чим? Виснаженням як наслідком тривалої непосильної праці? ні, жодної особливої праці не було… чим же? Фразою! Жалюгідними словами! ми отримали хронічний катар душі…»

2-й Урок

8.         евристична бесіда, виконання завдань пошуково-

дослідницького характеру

Š на які групи можна поділити персонажів «Вишневого саду» як представників різних часів? (Раневська, Гаєв, Фірс — минуле; Лопахін, Яша — теперішнє; Аня, Трофимов — майбутнє)

Š як співвідносяться у п’єсі зовнішня і внутрішня дії? (Основні дії винесені за сцену — самі торги, життя Раневської та ін., на сцені — лише переживання героїв через них)

Š наведіть приклади поєднання трагічного та комічного. (Гаєв з його пишномовністю та практичною безпорадністю, Яша з його нахабством, Фірс — добровільний раб, Раневська з її щедрістю за рахунок розорення дітей, Епіходов — суцільне нещастя та ін.)

Š Охарактеризувавши образи раневської, Гаєва і Фірса, визначте, як чехов трактує проблему історичного минулого росії. (Герої живуть минулим, бачать у ньому лише хороше, неспроможні змінити дійсність і пасують перед нею.)

Š чи дійсно лопахін — переможець життя? Відповідь обґрунтуйте.

Š яку роль у творі відведено образу яші?

Š чи можна назвати Петю Трофимова пророком майбутнього, тим, за ким це майбутнє? чому?

Š Кому з героїв ви найбільше симпатизуєте, чому?

9. Характеристика героїв п’єси через їхні портрети — «зовнішні» та «внутрішні» (психологічні)

10. самостійно записати висновки

(Очікувані відповіді: «Герої “Вишневого саду” обертаються в самостійному стражданні, одне одного не розуміють і не можуть зрозуміти; добрі почуття, душевна прихильність нікого не зігрівають, тому їхнє життя залишається сірим, сумним і нещасливим»; «Багато хто з героїв просто не здатні до корисної діяльності, яка б допомагала іншим»; «Вишневий сад — символічний образ».)

IV.       Домашнє завдання

Підготуватися до тематичного оцінювання (тестування).

V.        Підсумок уроку