Мета:  допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору; розвивати навички роботи з текстом, його коментування, виділення головного та деталей, формувати вміння аргументувати свої твердження; виховувати позитивне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей. оснащення: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, фрагменти кінофільму. тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I.          Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Кому б не хотілося бути багатою людиною? Питання майже риторичне. Проблема в іншому: як здобути кошти, скільки їх потрібно і для чого вони будуть використані. на кожне запитання є по дві відповіді. можна отримувати гроші чесним шляхом, а можна — нечесним; можна прагнути здобути їх скільки, стільки потрібно для здійснення благодійної мети, а можна мріяти про безмежну кількість — чим більше, тим краще; мета одного — просто стати найбагатшим, іншого — зробити щось корисне для людей. Вибір, як бачимо, залежить від людини, і тут можливі варіанти.

Для героя повісті Оноре де Бальзака Гобсека гроші, багатство замінили все — родину, друзів, кохання, людські чесноти. Для чого вони були потрібні Гобсекові, до чого це призвело — дізнаємося на уроці.

II.        Оголошення теми та мети уроку

III.       Актуалізація опорних знань

1.         охарактеризувати Бальзака як письменника й людину

2.         охарактеризувати твір життя Бальзака — «людську комедію»

3.         розповісти про зв’язки Бальзака з Україною

IV.       Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. слово вчителя

— Повість «Гобсек» є складовою частиною «людської комедії». незважаючи на її невеликий обсяг, Бальзак надавав творові великого значення, про що свідчить хоча б непритаманна письменникові ретельність (надруковано три варіанти) у шліфуванні первинного тексту.

Перший варіант повісті створений у 1830 р. їй передував нарис «лихвар», написаний Бальзаком для журналу «мода». Він же згодом стане першим розділом повісті. У «Сцени приватного життя», що вийшли того ж 1830 р., повість було вміщено під назвою «небезпека безпутства». а в 1835 році з’явилася нова редакція — «Батечко Гобсек». Перша редакція мала ідилічну кінцівку: Гобсек віддавав молодому графові де ресто кошти, необхідні для одруження, за що мати ернеста клопотала про отримання Гобсеком дворянського звання. Друга редакція завершувалася описом комори лихваря, який помирав. Тут же з’явилася нова подробиця: графиня де ресто виявилася дочкою Горео, що пов’язало повість із попереднім романом «Батько Горео». Третю редакцію повісті було названо просто «Гобсек».

як ви думаєте, чому?

Повість «Гобсек» складається з трьох історій. Перш за все, це історія оповідача, адвоката Дервіля, який допоміг віконтесі де Грельє повернути свої статки, забрані під час революції, і хоче прислужитися ще раз, посприявши Каміллі в її намірі вийти заміж за молодого графа де ресто. Друга — і центральна — історія про старого лихваря Гобсека, з яким доля пов’язала Дервіля. І нарешті, це трагічна історія родини де ресто. Графиня, віддавши всі гроші коханцеві максиму де Траю, йде на злочин, щоб забезпечити своїх молодших дітей, яким старий граф де ресто не був батьком.

В образі головного героя свого твору Бальзак поєднав риси реалізму (детально описавши механізм позичання грошей, кількість відсотків) і романтизму (самотність і загадковість багатія — достеменно невідомо, хто він, звідки приїхав, де нажив свій величезний капітал; цей персонаж по-романтичному контрастний — «скнара і філософ, створіння нице і створіння шляхетне»).

Щодо грошей у Гобсека існує своя філософія. У золоті, на його переконання, зосереджені всі ті сили, що керують людьми, і той, хто за допомогою золота підпорядковує їх собі, той має над людьми могутню владу. «Хіба можуть в чомусь відмовити тому, в чиїх руках мішок із золотом? — розмірковує Гобсек.— я досить багатий, щоб купувати людську совість, щоб управляти міністрами через тих, хто має на них вплив, починаючи із секретарів і кінчаючи полюбовницями? Хіба це не влада, хіба не могутність?»

2. міні-дослідження «Як розбагатів Гобсек, яким чином став одним із найбагатших людей Парижа і як зберігав та примножував свої мільйони?»

(Очікувані відповіді: «Гобсек мав бурхливу молодість, перепробував багато занять, серед них і протизаконних. Вочевидь, якимось чином здобув початковий капітал. Потім розпочав лих-варювати — давати гроші в борг під відсотки. Ці відсотки могли бути дуже високими, коли людина перебувала в такому скрутному становищі, що не могла торгуватися або заперечувати.

“Я беру за свої позики п’ятдесят відсотків. А іноді сто, двісті, а то й п’ятсот”,— говорить Гобсек Дервілю»; «Гобсек не знає, що таке жалість, співчуття, коли його просять про відкладення терміну сплати. Жертви цього скнари “іноді обурювалися, кричали в нестямі — а тоді раптом западала мертва тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку!” — усе, людина припиняла опиратися. Лихвар дає гроші під велику заставу, тому ніколи не має збитків. Графиня де Ресто, наприклад, віддала йому родинні діаманти за позику в сто тисяч франків для свого коханця Максима де Трая. Оскільки Гобсек був непоганим психологом, то розумів, що позику не буде віддано вчасно, тому коштовності набагато більшої вартості залишаться у нього. Лихвар економить на всьому — на їжі, на помешканні, на дровах, цілоденно бігає “по всьому Парижу на своїх сухорлявих, як у оленя, ногах”, стягуючи борги по векселях, бо шкодує грошей на візника та помічників».)

3.         міні-диспут

y  чи згодні ви з тим, що за гроші можна купити совість? y  наскільки наш час, наша мораль відрізняються від бальзаків-ських?

4.         Проблемні питання

Учитель. Прокоментуйте наведені далі твердження Гобсека і зробіть висновки: y  «Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль. Так от, у золоті все це є у зародку, і воно все дає у житті»; y  «…Переконання і мораль — пусті слова. непохитне тільки одне-єдине почуття, яким наділила нас природа: “інстинкт самозбереження”, або “особистий інтерес”». З усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. це… золото. В золоті втілено всі людські сили»; y  «нещастя навчить його [графа де ресто] знати ціну грошам і людям, чоловікам і жінкам. нехай поплаває по паризькому морю. а коли стане вправним лоцманом, ми дамо йому корабель»; y  «Краще самому утискувати, ніж дозволяти, щоб тебе утискували інші».

(Очікувані відповіді: «Гобсек — суперечлива людина», «Гоб-сек — аморальна людина, одержима ідеєю влади над людьми», «Гоб-сек має великий життєвий досвід, знає психологію людей, інколи чинить чесно та розумно».)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Учитель. Поєднайте героїв з їхніми портретами.

 «Створіння дивовижне, на все придатне і ні до чого не здатне, суб’єкт, який розбуджує в людях страх і зневагу, всезнайка і цілковитий неук, готовий зробити добре діло і вчинити злочин, іноді — втілення самої підмоги, іноді уособлення благородства, відчайдух, більше заляпаний багнюкою, аніж заплямований кров’ю, людина, яку можуть гризти турботи, але не докори совісті, і яка більше турбується про своє травлення, ніж про духовні потреби, натура зовні пристрасна, а всередині холодна, як лід»

Гобсек

 «Він сидів у кріслі, нерухомий, мов статуя, втупившись поглядом у камін з таким виразом, ніби перечитував свої боргові розписки та векселі»

Граф де ресто

 «чоловік років тридцяти п’яти… Вдягнений досить просто, гість скидався на покійного герцога решильє»

максим де Трай

 «молода дівчина, вдягнена просто, але з вишуканістю парижанки; в неї граціозна голівка, свіже личко, привітний погляд; красиво зачесане каштанове волосся, спускаючись двома півкругами і прикриваючи скроні, надавало якогось витонченого виразу її голубим очам, чистим, наче кришталь»

Графиня анастазі де ресто

 «У поспіху вона тільки накинула на голі плечі кашемірову шаль і куталася в неї так уміло, що під шаллю легко вгадувалися форми її прегарного тіла… Голова… була недбало пов’язана, наче в креолки, яскравою шовковою хустинкою, з-під якої вибивалися пишні чорні кучері»

Фанні мальво

VI.       Домашнє завдання

Підготуватися до аналізування образу Гобсека; підготуватися до літературного диктанту за системою образів повісті «Гобсек».

VII.      Підсумок уроку

інтерактивна вправа «мікрофон»