Шукшин Василь Макарович Повість для театру [] Повість залишилася незавершеної Рано ранком, у тьмі, хтось запекло закричав: ---і Де я?! е-Агов!.. Є отут хто-небудь?!
Де я?.. И в тьмі ж, поруч, заговорили незадоволені голоси, відразу трохи. ---і На тім світлі. Чого репетуєш-те? ---і Де я? Де ми?.. ---і На тім світлі.
Чого репетуєш-те? ---і Ну чого зрячи лякати людини! Не на тім світлі, а в морзі поки. У мене геть номерок на нозі...
от він ---і бовтається, чую. Цікаво, який я по рахунку? ---і А де ми?
Чого зубоскалите-те? Де, я запитую?! ---і Не репетуй, а то я подумаю сдуру, що ти моя дружина й полізу цілуватися; вона завжди репетує з ранку.
Вона репетує, а я їй ---і раз ---і поцелуйчик: на, тільки не волай ---і Ну і як? ---і поцікавився хрипкий басок. ---і Допомагає? ---і Слабко... ---і Якщо б ти їй четвертним рот заліпив, вона б замовкла ---і Четвертного в мене з ранку...
Я за четвертний-те сам заграві не гірше слона... А ти мені ліпи четвертні ---і Де ми перебуваємо, я вас запитую?! ---і знову закричав той, істеричний Отут спалахнуло світло... І видно стало, що це ---і витверезник. І лежать у ліжечках під простирадлами вісім голубчиков...
Дивляться один на одного ---і вік не бачилися Відкрилися залізні двері, і в кімнату ввійшов черговий старшина ---і Чого кричите? ---і запитав він. ---і Хто кричав? ---і Я, ---і сказала людина досить інтелігентного виду. Він хотів устати з ліжка, але, виявивши, що він майже голий, запахнулся простирадлом і тоді тільки встав. І підійшов до старшини...
---і В мене до вас питання: скажіть, будь ласка, де я перебуваю? ---і він стояв перед старшиною, як древній римлянин, досить знатний, але міцно з похмілля. ---і Я щось не можу зрозуміти ---і що це тут? ---і Санаторій "Світлі гори". ---і Що за жарти! ---і підвищив голос інтелігент.
---і Я вас серйозно запитуюся ---і Лягай, ---і показав старшина, ---і й чекай команди. Серйозно він запитує... Це тебе счас будуть серйозно запитуватися Інтелігент злякався ---і Простите... Ви в якому званні, я без окулярів не бачу? Десь втратив окуляри, знаєте... ---і Генерал-майор Древній пом'ятий римлянин стояв і дивився на старшину ---і Я вас не розумію, ---і сказав він.
---і Ви завжди з ранку гострите? ---і Щоб тиша була, ---і велів старшина. І пішов кдвери. ---і Товариш старшина!.. ---і чемно покликав його здоровенний здоровань, сусід очкарика по ліжку. ---і У вас закурити не буде? ---і Не буде, ---і жорстко сказав старшина.
І вийшов. І закрив двері на ключ ---і Знову по п'ятницях, ---і запік здоровань, качаючи голос; він був, напевно, урка, ---і підуть х-побачення-а, і сльози гіркі моєї... Лягай, очкарь. Що ти хвилю підняв?
Ми перебуваємо в медвитрезвителе... якого району, я, щоправда, не знаю. Хто знає, у якому ми районі? ---і Районі!.. ---і сказала похмура людина. ---і Я місто-те не знаюся Очкарик ринувся схвильовано ходити по кімнаті ---і Слухай, ти мені дієш на нерви, ---і зло сказав урка, ---і сядь ---і Що значить дію на нерви?
Що значить сядь? ---і Виходить, не мигочи. А то я дивлюся на тебе ---і й мені всякі небіжчики в голову лізуть ---і Але що я міг такого зробити? ---і все не вгамовував очкарик. І все ходив і ходив, як маятник. ---і Чому мене... не додому, а кудись...
чорт його знає куди? Що вони, озвіріли? ---і Ти зрозумів! ---і викликнув урка. ---і Вбив людини й ще ходить дивується!..
В, тип-те Очкарик зупинився... і навіть рот у нього відкрився сам собою ---і Як це? Ви що?.. ---і Що? ---і Людини?.. ---і Ні, шимпанзе.
Що ти дурачка-те із себе будуєш? Ти ж не на наслідку поки. Перед слідчим потім валяй ваньку, а перед нами чогось ---і Так-А, милок, ---і співчутливо простягнув маленький сухонький чоловічок, ---і вляпають тобі... Але ти напирай, що ---і ненавмисно. А те...
це... як би того... не це... ---і Він же випимши був, ---і заспорив із сухоньким хтось кирпатий, з жіночим голосом. ---і Чого ти натякаєш отут ---і "того", "не того"?..
Людина була випимши. Бач, він навіть не пам'ятає, як потрапив сюди. ---і Тепер це не вважається, ---і піднявся на лікті сухонький; видно, аматор був посперечатися.
---і Тепер що був випимши, що не був ---і один чорт ---і Навпаки! ---і викликнув урка. ---і Обтяжуючий мішок обставина. За що ти його під трамвай-те штовхнув?
Очкарик стояв білий, як простирадло... І вертів головою те туди, те сюди, де говорили ---і Ви що? ---і сказав він трагічним голосом, тихо. ---і Що? ---і Якої людини? ---і Це тобі краще знати.
Ішли, сперечалися про якісь рівняння... ---і став розповідати урка. ---і Саме їхав трамвай, цей ---і чух його під трамвай!.. Того ---і навпіл. Моторошно дивитися було. Народу відразу збіглося!..
Сивий такий лежав... він головою до тротуару впав, а друга половина під трамваєм. І портфель так валяється... ---і Ти бачив, чи що? ---і запитав сухонький. ---і Я бачив!..
---і повторив по-одесски урка. ---і А чому я тут? А тому що я позаду йшов.
А коли стали свідків збирати, я закомизився... нагрубив міліціонерові... ---і Тьфу!.. Через якесь рівняння ---і людини під трамвай! - щиро й глибоко обурилася людина з жіночим голосом; він була дуже нервова людина, навіть якоїсь нервові-нервову-нервове-нервова-зосереджено^-нервовий. ---і Що вже в тім рівнянні?
Сіли на крамничку й вирішили... ---і Зовсім здичавів народ, ---і неголосно, сам собі, промовив похмурий. - Убити ---і запросто. Хлопець селянського вигляду не приймав участі в цій страшній розмові, лежав, дивився в стелю... Раптом він сіл і з жахом сказав: ---і А чи не вбив і я кого? И так це в нього простодушно вийшло, з таким непідробленим жахом, що деякі мимоволі ---і через силу ---і засміялися ---і Ти звідки будеш-те?
-і запитав його сусід, досить потертий, досить і досить, видно, стріляний горобець, електрик, як він згодом відрекомендувався ---і З Окладихи, ---і сказав хлопець. ---і Тракторист ---і Ого! ---і зачудувалися.
---і Куди тебе занесло ---і Що, теж кого-небудь убив? ---і Ні, він, напевно, тещі всипав, ---і припустив електрик. ---і Або сусіда підпалив ---і В мене теща гарна, ---і сказав хлопець ---і Ну, сусіда підпалив Хлопець болісно згадував: ---і Невже Ведмедикові чого?.. Я, взагалі-те, обіцявся його свині очей вибити: занадилася в город, зараза, урятую немає. Говорю, так надягни ти їй цю... хрестовину, у нас таку надягають свинешкам на шию, забув, як називається, ---і щоб вони в дірки в городьбе не пролазили... Надягни, ти, говорю, їй цю штуку, життя ж немає від твоєї свині!
Він мені: "Сам надягай". ---і "Тоді, - говорю, ---і я їй око виб'ю, вона буде по колу ходити ---і й у свій же город прийде". ---і Це ти точно розрахував, ---і похвалив електрик. Йому дуже сподобалася технічна думка тракториста, він навіть став показувати пальцем на простирадлі схему руху свині. ---і Виходить, вона вийшла з будинку й направилася у твій город... Так? Але в їй же косинус, тому вона загне таке коло ---і від так від піде ---і піде ---і піде ---і й прийде до себе ж у город.
А сама буде думати, що вона ---і у твоєму городі ---і Так той^-те-вона-те!.. ---і викликнув тракторист. ---і Нехай як хоче, так і думає, зараза, мене не хвилює. Головне, Ведмедик би задумався. Невже я їй все-таки вибив око?
---і Ну, особливо-те не переживай: за око більше семи доби не дадуться ---і Або змусять скляний вставити, ---і хихикнув сухонький. очкарик, ЩоОстовпів, зрушився нарешті з місця й підсів було курке. ---і Слухайте, ви що... ---і Не сідай до мене! ---і закричав урка злякано. ---і Я тебе не знаю!
Перший раз бачу!.. Очкарик підхопився, як ошпарений... І безпомічно подивився на всіх Якийсь час усі мовчали ---і В тя сім'я-тобто? ---і запитав його електрик ---і А? Сім'я? ---і потерянно перепитав інтелігент. ---і Ні, ви що, граєте мене, чи що?
На нього горестно й серйозно дивилися ---і Ну що, що-про?! ---і ледве не заплакав очкарик. ---і Що дивитеся-те?! ---і Молодий ще... ---і Може, і добре, що молодий: не такий старий вийде ---і Так-Те воно так... якщо, звичайно, не... це...
не того... ---і це розмовляли між собою електрик і сухонький. ---і Можуть адже й... того...
Як подивляться ---і Так, це вуж яке приймуть рішення ---і Через якесь рівняння!.. ---і Так розстріляють, ---і відкрито бовкнув нервовий з жіночим голосом. - Чого отут ворожити-те?
Ученого ж штовхнув... ---і А?
---і машинально запитав очкарик ---і Кого штовхнув під трамвай-те? Ученого? Замість відповіді очкарик кинувся до дверей і забарабанив у неї кулаками ---і Відкрийте!
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7
